"08" квітня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/238/19
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Оборотової О.Ю.
при секретарі судового засідання Воровіній Т.О.
Розглянувши справу №916/238/19;
За позовом: Фізичної особи-підприємця Довганіч Христини Миколаївни;
до відповідача: Підприємства "ТОМАТЕКС" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю;
про стягнення, -
за участю представників:
від позивача: Дячук П.М., за ордером;
від відповідача: не з'явився;
Фізична особа-підприємець Довганіч Христина Миколаївна звернулась до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Підприємства "ТОМАТЕКС" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, в якій просить суд стягнути 202 926, 90 грн. заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором підряду №2018/1 від 02.04.2018р. в частині оплати за виконанні роботи.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.02.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/238/19; справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження.
03.04.2019р. за вх. ГСОО №6460/19 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява з додатковими документами, а саме належним чином завірена копія платіжного доручення.
Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника у судових засіданнях, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав. Про місце, дату та час розгляду справи учасники повідомлені належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції, за юридичною адресою (є загальнодоступною та міститься у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Крім цього, суд звертає увагу, що поштову кореспонденцію відповідач отримував, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи. (а.с. 222, 227, 231)
Відповідно до частини сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відтак, приймаючи до уваги належне повідомлення учасників справи, даний спір вирішено судом по суті заявлених вимог за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши доводи представника позивача, суд встановив:
02 квітня 2018 року між фізичною особою-підприємцем Довганіч Христиною Миколаївною та підприємством «ТОМАТЕКС» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю було укладено договір №2018/1 підряду, відповідно до якого фізична особа-шдприємець Довганіч Христина Миколаївна, як підрядник прийняла на себе зобов'язання виконати, по завданню замовника товариства з обмеженою відповідальністю «ТОМАТЕКС» ремонтно-будівельні роботи по оздобленню холів другого, третього, четвертого, п'ятого та шостого поверхів об'єкту, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацци, 2-а.
Відповідно п. 1.1 підрядник приймає на себе обов'язки виконати завдання замовника у відповідності з умовами даного Договору, ремонтно-будівельні роботи по оздоблені холів 2,3,4,5,6 поверху, на об'єкті замовника, а замовник зобов'язується передати підряднику фронт робіт, прийняти та оплатити якість виконаних робіт в порядку і на умовах встановлених даним договором.
Відповідно до п. 4.3.1. вищевказаного договору - замовник сплачує підряднику передоплату в розмірі 500 000 (п'ятсот тисяч) гривень 00 копійок в продовж 5 (п'яти) банківських днів з моменту виставлення підрядником відповідного рахунку.
Відповідно до п. 4.3.1, вищевказаного договору - замовник сплачує підряднику 768 926 (сімсот шістдесят вісім гривень дев'ятсот двадцять шість) гривень 90 копійок в продовж 15 (п'ятнадцяти) робочих днів з моменту підписання сторонами останнього Акту прийому-передачі виконаних робіт.
На виконання умов договору, 10 квітня 2018 року підприємство «ТОМАТЕКС» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю сплатило на користь фізичної особи-підприємця Довганіч Христини Миколаївни 500 000 (п'ятсот тисяч) гривень 00 копійок
В подальшому підприємством «ТОМАТЕКС» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю на користь фізичної особи-підприємця Довганіч Христини Миколаївни було сплачено грошові кошти за вищевказаним договором, а саме: 05.06.2018 року - у сумі 100 000,00 (сто тисяч) гривень 00 копійок; 08.06.2018 року - у сумі 36 000,00 (тридцять шість тисяч) гривень, 00 копійок; 03.08.2018 року - у сумі 200 000,00 (двісті тисяч) гривень 00 копійок; 21.09.2018 року - у сумі 230 000,00 (двісті тридцять тисяч) гривень 00 копійок;
Підприємство «ТОМАТЕКС» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю сплатило за ремонтно-будівельні роботи на користь фізичної особи-підприємця Довганіч Христини Миколаївни 1 066 000,00 (один мільйон шістдесят шість тисяч) гривень 00 копійок.
Приймаючи до уваги дані обставини, позивач вважає, що був вимушений звернутися до суду з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у судових засіданнях, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
В силу положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом положень статей 626, 627 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (стаття 638 ЦК).
Згідно з приписами статей 525, 526, 629 ЦК і статті 193 ГК договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Отже, суд констатує, що взявши на себе зобов'язання оплатити вартість робіт, відповідач повинен був виконати його у строк визначений Договором, проте в порушення умов Договору та норм чинного законодавства відповідач взятих на себе зобов'язань по оплаті вартості будівельно-ремонтних робіт не виконав в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 202 926, 9 грн.
Заборгованість підтверджується належними та допустимими доказами, а саме: актами прийому-передачі матеріалів, переданих згідно договору підряду №2018/1 від 02.04.2018р., довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, актами приймання будівельних робіт, підсумковими відомостями ресурсів та актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2018р. по 10.12.2018р. між фізичною особою-підприємцем Довганіч Христиною Миколаївною та підприємством «ТОМАТЕКС» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (а.с. 37-217).
Відповідачем частково було сплачено ремонтно-будівельні роботи, що підтверджується платіжним дорученням №822 від 10.04.2018р. на суму 500 000, 00грн., платіжним дорученням №915 від 05.06.2018р. на суму 100 000, 00грн., платіжним дорученням №920 від 08.06.2018р. на суму 36 000, 00грн., платіжним дорученням №990 від 03.08.2018р. на суму 200 000, 00грн., платіжним дорученням №1061 від 21.09.2018р. на суму 230 000, 00грн.
Крім цього, в процесі розгляду справи, Фізичною-особою підприємцем Довганіч Х.М., надано до суду копію платіжного доручення №122 від 04.03.2019р. на суму 110 000 грн., відповідно до якого відповідач, Підприємство "ТОМАТЕКС" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, сплатило частину заборгованості, отже, провадження в даній частині підлягає закриттю.
Відповідно п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо 1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; 2) відсутній предмет спору; 3) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу; 4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 5) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана; 6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
З огляду на викладене позовні вимоги фізичної особи-підприємця Довганіч Х.М. про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 92 000, 90 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Разом з тим, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, позовні вимоги фізичної особи-підприємця Довганіч Христини Миколаївни підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам. Судовий збір, сплачений позивачем щодо вимог, провадження по якому було закрито, може бути повернений виключно за клопотанням позивача.
Керуючись ст.ст. 20, 73, 74, 76, 86, 130, 165, 231, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Провадження у справі в частині стягнення суми у розмірі 110 000, 00 грн. - закрити.
2. Позов фізичної особи-підприємця Довганіч Христини Миколаївни до Підприємства "ТОМАТЕКС" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю - задовольнити повістю.
3. Стягнути з Підприємства "ТОМАТЕКС" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65045, м. Одеса, пр-т Олександрівський, буд. 5, ЄДРПОУ 30873899) на користь фізичної особи-підприємця Довганіч Христини Миколаївни (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) суми заборгованості у розмірі 92 926,90 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1393,90 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та підписано 15 квітня 2019 р.
Суддя О.Ю. Оборотова