08 квітня 2019 р. Справа № 1840/3784/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бенедик А.П.,
Суддів: Гуцала М.І. , Донець Л.О. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції авлічек В.О.) від 10.12.2018 року (повний текст рішення складено 10.12.2018 р.) по справі № 1840/3784/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області
про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області у наданні дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області, викладену у листі від 07.05.2018 р. № М--4648-2725/21-18;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідач листом від 07.05.2018 р. № М--4648-2725/21-18 відмовив у задоволенні клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області, пославшись при цьому на підстави, котрі не зазначені в ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України). За доводами позивача, належним способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача надати дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області у наданні дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області, викладену у листі від 07.05.2018 р. № М--4648-2725/21-18.
Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути клопотання позивача від 06.04.2018 року на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області суму судового збору в розмірі 704,80 грн.
Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Вказує, що задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про протиправність оскаржуваного рішення про відмову позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. Зазначив, що листом від 07.05.2018 р. № М--4648-2725/21-18 позивача повідомлено, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.18 № 60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад" Головне управління має забезпечити здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з ОТГ (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"). Згідно листа Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області від 13.04.18 № 530/02-28, сільська рада висловила позицію щодо непогодження відведення земельної ділянки ОСОБА_1, та зазначила що дане питання буде винесено на чергову сесію сільської ради. Таким чином, Головне управління не може не приймати до уваги позицію сільської ради під час прийняття рішення щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності. Крім того, Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області відповідно до вказаних норм, прийнято наказ від 06.06.18 № 18-3854/16-18-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" та за актом приймання - передачі передано Боромлянській сільській раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2446,4713га, які розташовані за межами населених пунктів на території Боромлянської об'єднаної територіальної громади Тростянецького району Сумської області, згідно з додатком до наказу та додатком до акту приймання - передачі земельних ділянок. В даному додатку до акту приймання - передачі земельних ділянок зазначено кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, місце розташування, площа, цільове призначення земельної ділянки, з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на яку звернувсь позивач. Отже, Головне управління на даний час, не є розпорядником даної земельної ділянки, у зв'язку з передачею її в комунальну власність Боромлянській ОТГ Тростянецького району Сумської області.
Позивач правом надання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що позивач звернувся до головного управління Держгеокадастру у Сумській області із клопотанням від 06.04.2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області. До заяви було додано графічні матеріали, на яких зазначене бажане розташування та розмір земельної ділянки, а також копія паспорту та ідентифікаційного номеру (а.с. 15).
Листом від 07.05.2018 р. № М--4648-2725/21-18 Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повідомило позивача про неможливість задоволення його клопотання, оскільки при розгляді наданих ним матеріалів встановлено, що територія Боромлянської сільської ради Тростянецького входить до складу Боромлянської об'єднаної територіальної громади. Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 № 60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад" Головне управляння має забезпечити здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об'єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в України"). Крім того, згідно листа Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області від 13.04.2018 року № 530/02-28, сільська рада висловила свою позицію щодо непогодження відведення земельної ділянки, а також зазначила, що дане питання буде винесено на чергову сесію сільської ради. Враховуючи вищевикладене, Головне управління не може не приймати до уваги позицію сільської ради під час прийняття рішення щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (а.с. 14).
Позивач, не погоджуючись із вищевказаною відмовою, звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності відмови у наданні дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області, викладену у листі від 07.05.2018 р. № М--4648-2725/21-18. З метою повного та належного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути клопотання позивача від 06.04.2018 року на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог жодною із сторін не оскаржується, на підставі положень ч. 1 ст. 308 КАС України не підлягає апеляційному перегляду.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наступне.
Статтею 13 Конституції України закріплено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).
Згідно з ч. 1 ст. 3 ЗК України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 та п."а" ч.3 ст. 22 ЗК України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Відповідно ч. 1 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.2 ст.116 ЗК України).
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (ч.3 ст.116 ЗК України).
Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом (ч.1 ст. 117 ЗК України).
Згідно положень ч.ч. 6-7 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч. 10 ст. 118 ЗК України).
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства мають право звернутися з відповідним клопотанням надавши документи.
При цьому, нормами ЗК України встановлено два альтернативних варіанти правомірної поведінки органу у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а саме: надати дозвіл або надати мотивовану відмову в наданні дозволу.
Виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність визначений частиною сьомою статті 118 ЗК України. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №545/808/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Посилання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 № 60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад", колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 117 ЗК України, передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 року № 60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад" Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру починаючи з 1 лютого 2018 р. забезпечити:
формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах, визначених перспективним планом формування територій громад, шляхом проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з подальшою передачею зазначених земельних ділянок у комунальну власність відповідних об'єднаних територіальних громад згідно із статтею 117 Земельного кодексу України;
передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, включених до переліку земельних ділянок державної власності, права на які виставлені на земельні торги, в комунальну власність об'єднаних територіальних громад після оприлюднення результатів земельних торгів та укладення договорів оренди таких земельних ділянок;
здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об'єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Отже Держгеокадастру доручено забезпечити формування земельних ділянок шляхом проведення їх інвентаризації та передати у комунальні власність об'єднаним територіальним громадам.
Як встановлено судом першої інстанції, згідно наказу Головного управлінням Держгеокадастру у Сумській області від 06.06.2018 року № 18-3854/16-18-СГ та акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, Головне управлінням Держгеокадастру у Сумській області передало із державної власності, а Боромлянська сільська рада прийняла у комунальну власність Боромлянської об'єднаної територіальної громади земельні ділянки згідно з додатком лише 06.06.2018 року, тобто вже після надання відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів правомірності відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області, вказана відмова є протиправним та підлягає скасуванню у судовому порядку.
Посилання скаржника на те, що станом на час розгляду справи відповідач не є розпорядником даної земельної ділянки, у зв'язку з передачею її в комунальну власність Боромлянській ОТГ Тростянецького району Сумської області, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вказані підстави не були покладені в основу оскаржуваного рішення, а тому не можуть бути предметом судового розгляду по даній справі.
Разом з тим, враховуючи встановлену під час розгляду справи протиправність відмови позивачу у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області та беручи до уваги відсутність у відповідача станом на час розгляду справи повноважень щодо затвердження проекту землеустрою, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача у судовому порядку повторно розглянути клопотання позивача від 06.04.2018 року на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Таким чином, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині скасуванню не підлягає.
Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 року по справі №1840/3784/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.
Судді(підпис) (підпис) Гуцал М.І. Донець Л.О.
Повний текст постанови виготовлений 15.04.2019 року.