ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
03 квітня 2019 року 11:27 № 640/236/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Багрій М.В., за участі позивача - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича
третя особаФонд гарантування вкладів фізичних осіб
про зобов'язання вчинити дії, -
На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03 квітня 2019 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (01032, м. Київ, вул. Тараса Шевченко, буд. 35, код ЄДРПОУ 21708016), третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців,17, код ЄДРПОУ 21708016) в якому просить зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", який має право на відшкодування коштів у розмірі 45 108,61 грн., які обліковуються на поточному рахунку в ПАТ "Банк Михайлівський" НОМЕР_2.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.01.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №640/236/19, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.02.2019 ухвалено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.03.2019 у задоволенні заяви Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича про залишення без розгляду даної позовної заяви у справі № 640/236/19, оскільки позивач пропустив строк звернення до суду з даним позовом відмовлено. Визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку для звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою у справі № 640/236/19 та поновлено їй такий строк.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно яких, на його думку, йому має бути виплачена гарантована сума відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зазначає, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства, позивача не включено до переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу, що порушує майнові права позивача.
У встановлений строк відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що відповідно до положень пп. 3, 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вкладом вважаються лише залучені банком кошти. Відповідач наполягає на тому, що кошти позивача не є вкладом в розумінні закону, адже були залучені фінансовою компанією як позика з подальшим поверненням їх на рахунок позикодавця. З огляду на зазначене такий клієнт не може бути прирівняний до вкладника проблемного банку, оскільки правовідносини, що склалися між ПАТ «Банк Михайлівський» не мають відношення до вкладу.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб своїм правом на подання письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог не скористався.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позову з підстав викладених в відзиві.
У судовому засіданні 03.04.2019 на підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 03.09.2014 між ПАТ «Банк «Михайлівський», з однієї сторони, та ОСОБА_1 (Клієнт), з іншої сторони, укладено договір банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)», відповідно до умов якого банк по ініціативі клієнта відкриває клієнту поточний рахунок НОМЕР_2 в гривні для зберігання грошей клієнта і здійснює розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України, умов цього договору та розпоряджень клієнта, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку.
17 квітня 2016 року між Позивачем, з однієї сторони, та ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр», з іншої сторони, укладено договір «Капітал +» (інвестиційний) (з виплатою процентів в кінці строку ) №980-008-000223217 відповідно до умов якого Позивач передає ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» у власність кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» зобов'язується повернути кошти Позивачу та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених таких договором. Днем надання суми коштів у власність (позику) ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» вважається день зарахування суми коштів, зазначеної у п.п.1 п.1.2 Договору, на поточний рахунок ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» відповідно до умов Договору (п.п.1.3 Договору).
Кошти були внесені позивачем у розмірі по 5 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням.
18 квітня 2016 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитно-інвестиційний центр" укладено договір №980-008-000223208 «Суперкапітал» (інвестиційний) (з виплатою процентів щомісячно) , відповідно до якого ОСОБА_1 передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Кредитно-інвестиційний центр" грошові кошти в розмірі 5000,00 грн. строком по 20.04.2017 під 33,54% річних що складає 27 % річних після утримання податку з таких процентів. Договором також встановлено, що повернення коштів та виплата процентів здійснюється на рахунок позивача-у ПАТ "Банк Михайлівський".
На виконання умов даного договору позивачем було перераховано грошові кошти у розмірі 50000,00 грн. з поточного рахунку позивача на рахунок ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр", що підтверджується платіжним дорученням.
18 квітня 2016 року між між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитно-інвестиційний центр" укладено договір № 980-008-000223214 «Суперкапітал» (інвестиційний) (з виплатою процентів щомісячно), відповідно до якого ОСОБА_1 передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Кредитно-інвестиційний центр" грошові кошти в розмірі 25 000,00 грн. строком по 17.10.2016 під 33.54% річних з виплатою щомісячно. Договором також встановлено, що повернення коштів та виплата процентів здійснюється на рахунок позивача у ПАТ "Банк Михайлівський".
Кошти були внесені позивачем у розмірі 25 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням.
18 квітня 2016 року між Позивачем, з однієї сторони, та ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр», з іншої сторони, укладено договір №980-008-000223200 відповідно до умов якого Позивач передає ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» у власність кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» зобов'язується повернути кошти Позивачу та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених таких договором. Днем надання суми коштів у власність (позику) ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» вважається день зарахування суми коштів, зазначеної у п.п.1 п.1.2 Договору, на поточний рахунок ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» відповідно до умов Договору (п.п.1.3 Договору).
Кошти були внесені позивачем у розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням.
Також, 18.05.2016 року між Позивачем, з однієї сторони, та ТОВ «Інвестиційно-інвестиційний центр», з іншої сторони, укладено договір «Суперкапітал» (Новий) (з виплатою процентів щомісячно) №980-008-000241516, відповідно до умов якого Позивач передає ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» у власність кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а ТОВ зобов'язується повернути кошти Позивачу та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених таких договором. Днем надання суми коштів у власність (позику) ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» вважається день зарахування суми коштів, зазначеної у п.п.1 п.1.2 Договору, на поточний рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» відповідно до умов Договору (п.п.1.3 Договору).
19 травня 2016 року на користь позивача було здійснено наступні грошові перекази (трансакції):
- Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитно-інвестиційний центр" в сумі 5000,00 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-008-000223217 від 17.04.2016 року" та в сумі 108,61 грн. з призначенням платежу "Оплата процентів по договору № 980-008-000223217 від 17.04.2016 року;
- Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитно-інвестиційний центр" в сумі 5000,00 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-008-000223200 від 18.04.2016 року" та в сумі 3,69 грн. з призначенням платежу "Оплата процентів по договору № 980-008-000223200 від 18.04.2016 року";
- Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитно-інвестиційний центр" в сумі 5000,00 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-008-000223208 від 18.04.2016 року" та в сумі 3,69 грн. з призначенням платежу "Оплата процентів по договору № 980-008-000223208 від 18.04.2016 року";
- Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитно-інвестиційний центр" в сумі 25 000,00 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-008-000223214 від 18.04.2016 року" та в сумі 18,45 грн. з призначенням платежу "Оплата процентів по договору № 980-008-000223214 від 18.04.2016 року";
- Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" в сумі 5 000,00 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-008-000223214 від 18.05.2016 року».
На підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 № 14/БТ «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 № 812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016 до 22.06.2016 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнку Юрію Петровичу на один місяць з 23.05.2016 до 22.06.2016 включно.
Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 13.06.2016 № 991 відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» з 23.06.2016 до 22.07.2016 включно. Відповідно до даного рішення продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» Ірклієнка Юрія Петровича з 23.06.2016 до 22.07.2016 включно.
24 травня 2016 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" було прийнято наказ №27/1 про створення комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.
01 червня 2016 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" видано накази № 42/2 та № 42/1 "Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними" пунктами 2 яких, застосовано наслідки нікчемності правочинів з виконання 19.05.2016 платіжних документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахуванню коштів на рахунки 12 160 фізичних осіб у розмірі 1 298 015 973, 74 грн. та по перерахуванню коштів на рахунки 2445 фізичних осіб у розмірі 206 980863,90 грн.
08 липня 2016 року за результатами засідання Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Михайлівський" складено протокол, відповідно до якого вирішено, що згідно з висновками, які викладені в актах перевірки від 30.05.2016 № 1, від 03.06.2016 № 2, від 03.06.2016 №3, від 02.06.2016 №4, від 01.07.2016 № 8, від 06.07.2016 №10 встановлено, що договір відступлення прав вимоги від 18.05.2016 № 1805, укладений банком із ТОВ «ІРЦ», договір відступлення прав вимоги 19.05.2016 № 1, укладений банком із ТОВ «ІРЦ», договір відступлення прав вимоги від 19.05.2016 № 2, укладений банком із ТОВ «КІЦ», та договір факторингу від 19.05.2016 № 1905, укладений банком із ТОВ «ФК «ПЛЕЯДА», а також правочини (транзакції) по перерахуванню коштів ТОВ «ІРЦ» та ТОВ «КІЦ» 19.05.2016 на рахунки фізичних осіб мають ознаки нікчемності передбачені частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12.07.2016 № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.07.2016 №1213, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та делегування повноважень ліквідатора банку». Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнку Юрію Петровичу з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно. Реквізити ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ»: код ЄДРПОУ 38619024, МФО 380935, місцезнаходження: пров. Рильський, буд. 10-12/3, м. Київ, 01001. Виплати гарантованого відшкодування вкладникам ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» розпочнуться 18 липня 2016 року. Інформацію про банки-агенти Фонду гарантування, через які здійснюватимуться виплати буде повідомлено додатково на офіційному сайті Фонду гарантування - www.fg.gov.ua, на сайті ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» - www.mbank.kiev.ua та відділеннях даного банку. Виплати відшкодувань вкладникам здійснюватимуться в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом гарантування банку з ринку, але не більше 200 тис.грн.
13 липня 2016 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" було прийнято наказ №2 щодо діяльності комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, яким продовжено проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними протягом процедури ліквідації на строк 6 місяців з дня початку ліквідаційної процедури ПАТ "Банк Михайлівський".
У подальшому були надані довідки, у яких зазначено, що вищезазначені транзакції, вчинені 19.05.2016 ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" на користь позивачів, "є нікчемним правочином в силу положень ст. 215 Цивільного кодексу України та 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
На момент проведення вищезазначеної трансакції ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" не мали в своєму розпорядженні достатньої кількості залишку власних коштів для проведення розрахунків. Набуття товариством у розпорядження коштів ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» здійснено на підставі нікчемних договорів в порушення вимог діючого законодавства України та всупереч прямої заборони Національного банку України на укладення такого роду договорів.
Таким чином, на Ваш рахунок було безпідставно та в порушення вимог діючого законодавства України зараховано кошти, що належать ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ». Право власності на такі кошти у Вас не виникає, а отже подальше здійснення Вами, будь-яких дій по розпорядженню коштами, що належать ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», також є нікчемними."
Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 1702 від 01.09.2016 змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ». Згідно з зазначеним рішенням всі повноваження ліквідатора ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкову Олександру Юрійовичу з 05.09.2016 року .
Як пояснює у запереченнях відповідач, договір з ТОВ «Кредитно-Інвестиційний центр» та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр укладено без участі ПАТ «Банк Михайлівський» як повіреного. З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для включення інформації про ОСОБА_1 до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.
За таких обставин позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів у спосіб, визначений в адміністративному позові.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, суд встановив наступне.
Так, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень.
За змістом пункту 7 частини першої цієї статті суб'єктом владних повноважень є, зокрема, будь-який суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
У свою чергу, згідно із частиною першою статті 4 цього ж Закону, основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Для цього Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими частиною другою цієї статті, серед яких, зокрема: ведення реєстру учасників Фонду; здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснення заходів щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників.
Таким чином, нормативно-правове регулювання статусу Фонду та його місце в системі гарантування вкладів фізичних осіб дозволяє зробити висновки, що Фонд є суб'єктом публічного права, створений з метою реалізації публічних інтересів держави у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, здійснює нормативне регулювання, тобто наділений владними управлінськими функціями та є суб'єктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, правовідносини між вкладниками та Фондом щодо формування переліку осіб, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду, складаються без участі банку. Тому ці правовідносини не стосуються безпосередньо процедури ліквідації банку. Юридичний факт неплатоспроможності банку є лише підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування вкладникам їх вкладів за рахунок коштів Фонду, проте процес ліквідації має окремий перебіг і не впливає на обсяг гарантованого відшкодування вкладникам.
Наведене свідчить про те, що спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду в межах гарантованого державою відшкодування за вкладами є публічно-правовим, має особливий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами, тому його не можна вважати спором у зв'язку з процесом ліквідації банку.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 813/921/16, від 23.05.2018 у справі № 820/3770/16 та від 27.06.2018 у справі № 804/15260/15.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 26 вказаного Закону вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.
Частиною четвертою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено перелік випадків за наявності яких Фонд не здійснює відшкодування коштів за вкладами.
Отже, Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" гарантує повернення кожному вкладнику банку суми відшкодування коштів за вкладом, у межах гарантованої суми відшкодування; відмовлено у відшкодуванні коштів за вкладом може бути лише за наявності підстав, передбачених частиною четвертою статті 26 вказаного Закону.
Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, складання Переліку та загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду регламентовано статтями 26, 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860
Відповідно до наведених норм вказана процедура включає наступні етапи: формування протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню переліку рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", переліку рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане, переліку рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону (кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак); передача вказаних переліків рахунків уповноваженою особою Фонду до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру. Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до наданих відповідачем заперечень, позивача не включено до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у зв'язку із нікчемністю, на думку відповідача, переказів коштів, здійснених ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" 19.05.2016 на поточні рахунки позивачів на підставі статей 215, 216 Цивільного кодексу України та статті 37, пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Обов'язок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо забезпечення перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними відповідно до положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; підстави для визначення правочинів (договорів) нікчемними; право Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженої особи Фонду повідомляти сторони за договорами про нікчемність договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів встановлено частинами другою та третьою, четвертою статті 38 та пунктом 4 частини другої статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Отже, законодавчо визначено право відповідача на визнання правочинів неплатоспроможного банку такими, що порушують публічний порядок, у випадках, визначених у статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Водночас, відповідно до положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», право перевірки правочинів на предмет перевірки виявлення серед них нікчемних не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, тобто самого твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність договору. При цьому обов'язковою умовою перевірки правочину (договору) на відповідність ознакам, визначеним частині третій статті Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», є їх укладення або вчинення саме банком.
Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
19 травня 2016 року на користь позивача Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитно-інвестиційний центр" перераховані грошові кошти у зв'язку з поверненням коштів та нарахованих на них відсотків, які були передані позивачами вказаним Товариствам за договорами.
Відповідно до частини першої статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з пунктом 24.3 статті 24 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» при використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. Прийняття документа на переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої установи учасника платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією.
Таким чином, сторонами за вказаними вище договорами є позивач та Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр», Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитно-інвестиційний центр". Відповідно, особами на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків за договорам є виключно сторони договору, у той час, як Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський", не був стороною договору, а виконував свої зобов'язання за договорами банківського рахунку перед клієнтом, тобто виконував виключно технічну функцію з перерахування коштів з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр», Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитно-інвестиційний центр" на рахунок позивача.
З огляду на зазначене, операція з перерахування коштів Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр», Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитно-інвестиційний центр" на рахунок позивача не належить до правочинів, передбачених частиною другою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», обов'язок та право щодо перевірки яких на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті покладено на/надано Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а отже у відповідача були відсутні правові підстави для перевірки та визнання нікчемним вказаного правочину.
На підтвердження наявності ознак нікчемності операцій (трансакцій) з переказу коштів, здійснених 19.05.2016 ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" на рахунок позивача, відкриті у ПАТ «Банк Михайлівський», відповідачем зазначено наступне.
18 травня 2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» (новий кредитор) та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (первісний кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги №1805, згідно з яким, на користь ПАТ «Банк Михайлівський» відступлено права вимоги, належні ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», за кредитними договорами (із забезпеченням) з усіма додатковими угодами до них, укладеними з фізичними особами права вимоги за якими належать первісному кредитору.
Крім цього, між ПАТ «Банк Михайлівський» (новий кредитор) та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (первісний кредитор) було також укладено договір відступлення права вимоги № 1 від 19.05.2016, згідно з яким, на користь ПАТ «Банк Михайлівський» відступлено права вимоги, належні ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», за договорами купівлі-продажу цінних паперів з усіма додатковими угодами до них, які укладені між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та юридичними особами, що за твердженням відповідача, відбулося в порушення постанови Правління Національного банку України № 917/БТ від 22.12.2015 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» із внесеними постановою № 295/БТ від 27.04.2016 змінами.
На підставі викладеного, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнком Ю.П. винесено наказ № 42/2 від 01.06.2016 «Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними».
Як вбачається з матеріалів справи, вказані договори стосуються відступлення права вимоги за кредитними договорами (із забезпеченням) з усіма додатковими угодами до них та за договорами купівлі-продажу цінних паперів з усіма додатковими угодами до них, які укладені ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та юридичними особами, в той час коли у межах спірних правовідносин між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» укладено договір, який предметно відноситься до договору позики, де кредитором виступає позивач, а не ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр».
Відтак, факт укладення між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» договорів відступлення права вимоги № 1805 від 18.05.2016 та № 1 від 19.05.2016 не міг жодним чином вплинути на нікчемність оскаржуваних операцій.
Згідно з частиною третьою статті 1049 Цивільного кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Повернення ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" на поточний рахунок позивача у ПАТ «Банк Михайлівський» було здійснено 19.05.2016, а тому зазначені кошти на момент прийняття рішення Правління НБУ № 14/БТ від 23.05.2016 «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» перебували на поточних рахунках позивача в ПАТ «Банк Михайлівський».
Щодо тверджень відповідача про те, що спірні операції на рахунку позивача збільшили обсяг гарантованої Фондом суми грошових коштів, оскільки вони здійснені в період дії обмежень, встановлених постановою Правління Національного банку України від 22.12.2015 № 917/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» із внесеними постановою від 27.04.2016 № 295/БТ змінами, а тому з укладенням такого договору було завдано шкоди державі, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність», рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних є банківською таємницею, а тому позивач не міг знати про встановлені для Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» обмеження. Протилежного відповідачем не доведено.
Таким чином, постанова Правління Національного банку України від 22.12.2015 № 917/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» із внесеними постановою від 27.04.2016 № 295/БТ змінами стосується встановлених вимог та обмежень щодо діяльності самого банку, а не його клієнтів.
Суд також звертає увагу на те, що 19.11.2016 набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону України № 4452-VI, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15.11.2016 № 1736-VIII, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язаний ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняну до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв'язку з їх прирівняним до вкладників.
Відповідачем не надано суду доказів повідомлення позивача під розпис про непоширення на кошти, що були ним залучені на виконання умов договору гарантій, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Також, суд зазначає, що вкладом у розумінні статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 № 2121-III є кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
При вирішенні даної справи суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в п. 50 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України", в якому ЄСПЛ зокрема зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.
У розумінні статті 177 ЦК України грошові кошти позивача є об'єктом його майнових прав, відтак, ці права відповідно до вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, практики ЄСПЛ та статті 41 Конституції України є непорушними доки, на переконання суду, не буде досягнуто справедливого балансу між порушенням таких прав та суспільним інтересом.
В той же час, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено існування вказаного балансу та відсутність майнових прав позивача на кошти, що є предметом даного спору.
Суд позбавлений можливості в межах спору надавати оцінку діям працівників банку, однак, визначальним при вирішенні справи є недоведеність відповідачем у порядку частини другої статті 77 КАС України факту неналежності внесених коштів позивачу.
В свою чергу вкладником, згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 4452, є фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Отже, передбачені Законом № 4452 гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають правовий статус вкладника неплатоспроможного банку (у розумінні статті 2 Закону № 4452). Такий статус, з-поміж іншого, передбачає наявність вкладу, залученого, зокрема на умовах договору банківського рахунка.
Зважаючи на викладене та ту обставину, що станом на дату запровадження в банку тимчасової адміністрації кошти позивача знаходились на його рахунках в банку, суд приходить до висновку про наявність у позивача, гарантованого статтею 26 Закону № 4452, права на отримання цих коштів.
Пунктом 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14 передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки:
1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення;
2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.
Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.
Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунок вкладника, який раніше не був включений до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до Фонду відповідне доповнення до переліку.
Враховуючи наведене, суд вважає, що обираючи належний спосіб захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача, необхідно зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", який має право на відшкодування коштів у розмірі 45 108,61 грн., які обліковуються на поточному рахунку в ПАТ "Банк Михайлівський" НОМЕР_2.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.10.2017 № К/800/33749/17 та постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017 №825/504/17.
За таких обставин, оскільки бездіяльністю відповідача були порушені, гарантовані частиною першою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", права позивача на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, то вимоги позивача, є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що п. 6.8 глави 6 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2012 за №1581/12/21893 визначено, що оплата витрат, пов'язаних зі здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. До цих витрат, зокрема належать витрати на сплату судового збору.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" сплачений позивачем судовий збір, однак, вказані судові витрати підлягають стягненню за рахунок коштів ПАТ "Банк Михайлівський". Вказаний висновок викладений в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/17396/16 від 22.03.2017.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 77, 139, 143, 243-246, 250, 255 Кодекс адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", який має право на відшкодування коштів у розмірі 45 108,61 грн., які обліковуються на поточному рахунку в ПАТ "Банк Михайлівський" НОМЕР_2.
3. Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича за рахунок Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (код ЄДРПОУ 38619024) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.)
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).
Повний текст рішення виготовлено та підписано 15 квітня 2019 року.
Суддя Н.Г. Вєкуа