Справа № 310/232/19
2/310/1054/19
Іменем України
03 квітня 2019 року м.Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого: судді - Черткової Н.І.,
за участю секретаря судового засідання - Димової Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бердянську цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Херсонська товарна біржа «Смарагд-Південь» про визнання договору купівлі- продажу нерухомості дійсним, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Херсонська товарна біржа «Смарагд-Південь» про визнання договору купівлі- продажу нерухомості дійсним. Позив мотивує тим, що 22.05.1997 р. вона, діючи від себе та як законний представник неповнолітнього ОСОБА_3 уклала з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу нерухомості, який був оформлений та зареєстрований на Херсонській товарній біржі «Смарагд-Південь» за № 13 від 22.05.1997 р., відповідно до умов якого ОСОБА_4 М І. продала, а ОСОБА_1 та її син купили однокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Позивач вказав, що усі умови договору сторонами були повністю виконані, право власності на квартиру зареєстровано за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Бердянським підприємством з технічної інвентаризації 23.05.1997 року. Позивач вказав, що на теперішній час вони з сином мають намір розпорядитися належною їм квартирою, але на даний час нотаріус не має змоги виконати певні дії відносно квартири, оскільки договір купівлі-продажу нерухомості повинен бути посвідчений нотаріально, а за відсутності нотаріального посвідчення такий договір вважається недійсним. Позивачу відомо, що продавець будинку ОСОБА_4 померла, тому зареєструвати даний договір купівлі-продажу у нотаріуса немає можливості. Спадкоємицею після смерті ОСОБА_4 стала ОСОБА_2, досягнуті умови договору купівлі-продажу мали силу, сторонами не змінювалися і не оспорювалися, договір виконано продавцем і покупцем, тобто біржовий договір купівлі-продажу від 22 травня 1997 року носив реальний характер, повністю виконаний сторонами, реєстрація за позивачем та її сином права власності на квартиру на підставі даного договору є законною та не оспорювалась. Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав судові заяву про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог у повному обсязі. Відповідач в судове засідання не з'явився, надав судові заяву про розгляд справи у його відсутності та визнання позовних вимог у повному обсязі. Представник третьої особи в судове засідання не з»явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає позов підлягаючим задоволенню з огляду на таке. Згідно договору купівлі-продажу нерухомості, укладеного 22.05.1997 року між ОСОБА_1, діючи від себе та як законний представник неповнолітньго ОСОБА_3,
оформленого та зареєстрованого на Херсонській товарній біржі «Смарагд-Південь» за № 13 від 22.05.1997 р. на підставі ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10.12.1991 р., ОСОБА_4 М І. продала, а ОСОБА_1 та її син купили однокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Згідно реєстраційного посвідчення, право власності на квартиру зареєстровано за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Бердянським підприємством з технічної інвентаризації 23.05.1997 року за реєстровим № 10713. Матеріалами справи також підтверджено, що ОСОБА_1 з 24 травня 1997 року зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до ст.15 Закону України «Про товарні біржі», не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі. В ході судового розгляду встановлено, що на теперішній час позивач має намір розпорядитись квартирою, а відсутність належної форми договору купівлі-продажу квартири перешкоджає здійсненню позивачем свого права розпорядження належним йому майном. В ході судового розгляду встановлено, що продавець будинку ОСОБА_4 померла, а спадкоємицею після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_2 - відповідач по справі. Відповідно до п. 4 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України 2003 року, що набрав чинності 1 січня 2004 року, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Таким чином, на спірні правовідносини поширюється дія норм ЦК Української PCP 1963 року. Згідно ст. ст. 128, 153 ЦК Української PCP (1963 року), чинного на час виникнення спірних правовідносин, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в повній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди. Відповідно до ст. 224 ЦК Української PCP (1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму. Згідно ст. 49 Закону України «Про власність», чинного на час виникнення спірних правовідносин, володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом. При вирішенні питання щодо правомірності набуття права власності суд повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному законом. Згідно ч. 1 ст. 227 ЦК Української PCP (1963року) договір купівлі-продажу квартири (житлового будинку) повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору. Відповідно до ст. 47 ЦК Української PCP (1963 року) нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається. Тобто, у період укладання спірного договору купівлі-продажу існувала колізія у чинному законодавстві, тому що, згідно ст. ст. 224, 227 ЦК Української PCP (1963 року) договір купівлі-продажу об'єкту нерухомості повинен бути нотаріально засвідчений, якщо хоча б одна зі сторін є громадянином, а недотримання даної вимоги тягне недійсність договору. Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.04.1978 року, зі
змінами № 15 від 15.05.1998 р. «Про судову практику по справам про визнання угод недійсними», з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, зокрема, договори довічного утримання, застави, купівлі-продажу. Якщо така угода виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК (1963р.) за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора вправі визнати угоду дійсною. Вищезазначене свідчить про узгодження між сторонами угоди щодо усіх істотних її умов, зокрема щодо факту продажу, об'єкту продажу нерухомості, ціни, продавець був власником і мав право на відчуження цієї частини будинку та отримав кошти за будинок, і всі ці умови відображені в письмовому договорі, а досягнуті умови договору купівлі-продажу мали силу, сторонами не змінювалися і не оспорювалися, договір виконано продавцем і покупцем, тобто біржовий договір купівлі-продажу від 22 травня 1997 року носив реальний характер, повністю виконаний сторонами, а реєстрація за позивачем та її сином права власності на квартиру на підставі даного договору є законною та не оспорювалась. Реєстрація комунальним підприємством з технічної інвентаризації Бердянської міської ради за позивачем права власності на квартиру на підставі купівлі- продажу, посвідченого біржею, а не нотаріусом, станом на 22.05.1997 року не суперечила чинному законодавству. Таким чином, суд, оцінивши всі докази в їх сукупності, вважає позовні вимоги законними і обґрунтованими.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Херсонська товарна біржа «Смарагд-Південь» про визнання договору купівлі- продажу нерухомості дійсним, - задовольнити повністю.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу однокімнатної квартири, розташованої за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, пр. 12 Грудня- АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, яка діяла від себе та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3, зареєстрований на Херсонській товарній біржі «Смарагд-Південь» 22 травня 1997 року за № 13, та зареєстрований Бердянським підприємством з технічної інвентаризації 23 травня 1997 року за № 10713.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 ЦПК України рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу. Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них. Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3. Відповідач: ОСОБА_2, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4. Третя особа: Херсонська товарна біржа «Смарагд-Південь», м. Херсон, вул. Радянська, 19/33 к. 15.
Повний текст рішення суду складено 15 квітня 2019 року.
Суддя Бердянського міськрайонного суду
Запорізької області ОСОБА_5