про забезпечення позову
м. Вінниця
16 квітня 2019 р. Справа № 120/1303/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом громадянина Федеративної Республіки Ніґерія ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання,
15.04.2019 року до суду надійшла позовна заява громадянина Федеративної Республіки Ніґерія ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області про скасування посвідки на тимчасове проживання № 800047943, виданої на ім'я позивача.
Одночасно з пред'явленням позовної заяви позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення.
Необхідність забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що 11.04.2019 йому було вручено рішення Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області про скасування посвідки на тимчасове проживання № 800047943. Таке рішення, на думку позивача, порушує його права як іноземця, який на законний підставах тривалий час перебуває на території України. Водночас відсутність у рішенні відповідача конкретних мотивів для його прийняття, а також посилання в рішенні на невірну дату видачі посвідки та невірний термін її дії свідчать про очевидні ознаки протиправності оскаржуваного рішення. Крім того, позивач зазначає, що в силу вимог п. 68 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 322 від 25.04.2018, він зобов'язаний до 18.04.2019 виїхати за межі України, що унеможливить його особисту участь в судовому засіданні, надання суду доказів на підтвердження своїх вимог та реалізацію інших процесуальних прав, передбачених ст.ст. 44, 47 КАС України. До того ж оскаржуване рішення стало підставою для відрахування позивача з навчання у Вінницькому національному медичному університету ім. М.І. Пирогова. Відтак, у випадку невжиття заходів забезпечення позову, також буде порушуватись його право на освіту, тоді як він навчається на останньому курсі та в травні 2019 року міг би отримати диплом. З огляду на викладене та посилаючись на ст. 150 КАС України позивач просить забезпечити позов шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення відповідача про скасування посвідки на тимчасове проживання.
Частиною 1 статті 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З огляду на викладене та беручи до уваги те, що матеріалів справи достатньо для вирішення відповідного процесуального питання, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Види забезпечення позову визначені статтею 151 КАС України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Водночас згідно з ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Як видно з матеріалів позовної заяви, позивач у справі є громадянином Федеративної Республіки Ніґерія ОСОБА_2, який у встановленому законом порядку отримав посвідку на тимчасове проживання в Україні № 800047943 від 04.02.2019. Дата закінчення строку дії посвідки - 01.08.2019.
Крім того, доданими до заяви документами підтверджується, що у 2015 році позивач був зарахований на 2-ий курс медичного факультету Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова з англомовною формою навчання та з 20.03.2015 має зареєстроване місце проживання у м. Вінниці.
Згідно з оскаржуваним рішенням Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області посвідку на тимчасове проживання № 800047943, видану на ім'я позивача, скасовано. Підставою для прийняття цього рішення є посилання відповідача на положення підпункту 4 пункту 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 322 від 25.04.2018 (далі - Порядок).
Копію вказаного рішення позивач отримав 11.04.2019, про що зроблено відмітку на примірнику рішення.
Відповідно до п. 68 Порядку іноземець або особа без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про скасування посвідки, повинні здати посвідку, зняти з реєстрації місце проживання та виїхати за межі України в семиденний строк з дня отримання копії такого рішення (крім випадку, визначеного підпунктом пункту 63 цього Порядку).
Отже, чинним законодавством для позивача встановлено обов'язок у строк до 18.04.2019 здати посвідку на тимчасове проживання, знятися з місця своєї реєстрації та залишити територію України.
Вказані правові наслідки обумовлюються рішенням відповідача, що є предметом спору у цій справі. Водночас факт подання позову не зупиняє дію рішення та не звільняє позивача від обов'язків, пов'язаних з його прийняттям.
За цих обставин суд доходить висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача у випадку задоволення пред'явленого ним позову.
Крім того, суд вважає недопустимою і такою, що суперечить завданню адміністративного судочинства ситуацію, при якій позивач, будучи іноземцем, на виконання вимог національного законодавства повинен буде залишити межі України ще до завершення судового розгляду справи за його позовом про скасування рішення органу державної міграційної служби, з яким він не погоджується, але яке, однак, зумовлює для нього вищезазначені несприятливі наслідки.
Більше того, аналіз положень ст.ст. 26, 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства свідчить про те, що невиконання позивачем обов'язків, визначених у пункті 68 Порядку, може бути підставою для прийняття уповноваженими на це державними органами рішення про його примусове повернення і навіть примусове видворення за межі України із встановленням заборони подальшого в'їзду в Україну.
За цих обставин суд доходить висновку про наявність небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та можливість виникнення ситуації, при якій ефективний захист або відновлення прав позивача, у разі задоволення позову, стане утрудненим чи неможливим.
Враховуючи наведене суд приходить до переконання про наявність підстав для забезпечення позову громадянина Федеративної Республіки Ніґерія ОСОБА_2, що передбачені у п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України, шляхом зупинення дії рішення Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області про скасування посвідки на тимчасове проживання № 800047943, виданої на ім'я позивача.
Забезпечення позову у такий спосіб, на думку суду, є співмірним із заявленими позовними вимогами та співвідноситься з правами (інтересами) позивача і наслідками вжиття заходів забезпечення позову для інших заінтересованих осіб.
Разом з тим, суд вважає передчасними доводи позивача щодо очевидної протиправності оскаржуваного рішення, оскільки такі доводи можуть бути перевірені судом під час розгляду справи по суті. Тому суд не вбачає достатніх підстав для забезпечення позову відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 150 КАС України.
Крім того, суд не може погодитись з доводами позивача про те, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову унеможливить поновлення позивача в університеті, продовження його навчання та отримання диплому про освіту. В цьому контексті суд зауважує, що сам факт зупинення судом дії оскаржуваного рішення в порядку забезпечення позову автоматично не свідчить про незаконність відповідного рішення суб'єкта владних повноважень, що може бути встановлено лише в судовому рішенні за наслідками вирішення справи по суті.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 256, 294 КАС України, суд
Заяву позивача про забезпечення позову задовольнити.
Зупинити дію рішення Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області про скасування посвідки на тимчасове проживання № 800047943, виданої на ім'я громадянина Федеративної Республіки Ніґерія ОСОБА_2.
Копію ухвали негайно надіслати особам, які беруть участь у справі, - для відома.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала в повному обсязі складена та підписана суддею о 15.45 год 16.04.2019.
Суддя Сало Павло Ігорович