Справа № 286/4272/18
15 квітня 2019 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Невмержицького С. С.
з секретарем Аврамчук Л. В.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника третьої особи Стельмах Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа орган опіки та піклування Овруцької районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів , -
Позивач звернувся до суду із позовною заявою і просить позбавити ОСОБА_4 батьківських прав щодо неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, та стягнути з ОСОБА_4 аліменти на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі 1/2 частини її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Свої вимоги мотивуючи тим, що відповідач ухиляється від виховання та утримання дітей. Вона ніде не працює, зловживає спиртними напоями, тривалий час не займається вихованням дітей, не цікавиться їх життям та здоров'ям, з дітьми не спілкується, не проявляє до них материнської турботи, матеріальної допомоги на їх утримання не надає, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками. Тому вона має бути позбавлена батьківських прав.
Позивач та його представник в судовому засіданні вимоги стосовно позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 підтримали повністю з підстав викладених в позові, щодо ухвалення заочного рішененя не заперечують.
Відповідачка у судове засідання не з»явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином судовими повістками, направленими рекомендованим листом з повідомленням, про причини неявки суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи, розгляд справи за її відсутністю суду або відзив на позовну заяву не надала.
Представник третьої особи в судовому засіданні не заперечує щодо позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав стосовно її дітей.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 223 ЦПК України).
Суд, керуючись вимогами ст. ст. 223, 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти заочного вирішення справи; підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Суд, заслухавши вступне слово позивача, представника третьої особи, з"ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, безпосередньо дослідивши докази у справі, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з врахуванням наступних підстав.
У відповідності до вимог ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.ст.81, 83 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбі з 23 вересня 2007 року.
З копії свідоцтв про народження серії НОМЕР_3, серії НОМЕР_4, серії НОМЕР_5 від 15.11.2012 року та серії НОМЕР_6 від 10.02.2014 року (а.с.3-6) слідує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4
Рішенням Овруцького районного суду від 19.04.2017 року по справі №286/2906/16-ц (а.с. 7) шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було розірвано.
У відповідності до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
У відповідності до вимог ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобовязані піклуватися про здоровя дитини, її фізичний, духовний, моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, виконувати інші обовязки.
В судовому засіданні встановлено, що неповнолітні ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, з 7 жовтня 2018 проживають разом із батьком ОСОБА_1, тобто позивачем, в його господарстві, що в АДРЕСА_1. Позивач веде постійний догляд за дітьми, виховує їх, забезпечує їм всі належні умови для повноцінного розвитку. Мати дітей ОСОБА_4, тобто відповідач зловживає спиртними напоями, тривалий час не займається вихованням дітей, не цікавиться їх життям та здоров'ям, з дітьми не спілкується, не проявляє до них материнської турботи, матеріальної допомоги на їх утримання не надає, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками.
Вказані обставини підтверджуються: довідкою виконавчого комітету Овруцької міської ради №1466 від 25.10.2018 року (а.с.8), довідкою виконавчого комітету Овруцької міської ради №1435 від 19.10.2018 року (а.с.9), актом обстеження сім'ї від 25.10.2018 року (а.с.10), актом обстеження сім'ї від 28.09.2018 року (а.с.11-12),
Довідка-характеристика, видана виконавчим комітетом Овруцької міської ради на ОСОБА_4, 1985 року народження, свідчить, що остання за час проживання на території сільської ради зарекомендував себе посередньо, схильна до вживання спиртних напоїв, не приділяє належної уваги своїм дітям (а.с.15).
Постановою Овруцького районного суду від 08.11.2018 року ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП (ухилення від виховання неповнолітніх дітей) і накладено на неї адміністративне стягнення у виді попередження.
Орган опіки та піклування Овруцької районної державної адміністрації надав висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 №02-18/216 від 06.02.2019 року, з якого слідує, що відповідач не займається вихованням дітей, не цікавиться ні життям, ні здоров»ям дітей, не забезпечує їх матеріально, ухиляється від виконання батьківських обов'язків. Неповнолітні діти проживають разом із своїм батьком ОСОБА_1, який забезпечують їх матеріально, дбає про їх майбутнє. Відповідно орган опіки та піклування Овруцької райдержадміністрації вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей, що буде відповідати їх інтересам.
Вказаних судом обставин відповідач не оспорювала та належних доказів на їх спростування не надала.
У відповідності до ст.164 СК України та враховуючи інтереси малолітніх мати або батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно з ст.165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Аналізуючи всі обставини справи, надані докази на підтвердження фактів та спірних правовідносин, норми діючого законодавства, що їх регулюють, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 самоухилилася від виховання своїх дітей, їх утримання, свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками, та враховуючи, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження обставини, які доводять факт ухилення останньої від своїх обов'язків щодо виховання дітей та їх утримання, відповідно до ст. 164 СК України її слід позбавити батьківських прав щодо неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4
Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дітей, являється працездатною, інших утриманців не має, стягнень за виконавчими документами з неї не проводиться.
Згідно ч.1 ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Особа, яка позбавлена батьківських прав, відповідно до вимог ст. 166 Сімейного кодексу України, не звільняється від обов'язку по утриманню дитини. Частиною 3 статті 166 СК України визначено, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. Прицьому, згідно частини 2 статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 року установлений прожитковий мінімум на місяць дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.
Стаття 183 СК України зазначає частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач має можливість та зобов'язана надавати допомогу в розмірі, передбаченому законодавством на утримання неповнолітніх дітей, тому позовні вимоги позивача про стягнення аліментів є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Також, згідно п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК Українислід допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 704,80 грн. за вимогу про позбавлення батьківських прав. Від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів позивач звільнений, а тому відповідно до ст.ст.133, 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір на користь позивача в сумі 704,80 горн., та в дохід держави в сумі 704,80 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 268,280,430 ЦПК України,ст.ст.164,180,182 СК України, суд,
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_1, яка проживає в селі Велика Фосня Овруцького району Житомирської області батьківських прав, щодо її неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_11 .
Стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_2, аліменти на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_11 в розмірі 1/2 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше встановленого законодавством мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 16.11.2018 року і до ІНФОРМАЦІЯ_14 року, тобто до досягнення ОСОБА_6 повноліття , починаючи зІНФОРМАЦІЯ_14 року в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше встановленого законодавством мінімуму для дітей відповідного віку на утримання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_11 до ІНФОРМАЦІЯ_13 року тобто до досягнення ОСОБА_7 повноліття, починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_13 року в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше встановленого законодавством мінімуму для дитини відповідного віку на утримання ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_11 до ІНФОРМАЦІЯ_12 року тобто до досягнення нею повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за 1 місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 704,80 грн. судового збору та в дохід держави судовий збір в сумі 704,80 грн.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 15.04.2019 року.
Суддя: С. С. Невмержицький