Справа № 500/7449/18
Провадження № 2/500/303/19
21 лютого 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,
за участю: секретаря судового засідання - Аубекерової Г.В.,
представника позивача - ОСОБА_5.,
відповідача - ОСОБА_6.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -
30.10.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами, якими просить визнати за ним, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , свої вимоги мотивує тим, що вищезазначена частка квартири належать ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, після її смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, до якого входить 1/3 частка квартири АДРЕСА_1 . Спадкодавець за життя заповіту не залишав. Спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 являється син ОСОБА_1 . Позивач прийняв спадщину, оскільки на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем. При зверненні до нотаріуса для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, позивачу було відмовлено, у зв'язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнала та не заперечувала проти їх задоволення.
Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
В судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 , виданого Ізмаїльським МБТІ 09.04.1993 року, зареєстрованого Ізмаїльським МБТІ в книгу реєстру за №65а-116.
Згідно ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Виходячи з наведеного, квартира № АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , по 1/3 частці кожному.
Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 07.09.2018 року, повторно виданого Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 1/3 частка квартири АДРЕСА_1 .
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) № 48271067 від 04.07.2017 року, наданої приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Арнаут О.В., інформація складений та посвідчений від імені ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року - відсутня.
Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється: син ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 16.009.1957 року Ренійським РАЦС.
Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджено будинковою книгою (копія якої наявна у матеріалах справи), тобто вважається таким, який прийняв спадщину.
Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Арнаут О.В. за №427/02-14 від 25.10.2018 року було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, та приймаючи до уваги, що оформлення спадщини в нотаріальному порядку неможливе, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог про визнання права власності на спадкове майно та право ОСОБА_1 на спадщину таким, що підлягає захисту на підставі ст. 16 ЦК України, в зв'язку з чим задовольняє позов.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 82, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 16, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1225, 1261, 1268, 1270 ЦК України, -
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 01.03.2019 року.
Суддя: О.Я.Присакар