Ухвала від 15.04.2019 по справі 0240/2500/18-а

УХВАЛА

Справа № 0240/2500/18-а

15 квітня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Граб Л.С. Білої Л.М.

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника Одеської митниці Державної фіскальної служби України про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тарімус Групп" до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Сьомого апеляційного адміністративного суду знаходиться зазначена вище адміністративна справа.

До суду від представника представника Одеської митниці Державної фіскальної служби України надійшла заява про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Дослідивши вказане клопотання колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст. 195 КАС України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості.

Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом.

Вирішуючи питання про участь сторін у судовому засіданні в режимі відеоконференції колегія суддів враховує, що розгляд даної справи передбачає дослідження великого об'єму письмових доказів та пояснень сторін, що може бути ускладнено в ході відеоконференції та призведе до затягування розгляду справи.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. КАС України не передбачає обов'язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції виключно в разі наявності про це клопотання сторони.

Суд зауважує, що за загальними правилами КАС України, в разі наявності обставин передбачених ст. 195 КАС України, клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції повинно бути обґрунтоване та підтверджено належними доказами.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається зі змісту клопотання мотивами неможливості забезпечення належних умов для відрядження представника в судове засідання є значна віддаленість від м. Вінниці, а також обмежене фінансування на відрядження.

Проте суд зауважує, що до клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції представником Одеської митниці Державної фіскальної служби України не надано жодного належного доказу, на підтвердження вищевказаних обставин.

Будь якого іншого мотивованого обґрунтування неможливості прибуття в судове засідання представника Одеської митниці Державної фіскальної служби України в клопотанні не зазначено.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність об'єктивних підстав для проведення судового засідання в режимі відеоконференції, а відтак вважає, що клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 195, 243, 325, 328, 329 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання представника Одеської митниці Державної фіскальної служби України про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Гонтарук В. М.

Судді Граб Л.С. Біла Л.М.

Попередній документ
81147854
Наступний документ
81147856
Інформація про рішення:
№ рішення: 81147855
№ справи: 0240/2500/18-а
Дата рішення: 15.04.2019
Дата публікації: 17.04.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі:; оскарження рішень, дій чи бездіяльності Державної митної служби та її органів щодо визначення митної вартості товару