16 квітня 2019 року Справа № 160/2415/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши у спрощеному провадженні в місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
15.03.2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови позивачу у зарахуванні до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком 1, згідно ч. 2 ст. 114 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 23.11.1988 року по 06.08.1996 року в Першотравенськомушахтобудівельному управлінні №4 на посадах: учня підземного гірничого робітника з повним робочим днем під землею, підземним машиністом електровоза з повним робочим днем під землею та прохідником з повним робочим днем під землею, та провести перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 12.09.2018 року.
Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07.02.2019 року він звернувся до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо зарахування стажу роботи в Першотравенськомушахтобудівельному управлінні №4 на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».Відповідачем була розглянута його заява і 19.02.2019 року надано відмову в у зв'язку з тим, що не надана довідка, яка підтверджує пільговий характер робіт за період з 23.11.1988 року по 06.08.1996 року в Першотравенськомушахтобудівельному управлінні №4. Вважає, що відсутність довідки про пільговий характер роботи не може впливати на встановлені Законом пільги щодо пенсійного забезпечення та не спростовує наявність у нього пільгового стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах, оскільки цей стаж підтверджено записами трудової книжки, архівною довідкою, виданою виконавчим комітетом Першотравенської міської ради Дніпропетровської області, архівними довідками №83 від 26.03.2018 року, №85 від 26.03.2018 року, наказами по підприємству про результати атестації робочих місць за умовами праці №241 від 03.11.1994 року та № 348 від 01.11.1999 року та особистою карткою №755. З огляду на викладене, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 р. відкрито спрощене провадження у адміністративній справі та призначено її розгляд без виклику сторін.
Представником відповідача надано письмовий відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначено,що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ОСОБА_2 управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 09.04.2018 року, відповідно до заяви про призначення пенсії від 10.04.2018 року, та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 10.04.2018 року до управління позивачем було надано заяву про підтвердження стажу роботи на пільгових умовах на розгляд комісії з питання підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років з питання підтвердження стажу роботи за період з 23.11.1988р. по 06.08.1996р. в шахтобудівельному управлінні №4. Розглянувши надану заяву, відповідач не знайшов підстав для направлення документів на розгляд комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при ОСОБА_2 управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Відмовляючи в зарахуванні періоду роботи позивача з 23.11.1988 року по 06.08.1996 року в Першотравенському шахтобудівельному управлінні №4, відповідач зазначив, що ним не надано довідок про уточнення пільгового характеру роботи, що унеможливлює його зарахування до пільгового стажу. Вважає свої дії законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 період з 23.11.1988 року по 06.08.1996 року працював в Першотравенськомушахтобудівельному управлінні №4 на наступних посадах:
- з 23.11.1988 року по 01.08.1989 року на посаді учня підземного гірника з повним робочим днем у шахті
- з 01.08.1989 року по 26.07.1990 року - на посаді підземного машиніста електровоза 3 розряду з повним робочим днем у шахті
- з 26.07.1990 року по 06.08.1996 року на посаді прохідника з повним робочим днем у шахті.
Вказані періоди роботи підтверджені даними трудової книжки ОСОБА_1 АТIV № 6014438.
07.02.2019 року позивачзвернувся із заявою до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зарахування стажу роботи в Першотравенськомушахтобудівельному управлінні №4 на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 19.02.2019 року № 1027/В-09 ОСОБА_1 було відмовлено у зв'язку з тим, що не надано довідки, які підтверджують пільговий характер робіт за період з 23.11.1988 року по 06.08.1996 року в Першотравенськомушахтобудівельному управлінні №4.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
У відповідності до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» знижується на 1 рік.
Відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий, склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень). - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Також, Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» встановлені додаткові гарантії для працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах всіх робітників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, передбачено п.п. 1.1 а п. 1 розділу I "Гірничі роботи" Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36.
З аналізу наведених норм можливо зробити висновок, що для призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» необхідним є: 1) наявність трудового стажу не менше 25 років, а для працівників провідних професій - 20 років; 2) віднесення професії до списку робіт і професій затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 202 від 31.03.1994 р. списку робіт і професій, що дають право на призначення пенсії; 3) безпосередня зайнятість повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин.
Матеріалами справи, а саме трудовою книжкою позивача серії АТIV № 6014438,підтверджено, що позивач працював в Першотравенському шахтобудівельному управлінні №4 в період з 23.11.1988 року по 01.08.1989 року - на посаді учня підземного гірника з повним робочим днем у шахті, з 01.08.1989 року по 26.07.1990 року - на посаді підземного машиніста електровоза 3 розряду з повним робочим днем у шахті, з 26.07.1900 року по 06.08.1996 року на посаді прохідника з повним робочим днем у шахті.
Записи про спірний період роботи засвідчено відповідною печаткою підприємства і дефектів їх вчинення немає.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).
Так, згідно пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Крім того, відповідно до пункту 20 Порядку № 637 для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки встановленого зразка підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Згідно пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по-батькові, дата народження;відомості про роботу,переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородженняізаохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.
Судом встановлено, що рішення ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладене у листі № 1027/13-09 від 19.02.2019 року, прийняте з посиланням на п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, де передбачено, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їхніх правонаступників.
Разом з тим, відповідачем у рішенні не конкретизовано, які саме відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах для підтвердження спеціального трудового стажу відсутні у трудовій книжці позивача.
В спірний період роботи позивача діяли Списки № 1і № 2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року, постановою Кабінету Міністрів України № 10 від 26.11.1991 року, які містять в собі підрозділ 1 розділу 1 Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень: пунктом «а» у яких передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Таким чином, посади учень підземного гірника та підземний машиніст електровоза, прохідник, на яких позивач працював, згідно записів у його трудовій книжці, у період з 23.11.1988 р. по 19.02.1996 р., віднесені до Списку № 1.
При цьому, згідно із пунктом 3 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р. (приклади у додатках 1, 2).
Також, пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637.
Таким чином, за наявності у позивача основного документу, що підтверджує стаж роботи та відповідних записів у ньому, відсутні підстави та необхідність у підтвердженні стажу роботи позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 637, у зв'язку з чим положення Порядку підтвердження стажу роботи, затвердженого вказаною постановою, застосуванню у даному випадку не підлягають.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач діяв необґрунтовано, оскільки у листі про відмову у призначенні пенсії не обґрунтовано мотиви не зарахування до стажу окремих періодів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку пронаявність права позивача на зарахування до його пільгового стажу періоду роботи з 23.11.1988 року по 01.08.1989 року - на посаді учня підземного гірника з повним робочим днем у шахті, з 01.08.1989 року по 26.07.1990 року - на посаді підземного машиніста електровоза 3 розряду з повним робочим днем у шахті, з 26.07.1990 року по 06.08.1996 року на посаді прохідника з повним робочим днем у шахті в Першотравенськомушахтобудівельному управлінні №4.
Крім того, не зарахування судом спірного стажу позивача буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п.3.1. Рішення Конституційного Суду України (Справа N1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».
Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (див. рішення у справах «Beyelerv. Italy» № 33202/96, «Oneryildizv. Turkey» № 48939/99, «Moskalv. Poland» № 10373/05).
З огляду на наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Проте, в адміністративному позові позивачем не ставиться питання про скасування рішенняГоловного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладеного у формі листа № 1027/13-09 від 19.02.2019 року, хоча воно породжує для позивача певні правові наслідки у вигляді відмови зарахуванні стажу роботи з 23.11.1988 по 06.08.1996 року до пільгового стажу роботи за Списком № 1, а висновки цього рішення є обов'язковими для позивача.
При цьому, суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
З огляду на викладене та з метою повного та ефективного захисту прав, свобод позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати рішенняГоловного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладеного у формі листа № 1027/13-09 від 19.02.2019 року.
Крім того, однією з позовних вимог є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату нарахованої пенсії за віком з урахуванням пільгового стажу з 23.11.2018 року по 06.08.1996 року з 12.09.2018 року, проте, вказана дата жодним чином не обґрунтована позивачем.
З огляду на те, що право позивача на зарахування періоду його роботи з 23.11.2018 року по 06.08.1996 року було порушено відповідачем з моменту призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити такий перерахунок та виплату з 10.04.2018 року.
Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 768,40 грн. Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 768,40 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»періодів роботи з 23.11.1988 року по 01.08.1989 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком 1, згідно ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи:з 23.11.1988 року по 01.08.1989 року на посаді учня підземного гірника з повним робочим днем у шахті, з 01.08.1989 року по 26.07.1990 року - на посаді підземного машиніста електровоза 3 розряду з повним робочим днем у шахті, з 26.07.1990 року по 06.08.1996 року на посаді прохідника з повним робочим днем у шахті в Першотравенськомушахтобудівельному управлінні №4, та провести перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 10.04.2018 року.
Скасувати рішення ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладеного у формі листа № 1027/13-09 від 19.02.2019 року.
В решті позовних вимог - відмовити.
Судові витрати в розмірі 768,40 грн. стягнути на користь ОСОБА_1(вул. ОСОБА_3, бвуд. 80, кв. 14, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51415, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з ОСОБА_2 Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Наб. Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок його бюджетних асигнувань.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тесту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук