Справа № 520/3547/19
Провадження № 2-к/520/1/19
15.04.2019 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді Коваленко О.Б.,
за участю -секретаря Маценко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі матеріали справи за клопотанням ОСОБА_1 , про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення від 19 жовтня 2018 року по справі № 2-5822/2018 суду Первомайського району міста Мінськ республіки Білорусь, про стягнення аліментів на утримання дружини і неповнолітніх дітей, за клопотанням суду Первомайського району міста Мінськ республіки Білорусь примусове виконання на території України рішення від 19 жовтня 2018 року по справі № 2-5822/2018 суду Первомайського району міста Мінськ республіки Білорусь, в частині стягнення державного мита з ОСОБА_2 , -
ОСОБА_1 звернулася з клопотанням до компетентного суду України, про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення від 19 жовтня 2018 року по справі № 2-5822/2018 суду Первомайського району міста Мінськ республіки Білорусь, про стягнення аліментів на утримання дружини і неповнолітніх дітей.
Також суд Первомайського району міста Мінськ республіки Білорусь звернувся з клопотанням до компетентного суду України про примусове виконання на території України рішення від 19 жовтня 2018 року по справі № 2-5822/2018 суду Первомайського району міста Мінськ республіки Білорусь, в частині стягнення державного мита з ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, був сповіщений належним чином, про причини неявки не повідомив, тому, вивчивши матеріали справи, суд вважає за можливе розглянути клопотання за його відсутності.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення зазначених клопотань.
У судовому засіданні встановлено, що рішенням суду Первомайського району міста Мінськ республіки Білорусь стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, прож. України, м АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , розмірі 33 відсотків з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 75% встановленого бюджета прожиткового мінімуму у середньому на душу населення, починаючи стягнення з 06.07.2018 року, до повноліття дітей.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, прож.: України, АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на її утримання у розмірі 3 базових величин щомісячно, починаючи стягнення з 06.07.2018 року до досягнення донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трирічного віку.
Вказаним рішенням стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави державну мито в розмірі 234 рубля 89 копійок.
Рішення набрало законної сили, що підтверджується відповідною довідкою.
Згідно статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних справах у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.
Приписами статті 462 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.
Рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки (стаття 463 ЦПК України).
Згідно частини першої статті 464 ЦПК України питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.
Статтею 466 ЦПК України визначено вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду.
Усі документи, які необхідні для додавання до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, заявником додані до матеріалів справи.
У п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» роз'яснено, що клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни. Відповідно до міжнародних договорів України суд відмовляє у задоволенні клопотання про визнання й виконання рішення іноземного суду у випадках, коли: згідно із законодавством Договірної Сторони, на території якої постановлено рішення, воно не набрало законної сили, за винятком випадків, коли рішення підлягає виконанню до набрання законної сили; відповідач не брав участі у процесі внаслідок того, що йому або його уповноваженому не було своєчасно і належним чином вручено виклик у суд; у справі між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих самих підстав на території Договірної Сторони, де має бути визнано й виконано рішення, вже було постановлено рішення, що набрало законної сили, або установою цієї Договірної Сторони раніше було порушено провадження, або ж є визнане рішення суду третьої держави; згідно з положеннями даного міжнародного договору, а в не передбачених ним випадках згідно із законодавством Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнано й виконано, справа належить до виключної компетенції її установи, спір вирішено не компетентним судом; відсутній документ, що підтверджує угоду сторін у справі про договірну підсудність; закінчився строк давності примусового виконання, передбачений законодавством Договірної Сторони, суд якої виконує доручення. У зазначених випадках згідно з київською Угодою суд відмовляє у визнанні та виконанні й арбітражного рішення.
Оскільки рішення неможливо виконати у добровільному порядку, воно підлягає виконанню у примусовому, беручи до уваги, що боржник мешкає на території іншої держави - України, заявнику необхідно отримати дозвіл компетентного суду на примусове виконання рішення суду Республіки Білорусь. Будь-яких недоліків щодо форми та змісту клопотання судом не виявлено, підстав для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не встановлено. Строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання, порядок подання відповідного клопотання -дотримані.
З урахуванням викладеного, та на підставі наданих у справі доказів, з яких судом не встановлено підстав для відмови у задоволені клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню.
Зважаючи на вимоги ст. 467 ч.8 ЦПК України, оскільки в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, то суд визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали, тобто станом на 15.04.2019 року.
Керуючись ст.ст. 463, 464, 466, 467 ЦПК України, суд -
Клопотання щодо визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення від 19 жовтня 2018 року по справі № 2-5822/2018 суду Первомайського району міста Мінськ республіки Білорусь, про стягнення аліментів на утримання дружини і неповнолітніх дітей, а також клопотання про примусове виконання на території України рішення від 19 жовтня 2018 року по справі № 2-5822/2018 суду Первомайського району міста Мінськ республіки Білорусь, в частині стягнення державного мита з ОСОБА_2 ,- задовольнити.
Надати дозвіл на примусове виконання рішення Первомайського району міста Мінськ республіки Білорусь від 19 жовтня 2018 року по справі № 2-5822/2018 щодо стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, прож.: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , розмірі 33 відсотків з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 75% встановленого бюджета прожиткового мінімуму у середньому на душу населення, починаючи стягнення з 06.07.2018 року, до повноліття дітей; стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, прож.: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на її утримання у розмірі 971,49 гривень щомісячно, починаючи стягнення з 06.07.2018 року до досягнення донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трирічного віку. Перераховувати на наступні реквізити:НОМЕР_2.
Надати дозвіл на примусове виконання рішення Первомайського району міста Мінськ республіки Білорусь від 19 жовтня 2018 року по справі № 2-5822/2018 в частині стягнення державного мита з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, прож.: АДРЕСА_1 на користь держави (Республіки Білорусь) у сумі 234 рубля 89 копійок, що в гривневому еквіваленті складає 2982,88 гривень на наступні реквізити:НОМЕР_3, назначения платежа 03002.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Коваленко О. Б.