про залишення позовної заяви без руху
15 квітня 2019 року м. Житомир справа № 240/5144/19
категорія 105000000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черноліхов С.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом та просить скасувати постанову старшого державного виконавця Богунського відділу ДВС м.Житомира Головного територіального управління юстиції в Житомирській області ОСОБА_2 від 14.01.2019 про накладення на нього штрафу у розмірі 4179,74 грн, що становить 20% суми заборгованості зі сплати аліментів та зарахувати суму переплати в розмірі 9658,00 грн в рахунок майбутніх платежів на користь стягувача - ОСОБА_3.
Суддя перевіряючи позов на його відповідність вимогам, передбаченим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов наступного висновку.
Відповідно до п.7 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Всупереч викладеному, в позовній заяві відсутні такі відомості.
Крім того, статтею 287 КАС України, визначені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Відповідно до ч.1 вищевказаної статті КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій (ч.2 ст.287 КАС України).
Аналіз вказаних норм дає підстави вважати, що для оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу державної виконавчої служби, окрім постанови про відкладення провадження виконавчих дій, позивачу надається десятиденний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_1 вказав, що оскаржувану постанову державного виконавця про накладення штрафу отримав 14.01.2019. При цьому зазначив, що заборгованість зі сплати аліментів, відповідно до довідки Богунського відділу ДВС м.Житомира Головного територіального управління юстиції в Житомирській області №73204/7.21-30/16 від 17.12.2018, становила 20898,74 грн. Однак, у зв'язку із отриманням довідки Богунського відділу ДВС м.Житомира Головного територіального управління юстиції в Житомирській області про стан заборгованості зі сплати аліментів без обґрунтування такої заборгованості звернувся із запитом до Управління з координації та контролю за виплатою пенсій. За результатами розгляду якого, 22.02.2019 отримав довідку про наявну заборгованість по аліментам, яка, з урахуванням проведених утримань та виплат станом на січень 2019 року, складала 13490,74 грн.
Отже, про порушення своїх прав позивач дізнався 22.02.2019, тобто з моменту отримання довідки Управління з координації та контролю за виплатою пенсій про наявну заборгованість по аліментам, проте до Житомирського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 звернувся із даним позовом лише 08.04.2019, тобто з пропуском десятиденного строку з дня, коли останній дізнався про порушення його прав.
Відтак, згідно ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак, позивачем до позовної заяви не додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з поясненнями причин його пропуску та доказами поважності причин такого пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Разом з тим, згідно ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Одночасно з поданням позовної заяви, позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування якого вказано, що він є інвалідом 3 групи та отримує пенсію у розмірі 1497,00 грн та інші доходи, крім пенсійного забезпечення, не отримує. Крім того зазначив, що коштів, які отримує, вистачає лише для сплати комунальних платежів та для забезпечення мінімальним харчуванням, необхідним для підтримання життєдіяльності. При цьому, не може в повній мірі забезпечити себе необхідним одягом та лікуванням.
Вирішуючи клопотання позивача про звільнення від сплати судових витрат, слід вказати наступне.
Частиною 1 статті 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон України №3674-VI).
Приписами ч.1 ст.8 Закону України №3674-VI встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
- розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
- або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
- або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з ч.2 ст.8 Закону України №3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відтак, встановлено, що позивач є інвалідом 3 групи та перебуває на обліку в Житомирському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію по інвалідності. Дохід позивача з жовтня 2018 року по лютий 2019 року становив 5048,55 грн, що підтверджується довідкою Житомирського об'єднаного управляння Пенсійного фонду України в Житомирській області №2732 від 14.03.2019.
Однак, слід зазначити, що позивач є інвалідом 3 групи, що у свою чергу не є підставою для звільнення його від сплати судового збору в розумінні Закону №3674-VI та норм статті 133 КАС України. Разом з тим, відсутність доходу, крім пенсійного забезпечення, позивачем не підтверджено доданими до клопотання документами.
Отже, з огляду на вищевикладене та з урахуванням наданих суду документів, вважаю, що підстави для звільнення від сплати судового збору у розмірі 1536,80 грн за подання даного адміністративного позову відсутні.
Крім того, слід акцентувати увагу на тому, що пп."г" п.2 ч.1 ст.8 Закону України №3674-VI передбачає виключно можливість відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк. Водночас, згідно ч.2 ст.8 Закону України №3674-VI, звільнення від сплати судового збору на підставах, визначених ч.1 ст.8 Закону України №3674-VI є правом, а не обов'язком суду.
Відтак, підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VI передбачено, що за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим, за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п 1 п. 3 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 грн.
Отже, з урахуванням майнового характеру позовної вимоги (оскарження постанови про накладення штрафу в розмірі 4179,74 грн, що становить 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів), ставка судового збору за подання до суду цього позову становить 768,40 грн. Крім того, поданий позов містить також немайнову вимогу щодо зобов'язання зарахувати суму переплати в розмірі 9658,00 грн в рахунок майбутніх платежів ОСОБА_1 на користь стягувача -ОСОБА_3 за подання якої ставка судового збору становить 768,40 грн.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 1536,80 грн (за майнову та немайнову вимоги) за наступними реквізитами: призначення платежу: 101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа). Реквізити для справляння судового збору: отримувач коштів - УК у м.Житомирі/Житомир/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38035726; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34310206084009; наявність відомчої ознаки “84” Окружні адміністративні суди; найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050); код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Відповідно до ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- нової позовної заяви (та її копії для відповідача) із зазначенням відомостей, передбачених п.7 ч.5 ст.160 КАС України;
- доказу сплати судового збору в розмірі 1536,80 грн;
- заяви про поновлення пропущеного строку на оскарження постанови про накладення штрафу старшим державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 14.01.2019, разом з доказами поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України,
ухвалив:
У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя С.В. Черноліхов