10 квітня 2019 року Справа № 915/6/19
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання Берко О.В.,
прокурора: Довбні В.Г., служб.посвід.№046783 від 10.05.2017;
представника позивача-1: ОСОБА_2 - дов.№Д-1731/2018 від 24.09.2018,
представника позивача-2: ОСОБА_3 - дов.№228 від 29.01.2019,
представника відповідача: ОСОБА_4 - керівник,
ОСОБА_5 - ордер ХС №68375 від 21.03.2019,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання ТОВ “Укравто Конверсія” вхід.№4917/19 від 27.03.2019 про передачу за територіальною юрисдикцією (підсудністю) справи №915/6/19
за позовом: Заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону (54030, м.Миколаїв, вул.Нікольська, буд.18А) в інтересах Держави в особі:
позивача-1: Державного концерну “Укроборонпром”
(04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, буд.36, ідент.код 37854297)
позивача-2: Державного підприємства “Миколаївський бронетанковий завод”
(54017, м.Миколаїв, вул.1 Слобідська, буд.120, ідент.код 07856371)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Укравто Конверсія”
(01042, м.Київ, вул.Академіка Філатова, буд.10А, офіс 3/35, ідент.код 39835831)
про: стягнення заборгованості у розмірі 4144864,78 грн, -
В провадженні Господарського суду Миколаївської області знаходиться справа за позовом заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Державного концерну “Укроборонпром” та Державного підприємства “Миколаївський бронетанковий завод” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укравто Конверсія” про стягнення заборгованості у розмірі 4144864,78 грн, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №119 від 07.03.2017, а саме у зв'язку з не поставкою товару, передбаченого специфікацією №6 спірного договору поставки.
Позовна заява подана до Господарського суду Миколаївської області з посиланням на положення ч.5 ст.29 ГПК України та, зокрема, з тих мотивів, що в п.3.2 спірного договору сторони узгодили та визначили місце виконання, а саме місце поставки товару: м.Миколаїв, вул.1 Слобідська, 120.
27.03.2019 до суду надійшло клопотання відповідача про передачу справи за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду м.Києва, яке обґрунтоване тим, що предметом позову у даному спорі є вимога саме про стягнення грошових коштів (основного боргу) в зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору поставки. При цьому, умовами спірного договору поставки не врегульовано питання щодо місця виконання грошового зобов'язання. Спір про стягнення основного боргу безпосередньо не пов'язаний з місцем виконання угоди, оскільки предметом спору є вимога про стягнення коштів, а не спір про поставку товару за вказаною адресою. Зобов'язання з оплати основного боргу не є таким, які належить, через свої особливості, виконувати тільки в певному місці.
Прокурор та позивач-1 у письмових заявах вхід.№5580/19 та вхід.№5578/19 від 08.04.2019 заперечують проти задоволення клопотання відповідача, посилаючись на те, що спір між сторонами виник з договору, в якому місцем поставки визначено м.Миколаїв; позовна заява заступника військового прокурора була прийнята до провадження та призначена до розгляду Господарським судом Миколаївської області з додержанням правил підсудності, в процесі розгляду справи зміни у складі відповідачів не відбувались, даний спір не належить до жодної з категорій спорів, визначених у вичерпному переліку ст.30 ГПК України, а тому справа №915/6/19 підлягає розгляду Господарським судом Миколаївської області.
Представник позивача-2 підтримав позицію прокуратури та позивача-1.
Розглянувши клопотання відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи до іншого суду за територіальною юрисдикцією (підсудністю) з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до п.10 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.02.2019 місцезнаходженням юридичної особи відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Укравто конверсія” є: вул.Академіка Філатова, 10-А, офіс 3/35, м.Київ, 01042.
Приписами ст.29 ГПК України передбачена підсудність справ за вибором позивача.
Так, відповідно до ч.1 ст.29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5 ст.29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Отже, правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі, якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.
При цьому, за загальним правилом, місце виконання зобов'язання є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі, тобто у даному випадку сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручне для сторін. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов'язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці.
Позивач при зверненні до суду із даним позовом, визначаючи територіальну підсудність справи господарському суду Миколаївської області посилається на п.3.2 укладеного між сторонами договору поставки №119 від 07.03.2017, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити товар на умовах поставки DDP - склад покупця, м.Миколаїв, 1-а Слобідська, 120, відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів "INCOTERMS" у редакції 2010 року, якщо інші умови не визначені в специфікації.
Предметом позову у даному спорі є вимога про стягнення грошових коштів сплачених в якості передплати на виконання умов договору поставки №119 від 07.03.2017. При цьому, умовами договору поставки №119 від 07.03.2017 не врегульовано питання щодо місця виконання його учасниками грошового зобов'язання. Спір про стягнення передплати безпосередньо не пов'язаний з місцем виконання угоди, оскільки предметом спору є вимога про стягнення коштів, а не спір про поставку товару за вказаною в договорі адресою. Зобов'язання зі сплати грошових коштів не є такими, які належить, через їх особливість, виконувати тільки в певному місці.
Крім того, з позовної заяви вбачається, що прокурор та позивач вважають договір поставки №119 від 07.03.2017 розірваним з 26.09.2018 у зв'язку з односторонньою відмовою від нього замовника (позивача). Вказані обставини не узгоджуються з твердженнями прокуратури про те, що спір між сторонами виник з договору, в якому місцем поставки визначено м.Миколаїв.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування положення ч.5 ст.29 ГПК України та необхідність визначення підсудності спору у даній справі за загальними правилами.
Відповідно п.1 ч.1 ст.31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч.9 ст.176 ГПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Враховуючи, що зобов'язання зі сплати грошових коштів у даному спорі не є такими, що можуть виконуватись лише в певному місці, а також враховуючи, що місцезнаходженням юридичної особи відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Укравто конверсія”, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є вул.Академіка Філатова, 10-А, офіс 3/35, м.Київ, 01042, суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі матеріалів позовної заяви з додатками за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду м. Києва.
Керуючись ст.ст.27, 29-31, 234, 235 ГПК України, суд, -
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Укравто Конверсія” вхід.№4917/19 від 27.03.2019 про передачу справи за територіальною юрисдикцією (підсудністю) задовольнити.
2. Передати матеріали справи №915/6/19 за позовом заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Державного концерну “Укроборонпром” та Державного підприємства “Миколаївський бронетанковий завод” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укравто Конверсія” про стягнення заборгованості у розмірі 4144864,78 грн за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду м.Києва (01030, м.Київ, вул.Богдана Хмельницького, буд.44-Б).
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України
та підписано суддею 15 квітня 2019 року.
Суддя М.В. Мавродієва