10 квітня 2019 р.Справа № 1640/2683/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,
за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.,
за участю сторін:
позивача - Ратушного О. В.,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача -Сиромятніков В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.11.2018 року (головуючий суддя І інстанції: Т.С. Канигіна, м. Полтава, повний текст складено 13.11.18 року по справі №1640/2683/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,-
06.08.2018 ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (надалі - ГУНП в Полтавській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, а саме просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Полтавській області від 08.05.2018 № 762 про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Полтавській області від 15.05.2018 № 220 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції України за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію";
- поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Кременчуцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області з 15.05.2018;
- стягнути з ГУНП в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.11.2018 року було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку.
Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.11.2018 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваного рішення з неповним з'ясуванням обставин справи, у зв'язку з чим відбулося неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, а також на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду першої інстанції, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін .
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представника позивача та відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом першої інстанції норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, дослідивши письмові докази, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що із послужного списку ОСОБА_1 вбачається, що позивач у період з 07.11.2015 по 15.05.2018 проходив службу в Національній поліції /а.с. 55 зворот/.
30.03.2018 ГУНП в Полтавській області винесено наказ №345 "Про призначення та проведення службового розслідування" /а.с. 68/.
У цьому наказі вказано, що підставою для призначення службового розслідування стало те, що 26.03.2018 до ГУНП в Полтавській області надійшла інформація про звернення за медичною допомогою до травматологічного пункту комунального некомерційного медичного підприємства "Лікарня інтенсивного лікування "Кременчуцька" працівників відділу кримінальної поліції Кременчуцького відділу поліції ГУНП. Із метою з'ясування обставин указаного, відповідно до вимог пункту 2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 № 230, відповідачем призначено проведення службового розслідування.
Під час проведення службового розслідування заступником начальника ГУНП в Полтавській області - начальником кримінальної поліції ОСОБА_4 подано на ім'я начальника ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 рапорт, у якому вказано, що наказом ГУНП в Полтавській області від 30.03.2018 №345 призначено проведення комісійного службового розслідування за фактом травмування окремих працівників поліції Кременчуцького ВП ГУНП під час відпочинку в НК "Джос" 24.03.2018 з контрольним терміном виконання 30.04.2018. Під час проведення службового розслідування оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Кременчуцького ВП ГУНП капітану поліції ОСОБА_6, старшому лейтенанту поліції ОСОБА_7, старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 та інспектору - штурмовику 1-го взводу з проведення спеціальних операцій (штурмового) управління "Корпусу оперативно-раптової дії" ГУНП лейтенанту поліції ОСОБА_8 було запропоновано надати письмові пояснення, які останніми були надані відповідно до чинного законодавства. У той же час оперуповноважений відділу кримінальної поліції Кременчуцького ВП ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_9 указав, що письмові пояснення надасть лише після закінчення лікування. Відповідно до пункту 6.3.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 №230, забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. У зв'язку із зазначеним просив продовжити контрольний термін проведення службового розслідування /а.с. 70/.
26.04.2018 начальником ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 дозволено продовжити контрольний термін проведення службового розслідування до 14.05.2018 /а.с. 70/.
За результатами службового розслідування за фактом травмування окремих працівників Кременчуцького ВП ГУНП, комісією ГУНП у складі: голови - заступника начальника ГУНП - начальника кримінальної поліції підполковника поліції ОСОБА_4, членів комісії: начальника Кременчуцького ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_10, старшого інспектора з ОД відділу ІОС УКЗ ГУНП майора поліції ОСОБА_11, начальника СКЗ Кременчуцького ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_12, старшого оперуповноваженого ВБОЗ УКР ГУНП капітана поліції ОСОБА_13 та старшого оперуповноваженого Полтавського управління ДВБ НП України підполковника поліції ОСОБА_14 08.05.2018 складено висновок, який цього ж дня затверджений начальником ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 /а.с. 60-67/.
У вищевказаному висновку комісія зазначила, що в межах проведеного службового розслідування підтвердити інформацію щодо нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 працівниками охорони НК "Джос" у ніч з 24.03.2018 по 25.03.2018, 26.03.2018 не вбачається можливим у зв'язку із суттєвими розбіжностями в поясненнях опитаних сторін та відсутністю відео зйомки подій. Наявність або відсутність складу злочину в діях осіб, причетних до нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_9 та ОСОБА_7, буде встановлено за результатами розгляду кримінальних проваджень №12018170090000892, №12018170090000893, №12018170090000894 та №12018170090000895 органами досудового слідства та суду. ОСОБА_1 у результаті подій, що мали місце в ніч з 24.03.2018 по 25.03.2018, та 26.03.2018 отримав тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин обличчя і голови не при виконанні службових обов'язків.
За порушення статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460-IV, пункту 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 "Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських", оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 рекомендовано звільнити зі служби в поліції.
08.05.2018 наказом ГУНП в Полтавській області №762 за порушення статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460-IV, пункту 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 "Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських", на оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України /а.с. 115/.
Наказом ГУНП в Полтавській області від 15.05.2018 №220 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) /а.с. 112/.
Позивач, не погоджуючись із звільненням зі служби в поліції, звернувся до суду із цим позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач своїми діями вчинив дисциплінарний проступок, який з урахуванням попередньої поведінки, суспільного резонансу та загального уявлення суспільства про поліцейського, як носія влади, унеможливлює подальше виконання позивачем своїх обов'язків на службі в органах поліції, а тому дисциплінарна відповідальність застосована до ОСОБА_1 співмірна із вчиненим позивачем проступком.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначено Законом №580-VIII, який набув чинності 07 листопада 2015 року ( далі - Закон №580-VIII) .
Відповідно до положень ст.1 Закону №580-VIII, Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, діяльність якої спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Згідно зі ст.17 Закону №580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Пунктом другим частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським за будь-яких обставин заборонено сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання.
У разі виявлення таких дій кожен поліцейський зобов'язаний негайно вжити всіх можливих заходів щодо їх припинення та обов'язково доповісти безпосередньому керівництву про факти катування та наміри їх застосування. У разі приховування фактів катування або інших видів неналежного поводження поліцейськими керівник органу протягом доби з моменту отримання відомостей про такі факти зобов'язаний ініціювати проведення службового розслідування та притягнення винних до відповідальності.
У разі виявлення таких дій поліцейський зобов'язаний повідомити про це орган досудового розслідування, уповноважений на розслідування відповідних злочинів, вчинених поліцейськими.
Зі змісту наведеної норми закону вбачається, що законодавець поклав на поліцейського одразу декілька цілком самостійних ясно та однозначно сформульованих обов'язків, а саме: 1) зобов'язав уникати втілених у будь-якій формі та способі як приниження людської гідності (що охоплює катування, неналежне поводження, неналежне покарання), так і поблажливого/терпимого ставлення до цього; 2) зобов'язав вживати всіх можливих заходів задля припинення цих фактів; 3) зобов'язав сповіщати керівників про ці факти; 4) зобов'язав сповіщати про ці факти компетентний орган досудового розслідування.
Переміщення поліцейських здійснюється на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський, зокрема, як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (п.3 ч.1 ст.65 Закону №580-VIII).
Частиною 2 ст.19 Закону №580-VIII передбачено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до ст.9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23 грудня 2015 року №901-VIII, до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22 лютого 2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут №3460-IV), яким визначається сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
Так, відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту №3460-IV, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Статтею 2 Дисциплінарного статуту №3460-IV передбачено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Згідно з вимогами ст.7 Дисциплінарного статуту №3460-IV встановлено, що службова дисципліна України базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Отже, службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
Згідно зі ст.14 Дисциплінарного статуту №3460-IV, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України (ч.4 ст.14 Дисциплінарного статуту №3460-IV).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за №541/23073 (далі - Інструкція №230).
Пунктом 2.1 Інструкції №230 передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС (рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України) чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України і можуть викликати суспільний резонанс.
Службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі, зокрема, отримання інформації про скоєння інших, не визначених підпунктами 2.2.1 - 2.2.19 цього пункту, дисциплінарних проступків, які уповноважена на призначення службового розслідування особа вважатиме достатніми для його проведення (пп.2.2.20 п.2.2 Інструкції №230).
Вимогами п.2.6 Інструкції №230 передбачено, що підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.
Як свідчать матеріали справи, 30.03.2018 начальником ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 винесено наказ №345 "Про призначення та проведення службового розслідування" /а.с. 68/.
Відповідно до п.5.4 Інструкції №230, якщо вину особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни .
Зі змісту спірного наказу вбачається, що підставою для звільнення позивача визначено п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", згідно якого поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Так, проведеним службовим розслідуванням встановлено, що 26.03.2018 до ГУНП в Полтавській області надійшла інформація про звернення в 19:33 за медичною допомогою до травматичного пункту комунального некомерційного медичного підприємства "Лікарня інтенсивного лікування "Кременчуцька" оперуповноважених відділу кримінальної поліції Кременчуцького ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_6, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 з приводу нанесення їм тілесних ушкоджень працівниками охорони НК "Джос".
29.03.2018 подія набула суспільного резонансу та мала негативний характер серед мешканців м. Кременчука, оскільки була озвучена депутатом Кременчуцької міської ради ОСОБА_16 під час проведення XXIX сесії Кременчуцької міської ради VII скликання. 29.03.2018 та 05.04.2018 в Інтернет-виданні "Кременчуцька газета" розміщена інформація негативного характеру про події за участі окремих працівників Кременчуцького ВП ГУНП щодо їх поведінки під час відпочинку в НК "Джос".
Із висновку службового розслідування та пояснень охоронця ТОВ "Сокіл Полтава" ОСОБА_17 вбачається, що у ніч з 24.03.2018 на 25.03.2018 останній перебував на роботі в НК "Джос". Біля 23:30 24.03.2018 до клубу зайшло 5 чоловік, які перебували у стані сильного алкогольного сп'яніння. Охоронцем було прийнято рішення про недопуск до розважального закладу цих осіб. Однак під час спроби зайти до розважального закладу один з них пред'явив своє службове посвідчення працівника поліції та вказав, що є діючим працівником поліції, попрохав пропустити їх під його відповідальність; після чого даних осіб було допущено до клубу /а.с. 86-87/.
Із пояснень ОСОБА_1 під час службового розслідування вбачається, що ввечері 24.03.2018 р. він з друзями святкував день народження у дома. Під час відпочинку вживали алкогольні напої - пиво. Після святкування дня народження вдома у ОСОБА_1 переїхали маршрутним таксі в центр м. Кременчук та продовжити відпочинок у сквері. Після відпочинку в сквері пішки перейшли до НК «Джос» та вирішили продовжити святкування у вказаному нічному клубі. Під час відпочинку в НК «Джос» громадський порядок не порушували, до відвідувачів не чіплялися, вживали коктейлі та курили кальян. В клубі перебували біля години. Під час відпочинку отримали тілесні ушкодження від охоронців вказаного клубу.
Суд звертає увагу, що подібні випадки негативно впливають на імідж як поліції, так і органів державної влади загалом, підривають віру громадян у спроможність поліції на високому професійному рівні здійснювати покладені на неї завдання з охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю.
Так, з матеріалів справи вбачається, що подія, яка трапилася у ніч з 24.03.2018 на 25.03.2018, за участі ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 у НК "Джос", мала суспільний резонанс, оскільки була озвучена депутатами міської ради під час проведення XXIX сесії Кременчуцької міської ради VII скликання та розміщена на сайті Інтернет-видання "Кременчуцька газета", що не спростовано сторонами /а.с. 111/.
Крім того, 24.04.2018 старшим інспектором з ОД ВІОС УКЗ ГУНП в Полтавській області майором поліції ОСОБА_11 у присутності начальника СКЗ Кременчуцького ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_12 переглянуто відеозйомки з камер спостереження, розташованих в приміщенні НК "Джос" за участі ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Під час перегляду наданих копій відео файлів встановлено факти негідної працівника поліції поведінки у побуті, а саме: чіпляння до відвідувачів (ОСОБА_7, ОСОБА_1.), намагання залізти до діджея, падіння на підлогу розважальної зали (ОСОБА_1, ОСОБА_6.), демонстрація прийомів рукопашного бою (ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_6.). Вивченням наданих фото встановлено, що 24.04.2018 о 22:23, під час прибуття до НК "Джос" старший лейтенант поліції ОСОБА_1 пред'явив своє службове посвідчення працівника поліції. За результатами комісійного перегляду відеозаписів складено акт від 24.04.2018 /а.с. 107/.
З урахуванням наведеного, відповідачем правомірно призначено та проведено службове розслідування стосовно ОСОБА_1
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про запобігання корупції", Закону України "Про Національну поліцію", з метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов'язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України затверджені Правила етичної поведінки поліцейських.
Відповідно до п. 1 розділу І Правил ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Відповідно до положень розділу IV п.3 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, поліцейський за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час, зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Крім того, згідно з вимогами п. 1,2 ч.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено, зокрема, сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання.
Враховуючи наявність встановлених під час розгляду судом справи фактів порушення позивачем Дисциплінарного статуту, Правил етичної поведінки поліцейських та Закону України "Про Національну поліцію", а також не дотримання позивачем службової дисципліни та присяги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач при прийнятті оскаржуваних наказів від 08.05.2018 № 762 та від 15.05.2018 № 220 о/с діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому права позивача не порушені.
Суд також враховує, що хоча застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Професійний обов'язок поліцейського полягає в безумовному виконанні закріплених законами та іншими нормативно-правовими актами та Присягою поліцейського завдань. Поліцейський, як представник держави зобов'язаний постійно на належному рівні виконувати покладені на поліцію повноваження, з честю та гідністю поводити себе як в службовий так і в позаслужбовий час, з метою недопущення зниження рівня авторитету та довіри громадян до Національної поліції України.
Відносно частини позовних вимог про поновлення позивача на посаді та стягнення грошового забезпечення колегія суддів зазначає, що вказані позовні вимоги є похідними вимогами від первинних позовних вимог, тому задоволенню також не підлягають.
Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано обставини в адміністративній справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального при дотриманні норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 195, 245, 246, 250, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.11.2018 року по справі № 1640/2683/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.С. Чалий
Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова
Повний текст постанови складено 15.04.2019 року