Справа № 522/14506/18
Провадження № 2/522/2042/19
15 квітня 2019 року
Приморський районний суд м. Одеси:
під головуванням судді Абухіна Р.Д.,
за участю секретаря судового засідання- Стогнієнко Т.Г.,
розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства « УкрСиббанк» , третя особа: Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради - « про визнання недійсним договору іпотеки»,-
Позивач звернувся до суду із позовом, по якому просить визнати недійсним Іпотечний договір від 14.09.2007 року, який був укладений між ОСОБА_1 та АКІБ « УкрСиббанк»; виключити з Державного реєстру іпотек запис про обтяження нерухомого майна у вигляді житлової квартири під № 34 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_1 ..
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеса Абухіна Р.Д. від 20.08.2018 року зазначена цивільна справа прийнята до провадження та відкрито провадження у справі.
Разом з тим, позивач у судові засідання призначені на 04.02.2019 року та 15.04.2019 року не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та розписками в матеріалах справи.
Суд звертає увагу, що представник позивача подає до суду клопотання про витребування доказів, однак до судових засідань не з'являється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року,гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, Європейський суду своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Крім того, враховуючи нормативне регулювання даного питання національним та європейським законодавством, суд вважає, що позивач не з'являючись у судові засідання, не даючи суду можливості своїми діями у встановлений законом строк вирішити справу, зловживає своїми процесуальними правами.
Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду (другої підряд). Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.). При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 5 ст. 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2ст. 257 ЦПК України).
Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів.
Пунктом 3 вказаної вище постанови Пленуму ВССУ судам дано роз'яснення на те, що, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків у цивільних справах є, в т.ч. і правова та фактична складність справи; поведінка заявника, характер процесу та його значення для заявника.
Оцінюючи характер процесу та його значення для позивача, слід врахувати, що, звернувшись до суду з позовом у серпні 2018 році, позивач останнім часом не цікавиться розглядом справи, що свідчить про байдужість до руху справи та можливу неактуальність вирішення позовних вимог на теперішній час.
Крім того, сторона позивача, будучи обізнаною про можливість розгляду справи без участі позивача, ні вона, ні її представник відповідну заяву про розгляд справи за їх відсутності не подає, чим, на розсуд суду, умисно затягує розгляд справи та позбавляє суд можливості постановити рішення по суті заявлених вимог.
З огляду на те, що позивач повторно не з'явився у судове засідання та не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, розумний строк розгляду справи сплинув, суд приходить до висновку, що вищевказана позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 131, 210, 223, 247, 257, 353 ЦПК України, суд, -
-Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства « УкрСиббанк» , третя особа: Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради - « про визнання недійсним договору іпотеки»,- залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з млменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Р.Д. Абухін
15.04.2019