Справа № 2-677/10 Номер провадження 22-ц/814/1029/19Головуючий у 1-й інстанції Кузіна Ж.В. Доповідач ап. інст. Бондаревська С. М.
27 березня 2019 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Бондаревської С.М.
суддів: Кривчун Т.О., Кузнєцової О.Ю.
секретар:Лимар О.М.
за участі заявника - ОСОБА_3
представника заявника - адвоката Новицького В.В.
державного виконавця - Гречківської Ю.В.
представника стягувача - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційноюскаргою ОСОБА_3
на ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 05 лютого 2019 року
у справі за скаргою адвоката Новицького В'ячеслава Васильовича, що діє в інтересах ОСОБА_3 на дії головного державного виконавця Київського ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області Гречківської Юлії Володимирівни, третя особа: Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»,-
по справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У січні 2019 року адвокат Новицький В.В., який діє в інтересах ОСОБА_3, звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця,посилаючись на те, що на виконанні Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтави Головного терито-ріального управління юстиції у Полтавській області перебуває зведене виконавче провадження, де боржником єОСОБА_3.У ході виконання рішення суду, яким з ОСОБА_3стягнуто заборгованість по кредитному договору та в рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки - чотирикімнатну квартиру НОМЕР_1, загальною площею 82,1 м кв. за адресою АДРЕСА_1, описано та накладено арешт на дану квартиру. 10 грудня 2018 року згідно постанови призначено суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні із залученням експерта оцінювача ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» Коваль Т.С.
Посилаючись на те, що з даною постановою, про яку йому стало відомо 26 грудня 2018 року, та звітом проведення оцінки категорично не згоден, - просив поновити строк на її оскарження. Вказував, що звіт не відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оскільки оцінювачем не взято до уваги правовстановлюючий документ, технічний документ на квартиру, які також і не приєднані. Звіт проведений неіснуючого майна, оскільки на сьогоднішній день квартира має іншу площу та складається з 3-х кімнат, має самочинні перепланування. ОСОБА_3 та його сім'я немає іншого житла та відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» на дане нерухоме майно не може бути звернуто стягнення.
З цихпідстав просив скасувати постанову від 10 грудня 2018 року та Звіт про незалежну оцінку майна №844 від 17 грудня 2018 року, відстрочити виконання рішення суду на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадянУкраїни, наданого як забезпеченнякредитів в іноземнійвалюті», зобов'язатиКиївський ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області закрити з'єднане виконавче провадження на підставі вищевказаного закону.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 05 лютого 2019 року поновлено адвокату Новицькому В'ячеславу Васильовичу, що діє в інтересах ОСОБА_3, строк на оскарження постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 10 грудня 2018 року.
У задоволенні скарги адвоката Новицького В'ячеслава Васильовича, що діє в інтересах ОСОБА_3 на дії державного виконавця - відмовлено.
Не погодившись з даною ухвалою суду, ОСОБА_3 оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні скаргиадвоката Новицького В.В., що діє в його інтересах, - скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його скаргу у повному обсязі.
Вважає, що судом першої інстанції не враховано ст. 455 ЦПК України про те, що суд який розглянув справу як суд першої інстанції може відстрочити виконання рішення, зупинити вчинення виконавчих дій, повернути лист стягувачу.
Також, на його думку, судом проігноровано ст. 58 Конституції України,згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Окрім цього, вказував, що у нього не має іншого житла окрім квартири АДРЕСА_1, у якому проживають він, його дружина та неповнолітня дочка, тому доцільним є застосування Закону України «Про мараторій».
Також зазначав, що судом першої інстанції при розгляді справи не взято до уваги той факт, що звіт з оціночної вартості нерухомого майна з 18 грудня 2018 року у відповідності до Порядку ведення Єдиної бази даних звітів про оцінку, затверджений наказом ФДМ України від 17 травня 2018 року за №658 підлягає обов'язковій реєстрації в Єдиній базі даних звітів. Тобто Держава визнає лише той Звіт, який зареєстрований до відповідної бази. Звіт про оцінку майна №844 не зареєстрований.
На апеляційну скаргу ОСОБА_3 надано відзив третьою особою - стягувачем - Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк», в якому банк, спростовуючи доводи апелянта, просив апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
Вказував, що судом першої інстанції ухвалупостановленоз урахуванням усіх обставин у справі та з додержанням вимог закону,а тому оскаржуване судове рішення просив залишити без змін.
Колегія суддів,заслухавши доповідь судді-доповідача,пояснення учасників справи, перевіривши законність іобґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, приходить до висновку, що апеляційні скаргине підлягають дозадоволення з наступних підстав.
У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з ч.1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановленоі це вбачається з матеріалів справи, щорішеннямКиївського районного суду м. Полтавивід 13 вересня 2010 року по цивільнійсправі за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, - позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ в особі Полтавської філії ПАТ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором від 05червня 2008 року №564К-Фв сумі 141663,13 долари США. В рахунок погашення заборгованості за вказанимкредитним договором звернутостягнення на предмет іпотеки - чотирикімнатну квартиру НОМЕР_1, загальною площею 82,1 кв.м, яка знаходиться в АДРЕСА_1, за рахунок вартості якої погасити зобов'язання за кредитним договором від 05 червня 2008 року №564 К-Ф в сумі 141663,13 долари США. Виселено ОСОБА_3 з квартири НОМЕР_1, що розташована за вищевказаною адресою. Вирішено питання судових витрат.
Рішення набрало законної сили та звернуто до виконання.
Згідно постанови державного виконавця від 22 липня 2016 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного судового рішення.
Також були відкриті виконавчі провадження №49450526, №49593569 щодо стягнення з ОСОБА_3 коштів, які постановою державного виконавця від 04 квітня 2018 року об'єднані у зведене виконавче провадження №56112575.
Постановою державног овиконавця про опис та арешт майна боржникавід 27 листо-пада 2018 року описано та накладеноарешт на АДРЕСА_1.
Відповідно до технічного паспорту, виготовленого станом на 07 липня 2014 року за замовленням ПАТ АБ «Укргазбанк», квартира НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 складається з трьох кімнат житловою площею 45,2 м2, загальною площею 81,5 кв.м.
При цьому судом встановлено, що скаржником самовільно проведено перепланування нерухомого майна, яке перебуває в іпотеці та на яке за рішенням суду звернуто стягнення, в той час, якзгідно п.3.4. іпотечного договору, укладеногоміж ВАТ «Укргазбанк» та ОСОБА_3, такі дії, що розцінюються як істотні поліпшення, іпотекодавецьмає право здійснювати виключно за письмовою згодою іпотекодержателя.
Також встановлено, що постановою головного державноговиконавцяКиївського ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області від 10 грудня 2018 року призначено суб'єкта оціночної діяльності субєкта господарювання ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи», який має сертифікат, виданий 21 квітня 2017 року за №364/17, виданий ФДМУ (строк дії 21 квітня 2020 року) у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2-677/10, виданого 16 листопада 2010 рок уКиївським районним судом м. Полтави.
Згідно дослідженого судом першої інстанції журналу реєстрації вихідної кореспон-денції Київського ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області, оскаржувана постанова направлена ОСОБА_3 простою кореспонденцією 10 грудня 2018 року.
18 грудня 2018 року звіт про незалежнуоцінку майна №844, виготовлений ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» надійшов на адресу Київського ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області.
Даний звіт виконаний оцінювачем Коваль Т.С., яка зареєстрована вДержавному реєстрі оцінювачів №9480 від 28 вересня 2012 року та має право здійснювати оцінку нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них. Звідси вірним є висновок суду, щозвітвиконанийуповноваженою особою.
До звіту,окрімдокументів, щопідтверджуютьповноваженняоцінювача,приєднано, також фото квартири, копію постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності від 10 грудня 2018 року з супровідним листом, витяг з інтернет-сайтів щодо вартості трикімнатних квартир в м. Полтаві, копія постанови про опис та арешт майна від 27листопада 2018 року, витяг з Держреєстру речових прав, копіятехнічного паспорту на спірну квартиру, виготовленого 07 липня 2014 року, копія договору купівлі-продажу від 05 червня 2008 року.
Зі змістузвітувбачається, що зазначена характеристика квартири НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, щоскладається з трьохкімнат, загальноюплощею 81,5 кв. м та житловоюплощею 45,2 кв. м.
Виходячи знаведеного, судом вірно зазначено, щопосиланняскаржника та його представника пропроведення оцінки не існуючого об'єкта нерухомого майна є безпідстав-ними. При цьому судом встановлено, що іпотекодавець не повідомляв нікого із учасників виконавчого провадження щодо проведення самочинного перепланування, щопризвело до зміни площі квартири.
Звідси вірним є висновок суду, що скаржник, знаючи про рішення суду щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, самочинно провів перепланування в квартирі, що призвели до зменшення кількості кімнат та, як наслідок, зміни площі і у послідуючому не надав відповідні документи проведення таких дій державному виконавцю чи іпотекодержателю.
Посиланняпредставникаскаржника на порушення державним виконавцем вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не заслуговують на увагу виходячи з наступного.
Встановивши, що за ОСОБА_3відповідно до інформації з Державного реєструречових прав на нерухомемайно та Реєстру прав власності на нерухомемайно, Державного реєструІпотек,єдиногореєструзаборонвідчуженняоб'єктівнерухомого за реєстраційним номером 16058133 зареєстровано право власності на нерухомемайно за адресою: Полтавськійобласті, Чутівський район, с. Зеленівка, вул. Дружби,13, - суд обґрунтовано визнав такими, що не заслуговують на увагу, посилання представника скаржника на порушення державним виконавцем вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадянУкраїни, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
При цьому судом зазначено, що скаржникпротягомтравня 2015 року звертався до Київського районного суду м. Полтави, Чутівського районного суду м. Полтави, де зазначав адресу свогопроживанням. АДРЕСА_2. За цією ж адресою ним і отримуються листи, судові повістки.
Дана адреса нимвказувалась як адреса мешкання, а не адреса для направлення кореспонденції, тому заперечення останнього щодо отримання лише листування за даною адресою, суд визнав неспроможним.
Та обставина, що іпотечне майно не використовується скаржником як місце постійного проживання підтверджується також актом державного виконавця від 28 листо-пада 2018 року, відповідно до якого ОСОБА_3 на особистому прийомі повідомив головного держвиконавця щодо місця проживання: АДРЕСА_2.
Згідно акту державного виконавця від 17 січня 2019 року встановлено, що зі слів сусідки ОСОБА_8, яка проживає за адресою АДРЕСА_3 - більше року в НОМЕР_2 за цією ж адресою проживає ОСОБА_3разом з дружиною та двома дітьми.
Відповідно до ухвали Київського районного суду м. Полтави від 29 травня 2018 року, яка є чинною на час вирішення даної скарги,встановлено, що АДРЕСА_1 боржникомОСОБА_3 як місцепостійногопроживання - не використовується.
Таким чином, вірним є висновок суду про те, що будь-які підстави, що стверджували б про порушення державним виконавцем вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпеченнякредитів в іноземній валюті» - не встановлено.
До того ж, згідно довідки, виданої КП «ЖЕО №2» №534 від 20 листопада 2018 року, яка міститься в матеріалах зведеного виконавчого провадження в квартирі НОМЕР_1, по АДРЕСА_1жодна особа не зареєстрована.
Згідно ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», - виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Відповідно до ч. 1 ст. 9Закону України«Про оцінкумайна,майнових правта про-фесійнуоціночнудіяльністьв Україні», методичнерегулюванняоцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуваннямвимогположень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.
За змістом пунктів 15, 16 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», -методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізуцін продажу (пропонування) на подібне майно.
Визначення ринкової вартості об'єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки.
Положеннями пункту 52 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» визначено, що оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їханаліз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.
Судом встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що оцінювачемКоваль Т.С. при підготовцізвіту про незалежнуоцінку майна №844 встановлено економічно-планувальні характеристики, район розташування оцінюваного нерухомого майна, підібрано аналоги, якімають схожу площу з об'єктомоцінки та розташовані в аналогічних з об'єктомоцінкирайонімістаПолтави.
Оцінка квартири здійснювалась за порівняльнимпідходом-розділ 7 звіту з обґрунтуванням не застосуванняіншихпідходів.
Оцінювачем наведено аналіз ринку нерухомості і аналізінформації про продаж подібногонерухомого майна з детальнимописомобраниханалогів, про щовказано у самому звіті про оцінку майна.
В свою чергу скаржником та його представником, як у суді першої інстанції, так і в апеляційному суді не наданодоказівневідповідностівказаногозвітувимогам нормативно-правових актів та наявності у ньому недоліків й заниження вартості майна, як і не доведено процедуру та необхідність відповідно до норм діючого законодавства щодо реєстрації зазначеного звіту у Державному реєстрі.
При цьому судом вірно зазначено, що відповідно дост. ст. 12,33 Закону України від 12 липня 2001 року №2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», - звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише в ідображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним.
Аналогічнийправовийвисновокміститься у постановіВеликої Палати Верховного Суду від13 березня2018 року у справі №914/881/17 /провадження 18-18гс18/.
Окрім того, правильним є висновок суду, що вимогипро відстроченнявиконаннярішення суду, вирішуються судом в порядку, визначеному ст. 435 ЦПК України та не підлягаютьвирішенню входірозглядускарги на дії державного виконавця.
За відсутністюпідстав, судом також обґрунтовано відмовлено у зобов'язанні Київського ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області закрити зведене виконавче провадження згідно Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків районного суду, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність.
Ухвалу суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог закону, а тому підстав для її скасування - не вбачається.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 05 лютого 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий: Бондаревська С.М.
Судді: Кривчун Т.О.
Кузнєцова О.Ю.