Справа № 127/6272/19
Провадження № 3/127/1386/19
08.04.2019 м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Вишар І.Ю., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у Вінницькій області про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН судом не встановлено, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_2, за ч.2 ст. 130 КУпАП, -
Водій ОСОБА_1 23.02.2019 року в 04:10 год. в м. Вінниці по вул. 600-річчя, 52, керував транспортним засобом марки «Audi A4», номерний знак НОМЕР_1, у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку в присутності двох свідків, за допомогою приладу AlcotestDrager №6810, яким зафіксовано результат 0,930/00, тобто проба позитивна.
В судове засідання, призначене на 08.04.2019 року правопорушник не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час, день та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується телефонограмою.
Відповідно до положень ст.ст. 128, 131 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема день вручення судової повістки під розписку; у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Враховуючи, що у відповідності до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має сумлінно та добросовісно користуватися своїми правами, проте ОСОБА_1 належним чином повідомлявся, в судове засідання не з'явився, тому суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_2
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Так, п. 2.9. Правил дорожнього руху, передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
З п. 6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 р., вбачається, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно п. 7 вищезазначеної Інструкції - встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
З матеріалів справи вбачається, що вина правопорушником доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №303917 від 23.02.2019 року, роздруківкою приладу AlcotestDrager №6810, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних заходів, рапортом поліцейського, довідкою поліції.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано вірно за ч. 2 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, вчинене повторно протягом року.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_1 є особою, яка підлягає адміністративній відповідальності, обставин що пом'якшують відповідальність правопорушника не встановлено, обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника судом не встановлено, вказаним правопорушенням не заподіяно майнової шкоди.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1, не зважаючи на загальноприйняті норми поведінки та співжиття в суспільстві, вчинив повторно грубе, суспільно-небезпечне порушення Правил дорожнього руху, внаслідок якого могли настати тяжкі наслідки, своїми діями наражав на небезпеку інших учасників дорожнього руху, легковажно дозволив собі керувати транспортом в стані алкогольного сп'яніння, що свідчить про свідоме грубе порушення Правил дорожнього руху.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Таким чином, суд дійшов висновку, що достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобіганню вчинення нових правопорушень буде призначення адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції ч.2 ст.130 КУпАП , оскільки саме такий вид адміністративного стягнення досягне мети, визначеної ст. 23 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 23, 33, ч.2 ст.130, 280 КУпАП,-
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 384,20 грн. на користь держави.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10-ти діб з моменту її винесення.
Суддя: /підпис/
Згідно з оригіналом
Суддя: /ОСОБА_3Ю./
Секретар: / ОСОБА_4А./