Справа № 504/3156/18
2/504/861/19
15.04.2019 року Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Жовтан П.В.,
за участю секретаря судових засідань - Сокурцової Т.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Поночовної Т.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Доброслав Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Любопільської сільської ради Лиманського району Одеської області про встановлення юридичного факту родинних відносин та визнання права власності, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Комінтернівського районного суду Одеської області з позовом до Любопільської сільської ради Лиманського району Одеської області в якому просить суд встановити юридичний факт, що вона приходиться рідною дочкою ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також визнати за нею право приватної власності на житловий будинок загальною площею 59, 2 кв. м, житловою площею 36, 8 кв. м. з надвірними господарчими та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що залишився після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Поночовна Т.Б . підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити. При цьому пояснили, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року у віці 90 років помер батько позивача - ОСОБА_2 . Після його смерті залишилася спадщина: житловий будинок з надвірними господарчими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 , в якому він був зареєстрований та постійно проживав до дня смерті. Заповіту батько не залишав. З питання оформлення спадщини і отримання свідоцтва про право на спадщину позивач звернулася до Лиманської районної державної нотаріальної контори Одеської області, але нотаріус рекомендувала їй звернутися до суду, оскільки в свідоцтві про народження позивача є виправлення, а саме в графі «мати». Витребування актового запису про народження не дало необхідних результатів, оскільки до нотаріуса надійшла відповідь з Лиманського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Одеської області від 22 травня 2018 року вих. № 1260/71 - 24, в актовому записі про народження № 16 від 01 листопада 1954 року, складеному виконкомом Любопільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, зазначена інша особа. Тому, позивач була вимушена звернутися до суду для встановлення факту родинних відносин. Крім того, згідно запису в погосподарчій книзі Любопільської сільської ради, житловий будинок з надвірними господарчими будівлями та спорудами значиться за ОСОБА_2 (нині померлим), однак правовстановлюючі документи на будинок відсутні.
В судове засідання представник відповідача Любопільської сільської ради Лиманського району Одеської області не з'явився, про дату, час та місце проведення якого був сповіщений своєчасно, належним чином, однак від сільського голови Рембач О.В. надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника сільської ради, рішення просить прийняти відповідно до чинного законодавства (а.с.78).
Вивчивши позовну заяву, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , представника позивача Поночовної Т.Б. , допитавши свідків, дослідивши та проаналізувавши зібрані у справі докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 . у віці 90 років помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ., про що Лиманським РВ ДРАЦС ГТУЮ в Одеській області 07.02.2017р. складено відповідний актовий запис №132 (а.с.10).
Відповідно до копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , гр-н ОСОБА_2 перебував у шлюбі із ОСОБА_6 (дівоче російською - ОСОБА_6 (а.с.14)
Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком записано ОСОБА_2 , а матір'ю ОСОБА_6 , проте в графі по-батькові матері містяться виправлення (свідоцтво про народження НОМЕР_2 ) ( а.с.15).
15.02.1975р. ОСОБА_1 уклала шлюб із ОСОБА_9 і набула прізвище « ОСОБА_1 », що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_3 (а.с.11)
Після смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулася до Лиманської районної державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про прийняття спадщини, однак листом №1229/02-14 від 22.05.2018р. їй було рекомендовано звернутися до суду для підтвердження родинних відносин, оскільки в графі «мати» є виправлення, а в акті про народження №16 від 01.11.1954 року, складеному виконкомом Любопільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, зазначена інша особа (а.с.51, 64).
Дійсно, нотаріусом було витребувано запис акта про народження №18 від 01.11.1954р., однак у відомостях про дитину вказано іншу особу, а батьки - ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (а.с.62-63).
Судом, при дослідженні копії спадкової справи, встановлено, що інші спадкоємці окрім позивача ОСОБА_1 відсутні, зокрема її матір ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , а її брат ОСОБА_11 відмовився від прийняття спадщини, що підтверджується нотаріально посвідченою заявою від 14.07.2017р. (а.с.12, 13, 52).
З довідки Любопільської сільської ради Лиманського району Одеської області №92 від 13.03.2017р. вбачається, що ОСОБА_1 проживала разом, вела спільне господарство та поховала за свої кошти свого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . - а/з №132 від 07.02.2017р. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16).
Крім того, відповідно до довідки Любопільської сільської ради Лиманського району Одеської області №149 від 22.09.2010р., в погосподарчій книзі за №3 на сторінці №26 особовий рахунок НОМЕР_5 зареєстровано житловий будинок, присадибна земельна ділянка та господарчі будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_2 на правах власника житлової будівлі (а.с.17).
Згідно технічного паспорту на вказаний індивідуальний житловий будинок, власником зазначено ОСОБА_2 (а.с.18-23).
Земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6 , належала ОСОБА_2 (а.с.24, 25).
Згідно довідки Любопільської сільської ради Лиманського району Одеської області №307 від 14.07.2017р., ОСОБА_2 згідно по господарської книги №2 на сторінці 20, особовий рахунок НОМЕР_5 Любопільської сільської ради від 2016-2020 років, з 1984 року до дня своєї смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 .) був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.53).
Довідкою Любопільської сільської ради Лиманського району Одеської області №167 від 09.04.2019р., підтверджено, що згідно запису по господарчої книги №1 на сторінці №20 особовий рахунок НОМЕР_5 від 2016-2020 років зареєстровано житловий будинок разом з господарчими будівлями та присадибною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого являється ОСОБА_2 , нині покійний. За вказаною адресою інших осіб та малолітніх дітей не зареєстровано (а.с.95).
Проте, правовстановлюючі документи на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, відсутні.
Згідно інформаційних довідок №163388720 від 12.04.2019р. та 1163388885 від 12.04.2019р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за ОСОБА_2 . відомості про право власності відсутні, відомості про право власності на будинок № АДРЕСА_1 відсутні (а.с.96, 97).
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 підтвердили, що ОСОБА_1 приходиться рідною донькою ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , цей факт їм достовірно відомий, оскільки вони разом навчалися з першого класу школи, знали батьків позивача.
У відповідності зі ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Статтями 15 та 16 ЦК України, передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.
Згідно зі ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Як зазначено у ст.78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 315 ЦПК України, суд встановлює факт родинних відносин між фізичними особами, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.
Відповідно до пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року « Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», з урахуванням ч.1 ст.256 ЦПК України, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосредньо породжує юридичні наслідки.
Оцінивши докази в своїй сукупності, суд вважає, що факт того, що позивач ОСОБА_1 приходиться рідною дочкою ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , знайшов своє підтвердження.
У відповідності до п.4.14 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання право встановлювальних документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.
В силу положення ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Оскільки Законом України «Про нотаріат» не передбачена можливість видачі спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину за законом чи за заповітом за відсутності правовстановлюючого документу, отже суд вважає, що тільки в судовому порядку позивач має можливість захисту свого права та законного інтересу.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності таке ж право відповідно до ст.396 ЦК України має особа яка має речове право на майно.
Відповідно ст.16 ЦК України передбачено право суду захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
На підставі цього суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на спадкову земельну ділянку в судовому порядку.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.12, 13, 15, 16, 18, 76-81, 263-265 ЦПК України, ст.ст.15, 16, 328, 392, 1216, 1217, 1218, 1220, 1268, 1297 ЦК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Любопільської сільської ради Лиманського району Одеської області про встановлення юридичного факту родинних відносин та визнання права власності - задовольнити.
Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 , приходиться рідною дочкою ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на житловий будинок загальною площею 59, 2 кв. м, житловою площею 36, 8 кв. м з надвірними господарчими та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що залишився після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суддя: П.В. Жовтан