Справа № 345/5221/18
Провадження № 3/345/169/2019
12.04.2019 м.Калуш
Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Юрчак Л.Б., з участю секретаря судового засідання Пукіш В.В., прокурора Хомика О.П., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, його захисника - адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області №6, матеріали, що надійшли із Управління захисту економіки в Івано-Франківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого на посаді пожежного-рятувальника 24 ДПРЧ УДСНС України в Івано-Франківській області з охорони об'єктів (ТОВ «Карпатнафтохім» м. Калуш), за ч. 2 ст.172-6 КУпАП,
07.12.2018 до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області з Управління захисту економіки в Івано-Франківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України надійшов адміністративний матеріал відносно громадянина ОСОБА_1 за ч.2 ст. 172-6 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення №241 від 29.11.2018, зазначено, що ОСОБА_1, будучи молодшим сержантом служби цивільного захисту, пожежний-рятувальник 24 ДПРЧ УДСНС України в Івано-Франківській області з охорони об'єктів (ТОВ «Карпатнафтохім» м. Калуш), вчинив адміністративне правопорушення, повязане з корупцією за яке передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, а саме 07.02.2017 придбав (отримав) рухоме майно, а саме легковий автомобіль марки RENAULT LAGUNA, кузов №VF1KT1R0644942462 2011 року випуску, вартістю 122 914,66 грн., що перевищує поріг у 50 прожиткових мінімумів доходів громадян, встановлених на 1 січня 2017 року (80000 гривень) та, в порушення ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив НАЗК про суттєві зміни в майновому стані, чим вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, а саме неповідомлення НАЗК про суттєві зміни в майновому стані.
Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, є 00.00 год. 18.02.2017.
Датою виявлення зазначеного правопорушення є 29.11.2018.
31.01.2019 до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області з Управління захисту економіки в Івано-Франківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України надійшов адміністративний матеріал відносно громадянина ОСОБА_1 за ч.2 ст. 172-6 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення №242 від 25.01.2019, зазначено, що ОСОБА_1, будучи молодшим сержантом служби цивільного захисту, пожежний-рятувальник 24 ДПРЧ УДСНС України в Івано-Франківській області з охорони об'єктів (ТОВ «Карпатнафтохім» м. Калуш), вчинив адміністративне правопорушення, повязане з корупцією за яке передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, а саме 09.02.2018 придбав (отримав) рухоме майно, а саме легковий автомобіль марки Peugeot 508, кузов №VF38D9HR8BL103550 2012 року випуску, вартістю 146 554,68 грн., що перевищує поріг у 50 прожиткових мінімумів доходів громадян, встановлених на 1 січня 2018 року (88100 гривень) та, в порушення ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив НАЗК про суттєві зміни в майновому стані, чим вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, а саме неповідомлення НАЗК про суттєві зміни в майновому стані.
Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, є 00.00 год. 20.02.2018.
Датою виявлення зазначеного правопорушення є 29.11.2018.
Постановою судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 31.01.2019, з метою недопущення негативного впливу на повноту судового розгляду, відповідно до ч.2 ст.36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, об'єднано вищевказані матеріали справ про адміністративне правопорушення в одне провадження.
Відповідно до ч.2 ст. 172-6 КУпАП, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У судовому засіданні адмінправопорушник свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнав.
Представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні просила суд закрити провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Прокурор Хомик О.П. у судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Суд, вислухавши думку прокурора, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 3ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення,адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, повязаного з корупцією може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Положеннями ст. 248 КУпАП передбачено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, у справі Oleksandr Volkov v. Ukraine, рішення від 9 січня 2013 року, заява № 21722/1Є1) Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) зазначив: «Суд вважає, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними... Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень… Хоча Суд не вважає за належне вказувати на те, наскільки тривалим повинен бути строк давності, він вважає, що такий підхід, коли строк притягнення до дисциплінарної відповідальності у дисциплінарних справах, які стосуються суддів, є невизначеним, становить серйозну загрозу принципові юридичної визначеності» (§§137, 139).
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характерКодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що практика ЄСПЛ не містить конкретних вимог щодо того, яким тривалим має бути строк притягнення до відповідальності, у тому числі до адміністративної, залишаючи це питання на розсуд держави, у першу чергу, законодавця. Проте на думку ЄСПЛ, держави повинні встановити такі строки, при цьому відповідні норми мають відповідати критеріям якості та передбачуваності, що накладає певні обмеження під час їх тлумачення таке тлумачення має бути виключно послідовним роз'ясненням правил кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності, яке повинно бути сумісним з сутністю правопорушення та може бути розумно передбачуваним (див.: OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia, §571).
Згідно п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчились строки, передбачені статтею 38 цього Кодексу.
Пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Згідно узагальненого науково-консультативного висновку Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності за ст.38 КУпАП вина особи не встановлюється. Вказаний висновок обґрунтовано тим, що поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття їх в одній постанові свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних прав. За правилами ст.284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Грабчук проти України» від 26 вересня 2006 року вказано, що у разі закриття провадження по справі, питання про доведеність вини особи не вирішується.
Враховуючи наведене та оскільки з моменту виявлення - 29.11.2019, вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень за ст. 172-6 ч. 1 КУпАП, минуло більше трьох місяців, суд приходить до висновку, що дану справу слід закрити у звязку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що судом не було допущено затягування розгляду цього адміністративного матеріалу.
На підставі викладеного суд, керуючись ст.ст. 33, 38, 172-6, 221, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-6 КУпАП - закрити.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області.
Суддя: