Головуючий І інстанції: Шинкарчук Я.А.
15 квітня 2019 р. Справа № 635/1354/13-ц
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 01.11.2018, вул. Калініна, 18, с. Покотилівка, Харківська, 62458, повний текст ухвали складено 05.11.2018 року по справі № 635/1354/13-ц
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 , Комунарської (Котлярівської) сільської ради Харківського району Харківської області
про поновлення права користування земельною ділянкою, визнання протиправним та скасування рішення сесії сільської ради, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю,
У 2013 році ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Харківського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до ОСОБА_3, третя особа - Комунарська (Котлярівська) сільська рада Харківського району Харківської області, в якому просив скасувати рішення Комунарської сільської ради Харківського району Харківської області VII сесії V скликання від 20.11.2006 року про передачу у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки, цільове призначення - для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою по АДРЕСА_1
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 14.02.2013 відмовлено у відкритті провадження в зв'язку з тим, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013 ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 14.02.2013 скасовано та справу направлено до суду І інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 08.07.2013 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1
17.11.2017 ОСОБА_1 подав уточнену позовну до відповідачів - ОСОБА_3, Комунарської (Котлярівської) сільської ради Харківського району Харківської області, в якій просив скасувати рішення Комунарської сільської ради Харківського району Харківської області VII сесії V скликання від 20.11.2006 року про передачу у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,1370 га, цільове призначення - для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою по АДРЕСА_1; визнати недійним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий ОСОБА_4 15.03.2007 року та зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землі за №010770300025 стосовно земельної ділянки площею 0, 1370 га, цільове призначення - для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою по АДРЕСА_1
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 03.10.2018 залучено до участі у справі в якості правонаступника відповідача ОСОБА_4 - спадкоємця ОСОБА_2.
30.10.2018 року на адресу Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_2 подано клопотання про закриття провадження у справі, оскільки пред'явлені позивачем вимоги про скасування рішення сільської ради та визнання недійним Державного акту на право власності на землю не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 01.11.2018 клопотання відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження у справі задоволено.
Провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Комунарської (Котлярівської) сільської ради Харківського району Харківської області, про поновлення права користування земельною ділянкою, визнання протиправним та скасування рішення сесії сільської ради, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю закрити, у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Роз'яснено позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач в апеляційній скарзі зазначив, що 12.06.2013 року Харківський апеляційний адміністративний суд скасував ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 14.02.2013 року про відмову у відкритті провадження у цій справі та направив її до цього ж суду для продовження розгляду, вказавши на публічно-правовий спір, проте Харківський районний суд Харківської області знов провадження у справі закрив. Вказана обставина, на думку позивача, перешкоджає захисту порушеного відповідачем права. На підставі викладеного скаржник просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.
Відповідачі відзивів на апеляційну скаргу не надіслали.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Під час розгляду справи встановлено, що рішенням Комунарської сільської ради Харківського району Харківської області VII сесії V скликання від 20.11.2006 року передано у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,1370 га, цільове призначення - для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою по АДРЕСА_1 Видано ОСОБА_3 Державний акт на право власності на земельну ділянку. (т.1 а.с. 65).
Не погодившись із рішенням відповідача від 20.11.2006 року "Про передачу присадибної ділянки у власність ОСОБА_4." та виданим Державним актом, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Закриваючи провадження в адміністративній справі, Харківський районний суд Харківської області керувався тим, що спір у цій справі виник між сторонами з приводу неправомірного, на їх думку, набуття один одним права власності на земельну ділянку згідно державного акту виданого на підставі рішення органу місцевого самоврядування.
Колегія суддів вважає обґрунтованим цей висновок суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно із частиною другою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 2 частини першої статті 4 КАС України, визначено, що публічно-правовий спір це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
За правилами частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Як установлено матеріалами справи, звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду з цим позовом обумовлено тим, що внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного рішення ОСОБА_4 у подальшому набула право власності на земельну ділянку загальною площею 0, 1370 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель та споруд, розташовану в селі Комунар вул. 9 п'ятирічки, 10 Харківського району, чим порушується право позивача на користування вказаною земельною ділянкою, оскільки, на думку позивача, відповідачем не погоджено межі з позивачем та іншим співвласником суміжної земельної ділянки, як землекористувачем суміжної земельної ділянки.
За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Частиною першою статті 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
Оскільки на підставі оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень у подальшому в третьої особи виникло речове право, правомірність набуття якого оспорюється позивачем, то цей спір стосується приватноправових відносин і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.
Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту першого статті 6 Конвенції.
Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 802/233/16-а (провадження № 11-290апп18) та від 27 червня 2018 року у справі № 814/104/17 (провадження № 11-607апп18).
Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що оскаржуваною ухвалою порушено його право на доступ до правосуддя з огляду на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013. якою вже було направлено справу до цього ж суду для продовження розгляду, вказавши на публічно-правовий спір, оскільки це не позбавляє позивача права звернутися до суду з цим позовом у порядку ЦПК України.
Відносно посилань апелянта на порушення норм процесуального права, які, на його думку призвели до неправильного вирішення цього спору, зокрема, на несвоєчасність направлення судом першої інстанції на адресу позивача ухвал Харківського районного суду Харківської області від 03.10.2018 та від 04.07.2018 про поновлення провадження у справі, то колегія суддів вважає їх несуттєвими і такими, що в будь - якому разі не могли вплинути на результат розгляду справи в цій частині.
Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано обставини в адміністративній справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального при дотриманні норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 01.11.2018 по справі № 635/1354/13-ц залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді І.М. Ральченко Г.Є. Бершов