33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"16" квітня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/206/19
Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО"(35720, Рівненська обл., Здолбунівський р-н, с. Копиткове, вул. Шкільна, 10А) про стягнення вартості частки майна та частки прибутку в розмірі 2 720 000,00 грн.
26 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" про стягнення вартості частки майна та частки прибутку в розмірі 2 720 000,00 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що 17.11.2016 року ОСОБА_1 було подано заяву загальним зборам учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" про вихід з цього товариства та виплати належної йому частки в майні вказаного товариства. Однак, відповідачем було надіслано адресу ОСОБА_1 лист від 20.04.2018 року, в якому повідомляється про те, що товариство не має права провести виплати, так як ухвалою Рівненського міського суду від 23.01.2017 року накладено арешт на майнові та корпоративні права ОСОБА_1
Окрім того, ОСОБА_1 просив зменшити розмір судового збору до одного прожиткового мінімуму. Подана заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію в розмірі, меншому за мінімальну заробітну плату. Загальний розмір пенсії за 2018 рік становить 42 546,17 грн., 5 відсотків від пенсії становить 2 127,31 грн. Розмір судового збору перевищує розмір 5 відсотків від річного доходу ОСОБА_1
При розгляді вказаної позовної заяви та доданих до неї документів судом встановлено, що позивачем не надано: належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до ст.164 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. №1798-XII (у редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 р., що діє з 15.12.2017 р.) до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У зв'язку з наведеним, ухвалою суду від 01.04.2019 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зменшення сплати судового збору до одного прожиткового мінімуму при подачі позовної заяви. Позовну заяву залишено без руху. Запропоновано ОСОБА_1 подати господарському суду через відділ канцелярії та документального забезпечення у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали: - докази сплати судового збору у розмірі 40 800 грн. 00 коп. з урахуванням ціни позову.
11 квітня 2019 року від ОСОБА_1 надійшла заява про зменшення розмір судового збору до двох прожиткових мінімумів. Подана заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію в розмірі, меншому за мінімальну заробітну плату. Загальний розмір пенсії за 2018 рік становить 42 546,17 грн., 5 відсотків від пенсії становить 2 127,31 грн. Розмір судового збору перевищує розмір 5 відсотків від річного доходу ОСОБА_1 На все його рухоме та нерухоме майно накладено арешти в межах кримінального провадження.
Розглянувши зазначену заяву, проаналізувавши положення процесуального законодавства, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ст.114 ГПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Як встановлено судом, ухвала від 01.04.2019 року отримана позивачем 05.04.2019 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомлення № 3301310048942.
Відповідно до ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Останній день строку триває до 24 години, але коли цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку (ч. 7 ст. 116 ГПК України).
Таким чином вищевказаними нормами чітко визначено процесуальний строк в межах якого можуть бути усунуті недоліки позовної заяви. При цьому зазначені норми закріплюють часове обмеження зазначеного строку, а саме, останній не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
В свою чергу ст. 118 ГПК України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Таким чином, позивач у відповідності до вимог ухвали від 01.04.2019 року мав усунути допущені недоліки не пізніше 15.04.2019 року, однак останнім не надано суду доказів виконання вимог ухвали суду від 01.04.2019 року.
Як вказувалось вище, ухвала суду від 01.04.2019 року отримана позивачем 05.04.2019 року.
Натомість, станом на 16.04.2019 року позивачем не надано суду доказів усунення недоліків поданої позовної заяви (доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі).
Згідно з ч.ч. 4, 6 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до ч. 7 ст. 174 ГПК України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
При цьому заява позивача про зменшення розміру судового збору до двох прожиткових мінімумів задоволенню судом не підлягає, оскільки як вже вказувалось в ухвалі від 01.04.2019 року ОСОБА_1 не подано належних та допустимих доказів наявності обставин, які свідчать про скрутне матеріальне становище та про неможливість, у зв'язку з цим, сплатити судовий збір у встановленому Законом розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 "Про судовий збір", cуд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Положеннями ч.1 ст. 8 "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній рік, або позивачами є: військовослужбовці, батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої або багатодітної сім'ї; особа, яка дії в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судам було роз'яснено, що у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке.
Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених дій є врахування майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.
Разом з тим, зазначені положення закону дають право суду зменшити сплату судового збору лише за наявності виключних обставин.
Однак, господарському суду надано лише право, а не покладено обов'язок у будь-якому випадку задовольняти клопотання учасників судового процесу про зменшення сплати ними судового збору. Тобто, вказана норма є суб'єктивною та застосовується лише у випадку, коли заявник надасть суду дійсно переконливі докази скрутного матеріального становища, яке перешкоджає йому вчинити необхідні дії по сплаті судового збору. Дії суду при розгляді клопотання заявника про зменшення сплати судового збору повинні здійснюватися з дотриманням принципів рівності та збалансованості інтересів сторін.
Таким чином, позивач, як заінтересована сторона, звертаючись до суду із проханням про зменшення сплати судового збору, має належним чином обґрунтувати неможливість або утруднення здійснення оплати судового збору, та на підтвердження цього надати належні та допустимі докази.
Всупереч наведеним правовим нормам позивач не довів належними та допустимими доказами свою неможливість (відсутність коштів) сплати судового збору у зв'язку зі складним матеріальним становищем.
Надана позивачем довідка про отримання пенсії за 2018 рік в розмірі 42 546,17 грн., письмове підтвердження про майновий стан заявника, яке підписано самим позивачем та ухвала суду про накладення арешту на майно позивача, не є самостійними та достатніми доказами того, що останній матеріально неспроможний сплатити судовий збір за подачу цієї позовної заяви.
Будь-яких інших доказів, які б у сукупності підтверджували майновий стан позивача (зокрема, стосовно наявності у нього рухомого та нерухомого мана, довідку з інформаційного фонду ДФС України про суми виплачених доходів, тощо), суду не надано.
Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України", зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога сплати зборів судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не подано належних та допустимих доказів наявності обставин, які свідчать про скрутне матеріальне становище та про неможливість, у зв'язку з цим, сплатити судовий збір у встановленому Законом розмірі.
Подані документи не в повній мірі відображають матеріальне становище, оскільки не виключають отримання ОСОБА_1 доходів із інших джерел та не є доказами неможливості сплати судового збору, а сам лише факт відсутності джерел доходів не може бути визнаний поважною причиною для звільнення від сплати судового збору, а відтак, заява ОСОБА_1 про зменшення сплати судового збору до двох прожиткових мінімумів не підлягає до задоволення.
Крім того слід зазначити, що ухвалою суду від 01.04.2019 року позивачу вже було відмовлено у задоволенні заяви про зменшення розміру судового збору з підстав її необґрунтованості.
Також слід зазначити, що ОСОБА_1 до заяви про зменшення розміру судового збору до двох прожиткових мінімумів не додано доказів сплати судового збору в розмірі двох прожиткових мінімумів.
Згідно із ч.ч. 4, 6 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до ч. 7 ст. 174 ГПК України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
За вказаних обставин, зважаючи, що позивачем не усунено недоліки позовної заяви у встановлений строк, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви і доданих до неї документів позивачу без розгляду.
При цьому, суд зазначає, що згідно з ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення процесуальних недоліків, що зумовили її повернення.
Керуючись ст.ст. 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про зменшення сплати судового збору до двох прожиткових мінімумів при подачі позовної заяви.
2. Повернути позовну заяву від 20.03.2019 року ОСОБА_1.
Ухвала набирає законної сили негайно після її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду України в порядку ст.ст. 254-259 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/sud5019/.
Суддя Романюк Ю.Г.