Справа № 510/1654/17
12.04.19 р. Ренійський районний суд Одеської області
у складі: - головуючого судді Сорокіна К.В.,
за участю: секретаря Іванової Н.С.
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивачка звернулась до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно у вигляді земельної частки (пай) розміром 3,34 умовних кадастрових гектарів, після смерті бабусі ОСОБА_3 .. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є спадкоємцем на рівні із спадкоємцем першої черги за законом, оскільки перебувала на утримані бабусі, у встановлений законодавством строк не звернулась із заявою про прийняття спадщини, однак прийняла спадщину фактично. Спадкоємцем першої черги є ОСОБА_2 , яка спадщину не прийняла та відмовляється від неї на користь позивачки. Пізніше , 06.10.2017 р., позивачка звернулась до державної нотаріальної контори за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно.
Позивачка у підготовче судове засідання не з'явилась, від представника позивачки адвоката Златі Н.С. (ордер серії ОД № 305188 від 17.10.2017 р.) направила до суду заяву з проханням розглянути справу у їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідачка у підготовче судове засідання не з'явилась, направила до суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , померла - ІНФОРМАЦІЯ_1 .; копії свідоцтва про народження ОСОБА_5 , батько - ОСОБА_6 .., мати - ОСОБА_2 ; копія свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , прізвище дружини після укладення шлюбу - «ОСОБА_5»; копія сертифікату на земельну частку (пай) розміром 3,34 умовних кадастрових гектара, власник ОСОБА_3 ; довідка про нормативну грошову оцінку земельної частки (пай) розміром 3,34 умовних кадастрових гектара, розташованої на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області; копія довідки Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області, згідно якої з ОСОБА_3 проживала онучка ОСОБА_1 , яка знаходилась на її утриманні; копія постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії, підстава - відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на нерухоме майно.
Дослідивши надані докази, судом було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка була бабусею позивачки. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді права на земельну частку (пай) розміром 3,34 умовних кадастрових гектара на підставі сертифіката на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 .
Під час життя ОСОБА_3 заповідального розпорядження не залишила, тому спадкоємство здійснюється за законом. Спадкоємцем першої черги за законом є відповідачка по справі ОСОБА_2 , позивачка є спадкоємцем відповідно до ст. 531 ЦК Української РСР 1963 р.
У шестимісячний строк позивачка не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак фактично вступила в управління та володіння майном, оскільки після смерті бабусі користувалась земельним паєм, бабуся ще за життя їй передала сертифікат на земельну частку (пай), так як мала намір залишити заповіт на її ім'я.
06.10.2017 р. ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину, їй було відмовлено, у зв'язку із відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на земельну частку (пай), оскільки оригінал сертифікату було втрачено. Ця обставина змусила позивачку звернутися до суду із позовом про визнання права власності.
Таким чином, позивачка фактично прийняла спадщину, що залишилася після смерті бабусі і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інший спадкоємець першої черги на спадщину не претендує, фактично відмовляється від неї на її користь.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Так як спадщина на майно ОСОБА_3 відкрилась до 1 січня 2004 року, зазначені правовідносини мають регулюватись ЦК України (1963) р.
Згідно ст. 548 ЦК України (1963 р.) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Відповідно до ст. 529 ЦК України (1963 р.) При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. до числа спадкоємців першої черги
належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнукиспадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
Ст. 531 ЦК України (1963 р.) встановлено, що до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства.
На підставі ст. 549 ЦК України (1963 р.) признається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Позивачка ОСОБА_1 яка є спадкоємцем за законом, перебувала на утриманні бабусі, мешкала з нею, що підтверджується довідкою Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області, не звернулась до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак шляхом фактичного вступу в управління та володіння майном прийняла спадщину, оскільки після смерті бабусі сертифікат на земельну частку (пай) знаходився в неї і вона ним користувалась. Інший спадкоємець першої черги спадщину не прийняла, фактично відмовилась від неї на користь позивачки, про що свідчить заява, яка знаходиться в матеріалах справи.
Таким чином, позивачка прийняла спадщину в порядку ст. 549 ЦК України (1963 р.), однак не може оформити її у зв'язку із обставинами, що не залежать від неї (відсутність оригіналу сертифікату на право на земельну частку (пай)).
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позивачка є суб'єктом набуття права власності на нерухоме майно з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ст. 549 ЦК України (1963 р.)
З урахуванням викладених позивачкою та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 524, 529, 548, 553 ЦК України (1963), -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Ренійським РВ ГУМВС України в Одеській області 01.03.2007 р., реєстраційна картка платника податків - НОМЕР_3 ) право власності на земельну частку (пай) члена КСП «Нове життя» розміром 3,34 умовних кадастрових гектарів, що розташований в с. Нагірне Ренійського району Одеської області, сертифікат на право на земельну частку (пай), серії НОМЕР_1 від 10.12.1996 р.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя К.В. Сорокін