15 квітня 2019 року справа №428/10965/18
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Арабей Т.Г., Сіваченка І.В., секретар судового засідання Верховецька Г.О., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Науменко П.А., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Луганській області на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13 березня 2019 року (повний текст складено 13 березня 2019 року в м. Сєвєродонецьк) у справі № 428/10965/18 (суддя І інстанції - Посохов І.С.) за позовом ОСОБА_1 до старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Луганській області Федіна Сергія Олександровича про визнання рішення протиправним та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
31 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з адміністративним позовом до старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Луганській області Федіна Сергія Олександровича про визнання рішення протиправним та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 21 серпня 2018 року старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Луганській області Федіним Сергієм Олександровичем складено відносно нього адміністративний протокол № 000283, на підставі якого винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення № 000282 від 21.08.2018 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-5 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 765 грн., а саме за фактом невиконання законного припису про анулювання дозволу на викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелом № 4412900000 від 05.08.2011, виданого ТОВ «Сєвєродонецький асфальтобетонний завод», який надавався начальнику Управління екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації від 20.07.2018 року № 540/01-03-15 з терміном виконання до 03.08.2018 року, тобто порушення п. ї) ч. 1 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Однак, позивач вважає, що він не порушував норм Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та не вчиняв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-5 КУпАП, а тому просив визнати протиправними та скасувати протокол про адміністративне правопорушення № 000283 від 21.08.2018 року та постанову про накладення адміністративного стягнення № 000282 від 21.08.2018, складені старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Луганській області Федіним Сергієм Олександровичем.
Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13 березня 2019 року у справі № 428/10965/18 позов задоволено частково. Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 000282 від 21.08.2018 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 188-5 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 765 гривень 00 копійок, визнано протиправною та скасовано, а справу про адміністративне правопорушення закрито.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржене рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що при прийнятті рішення суд, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, надав поверховий аналіз норм матеріального права, не застосувавши при цьому норми, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, наслідком чого стало винесення судом рішення, яке не узгоджується з нормами чинного законодавства.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, проти чого заперечував позивач.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає протокол про адміністративне правопорушення № 000283 від 21.08.2018 року та постанову про накладення адміністративного стягнення № 000282 від 21.08.2018, складену старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Луганській області Федіним Сергієм Олександровичем протиправними.
Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Позивач не погоджуючись з обставинами, викладеними в постанові № 000282 від 21.08.2018 року, посилаючись на відсутність порушення ним Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та відсутність складу адміністративного правопорушення, скористався своїм правом і звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Винність особи у вчиненні правопорушення має бути доведена доказами, передбаченими ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом були досліджені письмові докази, наявні в матеріалах адміністративної справи, на підставі чого було встановлено наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Луганській області Федіна Сергія Олександрович № 000282 від 21.08.2018 року позивача було визнано винним у порушенні п. ї) ч. 1 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-5 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 765 грн.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності, згідно з наведеною постановою, був протокол № 000283 від 21.08.2018 року за невиконання позивачем законного припису про анулювання дозволу на викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелом № 4412900000 від 05.08.2011, виданого ТОВ «Сєвєродонецький асфальтобетонний завод», який надавався начальнику Управління екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації від 20.07.2018 року № 540/01-03-15 з терміном виконання до 03.08.2018 року, тобто порушення п. е) ч. 1 ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Між тим, в протоколі та постанові зазначено про невиконання позивачем законного припису про анулювання дозволу на викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелом № 4412900000 від 05.08.2011, виданого ТОВ «Сєвєродонецький асфальтобетонний завод», який надавався начальнику Управління екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації від 20.07.2018 року № 540/01-03-15 з терміном виконання до 03.08.2018 року, і що це становить адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-5 КУпАП. Втім, в оскарженому протоколі відповідачем вказані дії позивача кваліфіковані як порушення п. е) ч. 1 ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а в постанові, що оскаржується, ці ж дії кваліфіковані як порушення п. ї) ч. 1 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Відповідно до статті 188-5 КУпАП невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від дев'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. е) ч. 1 ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: надання обов'язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформування дозвільних органів про надані приписи суб'єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням.
Відповідно до п. ї) ч. 1 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у невиконанні розпоряджень органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, та вчиненні опору їх представникам.
Таким чином, з оскарженої постанови вбачається, що відповідачем зазначено, що позивачем порушені вимоги п. ї) ч. 1 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», яке в протоколі про адміністративне правопорушення від 21.08.2018 року не значилось і щодо якого справа взагалі не розглядалась, оскільки в актах перевірки посилання на зазначений пункт нормативного акта відсутній. Окрім того, з припису № 730 від 20.07.2018 року вбачається, що за ст. 188-5 КУпАП вже було притягнуто до відповідальності ОСОБА_4. Протокол за своїм змістом з урахуванням наведеного не може вважатись доказом в адміністративній справі.
Відповідно до п. ї) ч. 1 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у невиконанні розпоряджень органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, та вчиненні опору їх представникам.
Відповідно до ч. 7 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», дозвільний орган анулює документ дозвільного характеру з таких підстав:
- вернення суб'єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру ;
- наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації, якщо інше не встановлено законом;
- наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;
2) здійснення суб'єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.
Законом можуть передбачатися інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру.
Слід зазначити, що саме на приписи вищезазначеної норми закону, як на підставу анулювання дозволу посилається відповідач у своєму приписі.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не надано доказів щодо звернення ТОВ «САБЗ» до позивача із заявою про анулювання документа дозвільного характеру, не надано і доказів наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи ТОВ «САБЗ» шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації. Також, відповідачем не надано і доказів встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації ТОВ «САБЗ». Крім того, безпосередньо позивач не видавав і припису про усунення порушень відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», адже припис № 730 від 20.07.2018 року, був виданий Державною екологічною інспекцією України.
Таким чином, зі змісту даної статті вбачається відсутність такої правової підстави для анулювання документу дозвільного характеру дозвільним органом, як видача припису щодо анулювання документу дозвільного характеру. Отже, у позивача відсутні правові підстави для анулювання документу дозвільного характеру відповідно до частини 7 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» на підставі припису № 730 від 20.07.2018 року, який був виданий Державною екологічною інспекцією України. В противному випадку, бути мати місце порушення вимог статті 19 Конституції України.
Дозвіл на викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 4412900000-159 від 05.08.2011 року, виданий ТОВ «САБЗ», видавався Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Луганській області, яке було ліквідоване у 2013 році. Управління екології та природних ресурсів Луганської області державної адміністрації створено в 2013 році, як структурний підрозділ обласної державної адміністрації та воно не є правонаступником Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Луганській області (п. 1 Положення про Управління екології та природних ресурсів Луганської області державної адміністрації, затвердженого Розпорядженням голови обласної державної адміністрації № 512 від 27.06.2018 року).
На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів того, що прийняте ним рішення є правомірним, оскільки, на думку суду, відповідач прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за відсутності належних доказів, з порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 000282 від 21.08.2018 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 188-5 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 765 гривень 00 копійок, такими, що підлягають задоволенню.
В частині оскарження протоколу про адміністративне правопорушення № 000283 від 21.08.2018 року, судом першої інстанції зазначено, що в силу вимог ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, протокол є лише доказом і не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а отже, не може бути оскаржений в адміністративному порядку, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині скасування протоколу № 000283 від 21.08.2018 року задоволенню не підлягають.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Луганській області на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13 березня 2019 року у справі № 428/10965/18 - залишити без задоволення.
Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13 березня 2019 року у справі № 428/10965/18- залишити без змін.
Повне судове рішення складено 15 квітня 2019 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Арабей
І.В. Сіваченко