16 квітня 2019 року Справа № 160/3420/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Окружної виборчої комісії № 31, треті особи без самостійних вимог: Центральна виборча комісія, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Міністерство інформаційної політики, прокуратура Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -
16.04.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) з позовом до Окружної виборчої комісії № 31, третя особа без самостійних вимог: Центральна виборча комісія, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Міністерство інформаційної політики, прокуратура Дніпропетровської області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Окружної виборчої комісії № 31, що полягають в перешкоджанні членами комісії законній журналістській діяльності та в прикритті дискримінаційних дій членів комісії щодо ОСОБА_2, та бездіяльності, що полягає в неповідомленні до Центральної виборчої комісії про конфлікт від 22.03.2019 року;
- зобов'язати Окружну виборчу комісію № 31 вчинити необхідні заходи по відстороненню члена окружної виборчої комісії № 31, ОСОБА_3 від участі в роботі комісії;
- стягнути з суб'єкта владних повноважень Окружної виборчої комісії № 31 моральну шкоду в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Вивчивши подані матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку про те, що дану позовну заяву слід залишити без розгляду, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 270 КАС України, визначено особливості обчислення строків, встановлених статтями 273 - 277, 280 - 283 цього Кодексу, на які не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу та зазначено наступне.
Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами.
Останнім днем строку, який має закінчитися з настанням певної події, є день, що передує дню вказаної події.
Днем бездіяльності є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення.
Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.
Відповідно до ст. 273 КАС України, визначено особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій. Право оскарження рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб'єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.
Виборець, учасник всеукраїнського референдуму (громадянин України, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, якщо такі рішення, дія чи бездіяльність безпосередньо порушують його виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму.
Рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму оскаржуються до Верховного Суду. Усі інші рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії, прийняті у межах виборчого процесу, оскаржуються до апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ.
Рішення, дії чи бездіяльність територіальних (окружних) виборчих комісій щодо підготовки та проведення місцевих виборів, виборів Президента України, народних депутатів України; обласних комісій з референдуму і комісії Автономної Республіки Крим з всеукраїнського референдуму, а також членів зазначених комісій оскаржуються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.
Рішення, дії чи бездіяльність дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій оскаржуються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.
Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п'ятиденний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.
Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, що мали місце до дня голосування, може бути подано до адміністративного суду у строк, встановлений частиною шостою цієї статті, але не пізніше двадцять другої години дня, що передує дню голосування.
Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності дільничної виборчої комісії, дільничної комісії з референдуму, членів цих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці, може бути подано до адміністративного суду у дводенний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.
Суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.
Суд невідкладно повідомляє відповідну виборчу комісію або комісію з референдуму та комісію вищого рівня про відкриття провадження у справі та про ухвалене судом рішення.
Суд вирішує адміністративні справи, визначені цією статтею, у дводенний строк після надходження позовної заяви. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли до дня голосування, вирішуються судом у дводенний строк, але не пізніше ніж за дві години до початку голосування. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування, вирішуються судом до закінчення голосування. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування, але після закінчення голосування, вирішуються судом у дводенний строк після надходження позовної заяви.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд зазначає наступне.
В обґрунтування своєї позовної заяви позивач зазначає, що він є професійним журналістом, який є кореспондентом в ОСОБА_4 від видання «Корупціонер в Україні», та висвітлює процеси, пов'язані з дотриманням прав людини та виборчих конституційних прав громадян України під час виборів Президента України в 2019 році.
За поясненнями позивача, 22.03.2019 року він та журналіст ОСОБА_5, виконуючи редакційне завдання вих. № Р/03/02/19/1-РЗ від 25.02.2019 року Всеукраїнського журналу «Корупціонер України» про «Моніторинг та фіксацію правопорушень законодавства у передвиборчому та виборчому етапах виборів Президента України на виборчих округах Дніпропетровської області, в тому числі з боку правоохоронних органів», прибули на засідання Окружної виборчої комісії № 31, яка розташована за адресою: вул. Шурупова, 2, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, райвиконком Покровського району біля 17:00 години. Проте, всупереч присяги член комісії ОСОБА_3 разом з невідомим членом комісії не допустили журналістів на засідання комісії та позбавили їх такої можливості. Після звернення до поліції ними були складені заяви про вчинення злочинів, передбачені ч. 4 ст. 171 Кримінального кодексу України.
Також, у своєму позові ОСОБА_1 посилається на численні порушення прав виборця - громадянки України ОСОБА_2 щодо відмови відповідача у підтвердженні знаходження її особистих даних у реєстрі виборців та виключення її з реєстру виборців, щоб її голосом ніхто не скористався.
Крім того, позивач, посилаючись на ст. 5, ст. 6, ст. 249, ст. 273, ст. 275 КАС України, а також на постанову Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», стверджує, що протиправними діями відповідача були порушені його професійні інтереси і як виборця, і як журналіста, щодо участі у виборчому процесі.
З огляду на викладене, вважаючи порушеними свої професійні інтереси щодо участі у виборчому процесі, звертається до адміністративного суду з цим позовом.
Здійснивши системний аналіз зазначених вище норм КАС України та доводів, заявлених в обґрунтування позовних вимог, суд зазначає наступне.
Предметом спору в адміністративній справі є протиправні дії Окружної виборчої комісії № 31, що полягають в перешкоджанні членами комісії законній журналістській діяльності та в прикритті дискримінаційних дій членів комісії щодо ОСОБА_2, та бездіяльність, що полягає в неповідомленні до Центральної виборчої комісії про конфлікт від 22.03.2019 року.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що оскаржувані дії відповідача, які призвели до порушення його професійних інтересів, були вчинені, саме 22.03.2019 року, а з позовом він звернувся - 16.04.2019 року.
Тож, позивач, на противагу вимогам ч. 6 ст. 273 КАС України, відповідно до якої позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п'ятиденний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності, пропустив п'ятиденний строк на звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою, оскільки, оскаржувані дії та бездіяльність відповідача були вчинені та допущені, саме 22.03.2019 року.
Тобто, позивачем пропущений п'ятиденний строк на звернення до суду, встановлений ч. 6 ст. 273 Кодексу адміністративного судочинства України, який відповідно до ч. 5 ст. 270 КАС України, та поновленню не підлягає.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної ОСОБА_5 України з прав людини.
Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст. ст. 8, 9 КАС України, усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості
При цьому, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ключовими принципами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Суд зазначає, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фогарді проти Сполученого Королівства» право доступу до суду не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням; вони дозволені тому, що право доступу до суду, в силу своєї природи, потребує регулювання з боку держави.
З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що позивачем пропущений строк подання позовної заяви, встановлений ч. 6 ст. 273 КАС України.
Отже, на підставі викладеного вище, та у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, передбаченого ч. 6 ст. 273 КАС України, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 - без розгляду.
Керуючись ст. ст. 248, 270, 273 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Окружної виборчої комісії № 31, треті особи без самостійних вимог: Центральна виборча комісія, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Міністерство інформаційної політики, прокуратура Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька