Справа № 344/20338/18
Провадження № 2/344/2103/19
01 квітня 2019 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді ОСОБА_1,
секретаря Стефанець Г.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
ОСОБА_2 (надалі - «Позивач») звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_3 (надалі - «Відповідач») про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому просила змінити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13.02.2012 року та стягувати з ОСОБА_3, враховуючи остаточні позовні вимоги, аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 3000 гривень щомісячно, починаючи з 11.12.2018 року до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з моменту ухвалення рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13.02.2012 року про стягнення з ОСОБА_3, аліментів на користь Позивача на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердому грошовому розмірі 400 грн. щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення ним повноліття, змінилися економічна ситуація, змінилися потреби дитини.
Враховуючи зазначене, Позивач змушена звернутися до суду із позовом про зміну розміру аліментів, в якому просить стягувати з Відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 3 000 гривень щомісячно, починаючи з 11.12.2018 року до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Позивач подала заяву про розгляд справи без її участі.
Відповідач в судове засідання не з»явився, про місце і час розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, який повернулись на адресу суду . Відзиву на позов до суду не надходило.
Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України на місці ухвалив про заочний розгляд справи.
Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - «ЦПК України») у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Проаналізувавши викладені в позовній заяві пояснення Позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Судом встановлено наступне.
Згідно з частиною 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (частина 2 статті 6 Конвенції про права дитини).
Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» ).
Частиною 2 статті 150 Сімейного кодексу України (надалі - «СК України») визначено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (частина 1 статті 180 СК України).
Таким чином, Суд звертає увагу на те, що відповідно до норм СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо своїх неповнолітніх дітей, зобов'язані утримувати неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати їм достатній рівень фізичного і духовного розвитку.
Згідно Свідоцтва про народження серія І-НМ №210263 від 10 червня 2004 року батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_5. ( а.с.7).
Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 31.01.2012 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 розірвано. ( а.с.8).
Як встановлено Судом, Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13.02.2012 року вирішено стягувати з ОСОБА_3, аліменти на користь ОСОБА_5, на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердому грошовому розмірі 400 гривень, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Стягнення аліментів розпочато з 16.01.2012 року. ( а.с.9).
На виконання рішення суду по справі №908/130/2012 видано виконавчий лист 13.02.2012 року. ( а.с.10).
Як зазначила в позовній заяві Позивач, станом на сьогоднішній день неповнолітня дитина перебуває на вихованні та її утриманні, Відповідач на підставі рішення суду від 13.02.2012 року зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 400 гривень, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Згідно ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану,погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно із ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку батька.
Згідно зі ст.182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовими рішеннями або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
В поданій до суду заяві Позивач просить розмір аліментів змінити з 400,00 грн. на тверду грошову суму в розмірі 3000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, посилаючись на те, розмір аліментів є незначним, не задовольняє мінімальних потреб дитини , у зв'язку із збільшення витрат, пов'язаних із змінами цін, витрат на повсякденні та необхідні продукти харчування, а також і на підтримання фізичного, інтелектуального та культурного розвитку дитини, оскільки Позивач сама несе витрати по утриманню та вихованню сина, розвитку його здібностей та уподобань.
Суд при розгляді вимог Позивача про збільшення розміру аліментів враховує, що з часу ухвалення рішення суду про стягнення аліментів змінилися відповідні обставини (вік дитини, рівень її потреб, економічна ситуація в державі тощо), як і змінився визначений положеннями Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів, тому з вказаних підстав розмір присуджених аліментів підлягає збільшенню.
Крім того, як зазначено Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 12 вересня 2018 року у справі № 459/2181/17, провадження № 61-37114св18, враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки статті 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року № 6-143цс13.
Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов'язаний з'ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров'я.
Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.
За вказаний період часу неповнолітній син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, виріс, змінилися його потреби в розвитку, харчуванні, побуті.
Крім того, згідно економічних показників в Україні з 2012 року підвищився рівень цін на продукти харчування та комунальні послуги.
Враховуючи зазначене, Суд визнає за необхідне та достатнє збільшення аліментів, що присуджені з Відповідача на користь Позивача, в розмірі 3000 грн.
Докази, які б спростовували вищезазначений висновок суду щодо збільшення розміру аліментів, або докази неможливості Відповідача оплачувати аліменти у більшому розмірі в матеріалах справи відсутні, а Судом таких обставин не встановлено.
Суд звертає увагу на те, що на момент розгляду справи в суді, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року - 1626 гривень, з 1 липня - 1699 гривень, з 1 грудня - 1779 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень;
Таким чином, враховуючи вищевикладене, вимоги чинного законодавства України, виходячи з інтересів неповнолітньої дитини, Суд дійшов висновку про доцільність стягування з Відповідача аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у збільшеному розмірі, а саме в розмірі 3000 гривень щомісячно до досягнення ним повноліття.
Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України» при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, Суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити: стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер - 23494714, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 3000 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення аліментів в новому розмірі слід розпочати з дня набрання рішенням законної сили, припинивши стягнення аліментів по старому виконавчому листу №908/130/2012).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.180, 182, 184, 191, 192, 200 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 2, 4, 76-81, 89, 133, 141, 210, 259, 263-265, 273, 280-285 ЦПК України, суд -
1.Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, - задовольнити.
2. Збільшити розмір аліментів та стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер - 23494714, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 3000 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
3. Стягнення аліментів розпочати з часу набрання рішенням законної сили.
4. Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер - 23494714, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави (в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31211256026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача: (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030106, код ЄДРПОУ суду 02891693) судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп.
5. З часу набрання рішенням законної сили припинити стягнення аліментів по виконавчому листу №908/130/2012 р.
Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Домбровська Г.В.