16.04.2019 Справа № 908/883/19
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни, розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Фірма Бакалія» (29000 м. Хмельницький, вул. Шевченка, 70, ідентифікаційний номер юридичної особи 0155316) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАРТАЛ 5» (69035 м. Запоріжжя, провулок Маяковського, буд. 11, ідентифікаційний номер юридичної особи 38926278) грошової заборгованості в загальній сумі 79 386 грн. 41 коп.
Приватне акціонерне товариство «Фірма Бакалія» звернулося до господарського суду Запорізької області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАРТАЛ 5» 62 980 грн. 56 коп. основного боргу та 16 405 грн. 85 коп. пені.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2019 р., справу № 908/883/19 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про видачу судового наказу в частині вимог про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАРТАЛ 5» (69035 м. Запоріжжя, провулок Маяковського, буд. 11, ідентифікаційний номер юридичної особи 38926278) на користь Приватного акціонерного товариства «Фірма Бакалія» (29000 м. Хмельницький, вул. Шевченка, 70, ідентифікаційний номер юридичної особи 0155316) 62 980 грн. 56 коп. основного боргу, на підставі договору поставки № 15 від 04.03.2014 р.
Щодо видачі судового наказу в частині вимог про стягнення з боржника 16 405 грн. 85 коп. пені за несвоєчасну виконання зобов'язань за договором № 15 від 04.03.2014 р., слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.
Вимоги про сплату пені у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю природою не є основним зобов'язанням.
Крім того, як зазначено у Пояснювальній записці до проекту Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 6232 від 23.03.2017 у господарському та цивільному видах судочинства запроваджується можливість стягнення неоспорюваної заборгованості в порядку наказного провадження. Так, за заявою особи, якій належить право вимоги про стягнення неоспорюваної грошової заборгованості за письмовими договорами, яка не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд видає судовий наказ про стягнення заборгованості з боржника.
Як зазначено вище, окрім суми основної заборгованості в розмірі 62 980 грн. 56 коп., заявником заявлено до боржника вимогу щодо стягнення 16 405 грн. 85 коп. пені, яка є штрафною санкцією в розумінні приписів ч. 1 ст. 230 ГК України, та яка за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, тобто вимога заявника в цій частині не відповідає ч. 1 ст. 148 ГПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Приписами ч. ч. 2, 3 ст. 152 ГПК України визначено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Згідно ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Оскільки стягнення пені та неустойки є заходом відповідальності за порушення зобов'язань, які є предметом договору, правовим наслідком порушення зобов'язання у разі прострочення його виконання, а також враховуючи можливість стягнення в порядку наказного провадження лише неоспорюваної заборгованості, вимоги про стягнення пені не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу в частині вимог щодо стягнення з боржника 16 405 грн. 85 коп. пені, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Частиною 2 ст. 153 ГПК України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ч. 1 ст. 148, п. 3 ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 154, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАРТАЛ 5» (69035 м. Запоріжжя, провулок Маяковського, буд. 11, ідентифікаційний номер юридичної особи 38926278) на користь Приватного акціонерного товариства «Фірма Бакалія» (29000 м. Хмельницький, вул. Шевченка, 70, ідентифікаційний номер юридичної особи 0155316) 16 405 грн. 85 коп. пені відмовити.
2. Звернути увагу учасників судового процесу, що з судовим рішенням можливо ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади: http://court.gov.ua/fair/sud5009/.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 16.04.2019 року та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.С. Дроздова