Справа № 127/9380/19
Провадження № 2-а/127/188/19
"12" квітня 2019 р.м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Чернюка І.В.,
при секретарі Шеремети А.О.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до інспектора 4 роти Департаменту патрульної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним адміністративним позовом. Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.03.2019 р. відповідачем відносно неї було винесено постанову серії АР № 649780 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 121 ч. 3 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. 00 коп. Зі змісту постанови вбачається, що він 19.03.2019 року о 16 год. 25 хв. в м. Вінниці по вул. Хмельницьке шосе керувала автомобілем НОМЕР_1 що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшла, чим порушила вимоги п.п. 31.3 «б» ПДР України та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст. 121 ч. 3 КУпАП.
Вищевказану постану позивач вважає незаконною та обґрунтованою, оскільки відомості зазначеній в ній не відповідають дійсним обставинам справи, а дії інспектора патрульної поліції при винесенні постанови були незаконними та такими, що грубо порушили права позивача.
В позовній заяві ОСОБА_1 зазначила, що вона не є власником даного транспортного засобу, а використовує його виключно в службових цілях без мети отримання прибутку. Наведене свідчить про те, що в силу ст. 35 ЗУ «Про дорожній рух» даний автомобіль не підлягає обов'язковому технічному контролю. На підставі викладеного просить позовну заяву задовольнити.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позовну заяву підтримала у повному обсязі та просила її задовольнити.
Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 в судовому засіданні просив в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити з підстав зазначених у поданому ним відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 1 ст. 229 КАС України розгляд адміністративної справи в судовому засіданні здійснюється за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Ухвалою від 01.04.2019 року відкрито провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора 4 роти Департаменту патрульної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Із матеріалів справи вбачається, що 19.03.2019 року інспектором 4 роти Департаменту патрульної поліції у Вінницькій області лейтенантом поліції ОСОБА_3 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 649780, якою визнано винною ОСОБА_1 в тому, що вона 19.03.2019 року о 16 год. 25 хв. в м. Вінниці по вул. Хмельницьке шосе керувала автомобілем НОМЕР_1, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшла, чим порушила вимоги п.п. 31.3 «б» ПДР України, внаслідок чого остання скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП.
Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривень.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Частиною другою та четвертою статті 258 КУпАП визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту (в тому числі ст. ст. 122, 126 КУпАП). У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Частиною 5 ст. 258 КУпАП не передбачені винятки щодо необхідності складання протоколу за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху у разі заперечення особи щодо порушення.
Аналогічне положення міститься і в підпунктах 1, 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Отже, у разі скоєння правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься відразу на місці вчинення правопорушення, що і було вчинено інспектором 4 роти Департаменту патрульної поліції у Вінницькій області лейтенантом поліції ОСОБА_3
Відповідальність за частиною 3 статті 121 КУпАП настає за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач керувала транспортним засобом, що не пройшов обов'язковий технічний контроль.
В судовому засіданні позивачем не заперечувався факт відсутності документів, які підтверджували факт проходження автомобілем обов'язкового технічного контролю.
Згідно п. 31.3 «б»ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Згідно ч. 2 ст. 35 вказаного Закону, обов'язковому технічному контролю не підлягають: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку,вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років; 3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України».
Аналогічні норми містяться у п. 1 Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 № 137.
Тобто, з вказаних норм законодавства вбачається, що легкові автомобілі підлягають обов'язковому технічному контролю лише у випадку, якщо вони використовуються для перевезення пасажирів або вантажів та використовуються з метою отримання прибутку строк експлуатації яких понад два роки.
Відповідно до абз. 5, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобіль легковий - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев'ять з місцем водія включно; автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.
Аналогічні визначення міститься і в п. 1.10 Правил дорожнього руху України.
Згідно з п. 2.13 ПДР України, транспортні засоби належать до таких категорій: В - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми, состав транспортних засобів з тягачем категорії В та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів.
Згідно ДСТУ 3649-97 «Засоби транспортні дорожні» транспортні засоби вагою до 3500 кг і кількістю сидячих місць, крім сидіння водія, не більше восьми, відносяться до категорії «В», тобто до легкових автомобілів.
З свідоцтва про реєстрацію транспортних засобу серії САК 405621 вбачається, що автомобіль НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_1 є легковим хетчбеком- В, повна маса якого становить 1600 кілограмів, відноситься до категорії «В», 2011 року випуску, кількість сидячих місць з місцем водія становить 5 та належить ТОВ «Універсельне агентство «Про-Фарма».
Відповідно до п. 2 Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 № 137 транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб, що експлуатується юридичними, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку.
З п. 2.1 статута Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальне агентство «Про-Фарма» вбачається, що основною метою Товариства є здійснення будь-якої незабороненої законом діяльності, виконання робіт та надання послуг як на території України, так і за кордоном, з метою одержання прибутку.
Вищенаведене свідчить про те, що автомобіль НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_1 використовується ТОВ «Універсельне агентство «Про-Фарма» з метою одержання прибутку.
Отже, з наведеного вбачається, що відповідач, як уповноважена особа підрозділу Національної поліції на яку покладено завдання регулювати дорожній рух та здійснювати контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, мав законні підстави на вимогу до позивача щодо пред'явлення документа, які підтверджував факт проходження автомобілем обов'язкового технічного контролю.
Положеннями частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Отже, наведене свідчить про те, що відповідно до вимог ст. 280 КУпАП відповідачем було з'ясовано, що позивачем було скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП, інспектором 4 роти Департаменту патрульної поліції у Вінницькій області лейтенантом поліції ОСОБА_3 адміністративне стягнення було накладено у межах санкції, передбаченої вищевказаною нормою права.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення та застосовано адміністративне стягнення за вищевказане правопорушення, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України, що регулює порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту. Доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено; факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами.
На підставі вищесказаного та керуючись ст. 7, ч. 3 ст. 121, ст. 247, 293 КУпАП ст.ст. 72, 77, 118-119,122, 243-244,246, 262, 286 КАС України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до інспектора 4 роти Департаменту патрульної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя