Справа № 127/3248/19
Провадження № 1-кп/127/88/19
15.04.2019 місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 листопада 2018 року за №12018020020004581 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, працюючого у ФОП ОСОБА_6 на посаді сантехніка, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
- 04.04.2018 року Калинівським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 , 29.11.2018 року, приблизно о 18:30 год., перебуваючи в м. Вінниці по вул. Станіславського, неподалік будинку № 5, побачив підвальне приміщення цього будинку. У цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на вчинення крадіжки майна з вказаного підвального приміщення. Реалізовуючи цей умисел, діючи умисно, таємно, з корисливим мотивом та метою, ОСОБА_4 підійшов до зачинених дверей вказаного підвального приміщення та шляхом підбору ключів відчинив їх, після чого проник всередину до вказаного підвального приміщення, в якому розташовані окремі підвальні комори, що перебувають у власності та користуванні мешканців будинку АДРЕСА_2 та використовуються ними для постійного зберігання майна. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу та переслідуючи корисливий мотив, ОСОБА_4 шляхом підбору ключів відчинив двері п'яти комор та почав виносити з них наявні там речі, складаючи їх для можливості винести, в тому числі в заздалегідь принесену із собою клітчасту сумку синьо-білого кольору. Таким чином, ОСОБА_4 виніс із комор належні їх власникам речі, а саме: належні мешканці квартири АДРЕСА_3 вищевказаного будинку ОСОБА_7 , жовту металеву миску вартістю 11,25 грн., зелену пластикову миску, вартість якої не вдалося встановити у зв'язку з давністю користування річчю, три шпателі вартістю 75,00 грн. загалом, рибальський судок вартістю 84,75 грн., велосипедний багажник вартістю 126,67 грн. та алюмінієвий чайник вартістю 26,54 грн. (загальна вартість речей ОСОБА_7 згідно висновку судового експерта КНДІСЕ № 230, 277-286/19-21 від 15.01.2019 року складає 324,21 грн.), а також належні мешканці квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_8 речі, а саме: алюмінієвий таз вартістю 10,33 грн., манометр вартістю 104,00 грн., металева лійка для переливання мастила вартістю 75,83 грн., дитячий горщик вартість якого не вдалося встановити, дверні ручки у формі голови лева вартістю 62,00; грн. та інші металеві предмети, які не вдалося ідентифікувати (загальна вартість речей ОСОБА_8 згідно висновку судового експерта КНДІСЕ № 230, 277- 286/19-21 від 15.01.2019 року складає 252,16 грн.). Частину з указаних речей ОСОБА_4 склав в заздалегідь принесену із собою клітчасту сумку синьо-білого кольору.
Разом з тим, ОСОБА_4 не отримав можливості залишити місце скоєння злочину разом із викраденим та розпорядитися ним на власний розсуд, оскільки був затриманий працівниками поліції всередині підвального приміщення.
Таким чином, ОСОБА_4 з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, та був затриманий, внаслідок чого попереджено заподіяння матеріальної шкоди ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , мешканцям будинку АДРЕСА_2 , згідно висновку судового експерта КНДІСЕ №230, 277-286/19-21 від 15.01.2019 року на загальну суму 576,37 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину визнав, щиро розкаявся та пояснив суду, що у день вчинення злочину - 29.11.2018 року, він прямуючи по дорозі до магазину, помітивши двері до підвального приміщення та шляхом підбору ключів, які були при ньому, відчинив їх, після чого проник всередину даного підвального приміщення, де таким ж способом відкрив двері підвальних комор з яких почав виносити наявні там речі, які зазначені в обвинувальному акті. Викраденими речами він хотів розпорядитися на власний розсуд, проте на місці вчинення злочину був затриманий працівниками поліції. На даний час всі речі повернуті потерпілим. Обвинувачений додатково зазначив, що про скоєне жалкує, на даний час зробив для себе належні висновки, влаштувався на роботу, має цивільну дружину, виховує дитину.
Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилась, проте надіслали суду заяви, згідно яких просили суд провести судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , без їх участі. Матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_4 потерпілі не мають. Щодо призначення обвинуваченому покарання потерпілі поклались на розсуд суду.
З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що відомості про вчинений злочин зареєстровані у встановленому законом порядку 29.11.2018 року, що підтверджується витягом з ЄРДР.
Згідно висновку товарознавчої експертизи №230,277-286/19-21 від 15.01.2019 року загальна ринкова вартість досліджуваних об'єктів станом на 29.11.2018 року становила 576,37 грн.
Згідно висновку експерта №20 від 17.01.2019 року сліди взуття на фотознімках №1 та №2, що були виявлені та сфотографовані під час огляду місця події по вул. Станіславського 5 у м. Вінниця, придатні для встановлення групової належності взуття, яке їх залишило по загальним ознакам. Сліди взуття на фотознімках №1 та №2, залишені групою взуття, до групи якої належить взуття, що було вилучене у гр. ОСОБА_4 .
Згідно ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 03.12.2018 року (№127/30654/18) накладено арешт на вилучені 29.11.2018 року речі під час проведення огляду місця події, у приміщенні комори №63 виявлено та вилучено 2 фото-сліду взуття; у приміщенні комори № НОМЕР_1 виявлено та вилучено 1 фото-слід взуття; у приміщенні комори №79 виявлено та вилучено 2 фото-слід взуття та 4 папілярні узори пальців рук. Також у підвальному приміщенні загального користування було виявлено та вилучено біля гр. ОСОБА_4 : миску жовтого кольору та синього, 3 будівельних шпателя, які одразу впізнала потерпіла, металеву миску, в середині якої знаходився горщечок зеленого кольору із будівельним шпателем, металевою рамою від сидіння велосипеда, манометр, металева лійка, також біля нього знаходилася клітчаста сумка синьо-білого кольору із запакованими речами, серед яких є: металевий рибальський судок, металевий чайник, 2-ві пластини зі сталі, розміром 3*50 см., частина вихлопної труби від транспортного засобу, інший метал різної форми, у кількості 10 штук, металева кришка, ніж, що за адресою: м. Вінниця, вул. Станіславського, 5.
Крім того, накладено арешт на речі виявлені та вилучені під час огляду особистих речей ОСОБА_4 , а саме: чорні кросівки вищевказаного громадянина, які поміщено до поліетиленового пакету та скріплено підписами понятих та спеціаліста; телефон, марки «Нокіа» в корпусі темно-сірого кольору, телефон марки «Самсунг» в корпусі чорно-сірого кольору, ніж з рукояткою червоного кольору, до якого прикріплений ланцюг, на якому розміщено 2 ключа жовтого кольору, річ невідомого походження, схожа на відмикач, ключ чорного кольору з біркою жовтого кольору, на якій поставлена цифра 7, металевий ключ з біркою червоного кольору, на якій поставлена цифра 27, металевий ключ з біркою чорного кольору, на якій поставлена цифра 26, які помішено до поліетиленового пакету з підписами понятих та спеціаліста.
Відповідно до постанови про визнання предмету речовим доказом і долучення його до кримінального провадження від 05.02.2019 року вбачається, що жовту металеву миску, зелену пластикову миску, шпателі, рибальський садок, велосипедний багажник, алюмінієвий чайник, алюмінієвий таз, манометр, металеву лійку для переливання мастила, дитячий горщик, дверні ручки у формі голови лева та інші металеві предмети, які не мають точної назви, так як являються частинами цілої конструкції (металолом), визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12018020020004581 та передано до камери зберігання речових доказів Лівобережного ВП ВВП ГУНП у Вінницькій області, що підтверджується квитанцією №600 від 04.01.2019 року.
Учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.
Суд, з'ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин справи, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позиції та роз'яснивши, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.
Заслухавши показання обвинуваченого, дослідивши надані під час судового провадження докази, суд дійшов наступних висновків.
Під час судового провадження обвинувачений визнав свою винуватість у вчинені злочину, повідомив, що жодні обставини встановлені під час досудового розслідування та викладені в обвинувальному акті ним не оспорюються, надав показання та повідомив про обставини вчинення ним злочину.
Розглянувши вказане провадження в межах висунутого обвинувачення, дослідивши докази у справі в заявленому сторонами обсязі, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого доведена стороною обвинувачення, оскільки підтверджена сукупністю доказів у справі, які суд приймає до уваги як належні, допустимі та достатні для висновків суду.
Так, суд приймає до уваги та кладе в основу вироку показання обвинуваченого, який в судовому засіданні винуватість у вчиненні злочину визнав та надав добровільні показання щодо обставин вчинення ним злочину, а саме дату, часу, місця та способу вчинення злочину. Обставини незакінченого замаху на вчинення крадіжки поєднаної з проникненням у інше приміщення повідомлені обвинуваченим повністю узгоджуються з його показаннями в судовому засіданні.
Сукупність вказаних доказів надає підстави стверджувати, що винуватість обвинуваченого у незакінченому замаху на вчинення крадіжки з поєднаної з проникненням у інше приміщення є доведеною, оскільки вказані докази містять достатні дані, що підтверджують наявність умислу ОСОБА_4 на заволодіння чужим майном, корисливий мотив його дій та об'єктивні дії, вчинені ним для досягнення його мети.
Таким чином, суд оцінивши сукупність доказів у справі та надавши юридичну оцінку діям ОСОБА_4 кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення.
При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
По місцю проживання та роботи ОСОБА_4 характеризується з позитивної сторони.
Відповідно до довідки ВОПНЛ ім. Ющенка, вих. №20/5738 від 13.12.2018 року, ОСОБА_4 на обліку у вказаному закладі не перебуває.
Згідно довідки КП ВОНД «Соціотерапія», вих. №2980 від 10.12.2018 року, ОСОБА_4 на диспансерному наркологічному обліку у вказаному закладі не перебуває.
З вимоги про судимість від 21.01.2019 року вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України, що підтверджується вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 04.04.2018 року, згідно якого ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 н.м.д.г., що становить 850 грн.
Відповідно до довідки Калинівського районного суду Вінницької області, вих. 1071/19 від 28.01.2019 року вбачається, що ОСОБА_4 в добровільному порядку сплатив суму штрафу за вищевказаним вироком, що підтверджується квитанцією №18 від 11.04.2018 року.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий, по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, працює слюсарем, на наркологічному та психіатричному обліках не перебуває, вчинив незакінчений замах на умисний тяжкий злочин маючи не зняту та непогашену судимість, вину у вчиненні злочину визнав, щиро розкаявся.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого суд визнає рецидив злочину.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, думки потерпілих щодо призначення міри покарання обвинуваченому, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі, оскільки призначення інших видів покарань визнано судом недостатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових злочинів засудженим.
Разом з тим, суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який по місцю проживання та роботи характеризується з позитивної сторони, а також наявність пом'якшуючого покарання обставини у виді щирого каяття є підставою для прийняття судом рішення про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України із застосуванням положень ст. 76 КК України.
Також у відповідності до ст. 124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути судові витрати у справі, які згідно із довідками про витрати на проведення експертиз в кримінальному провадженні до висновків експертів №230,277-286/19-21 від 15.01.2019 року, становлять 2145,00 гривень; №11 від 16.01.2019 року 572,00 грн.; №20 від 17.01.2019 року1144,00 грн.
Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 65-67, 185 КК України, ст.ст. 100, 124, 174, 373, 374 КПК України, суд,-
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 3 (три) роки.
На підставі п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні в сумі 3861,00 грн.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 03.12.2018 року (№127/30654/18) про накладення арешту - скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні №12018020020004581, а саме: жовту металеву миску, зелену пластикову миску, шпателі, рибальський садок, велосипедний багажник, алюмінієвий чайник, алюмінієвий таз, манометр, металеву лійку для переливання мастила, дитячий горщик, дверні ручки у формі голови лева та інші металеві предмети, які не мають точної назви, так як являються частинами цілої конструкції (металолом), які передано до камери зберігання речових доказів Лівобережного ВП ВВП ГУНП у Вінницькій області, повернути законному власнику або володільцю.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя: