10 квітня 2019 р.м.ОдесаСправа № 814/1184/17
Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Осіпова Ю.В.,
при секретарі Жигайлової О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморська яхтена верф" на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 року, ухвалене у порядку письмового провадження у м.Миколаєві у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморська яхтена верф" до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
В червні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0003271411 від 30.03.2017р., №0003261411 від 30.03.2017р.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що саме по собі порушення строків, встановлених ч.1 ст.151 Митного кодексу є відповідальністю відповідно до положень Митного кодексу України, яке фактично підприємство понесло відповідно до постанови Миколаївської митниці ДФС від 12.04.2016р. в справі про порушення митних правил №034/50400/16, згідно якої генерального директора ТОВ «Чорноморська яхтена верф» ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 480 «Порушення порядку здійснення операцій з переробки товарів» Митного кодексу, тому ТОВ «Чорноморська яхтена верф» понесло встановлену діючим законодавством відповідальність за порушення умов митних режимів, а висновки викладені в акті є неправомірними, адже фактично за висновками податкового органу підприємство повинне сплатити податок на додану вартість за товар, який воно не отримало у власність, що не відповідає суті податкової системи України.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить повністю скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення у формі постанови, якою позовні вимоги задовольнити повністю. Доводами апеляційної скарги зазначено, що діюче законодавство пов'язує настання податкової відповідальності за порушення положень п.п.132.1 ст.132 Податкового кодексу, п.206.16 ст.206 Податкового кодексу з переходом права власності на товари, при ввезені яких надано звільнення від оподаткування відповідно до Податкового кодексу, тобто переходом товару з митного режиму ІМ-51 на ІМ-40, чого фактично не відбулось, адже товари залишили територію України в режимі експорт 11 реекспортного товару, не отримавши статусу українського товару в митному режимі ІМ-40. Згідно з ч.1 ст.151 Митного кодексу строк переробки товарів на митній території України встановлюються контролюючим органом у кожному випадку під час видачі дозволу підприємству, виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продуктами їх переробки. Зазначений строк обчислюється, починаючи з дня завершення митного оформлення органом доходів і зборів іноземних товарів для переробки.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що згідно зі ст.150 Митного кодексу, строк переробки товарів на митній території України встановлюється органом доходів і зборів у кожному випадку під час видачі дозволу підприємству, виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продуктами їх переробки. Оскільки, підприємством не були дотримані строки умов режиму переробки до нього було застосовано санкції, а тому рішення суду першої інстанції є законним та скасуванню не підлягає.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Чорноморська яхтена верф» зареєстрована в якості юридичної особи 06.12.2005р. виконавчим комітетом Миколаївської міської ради. Основним видом діяльності товариства є будування суден і плавучих конструкцій, ремонт і технічне обслуговування суден і човнів.
25.02.2015р. ТОВ «Чорноморська яхтена верф» на підставі митної декларації №504060000/2015/000843 оформлено обладнання для будівництва судна загальною вагою брутто - 2895 кг, нетто - 2535 кг на загальну суму 155561,08 євро в митному режимі ІМ-51.
17.02.2015р. ТОВ «Чорноморська яхтена верф» звернулось до митного поста «Варварівка» Миколаївської митниці ДФС з клопотанням про надання дозволу на розміщення в митному режимі переробки на митній теріторії України судного обладнання строком до 30.11.2015р.
Після надання митним органом дозволу на переробку на митній території України, Миколаївською митницею оформлено митну декларацію ІМ-51 від 25.02.2015р. №50406000/2015/000843 із строком переробки до 30.11.15.
27.11.2015р. ТОВ «Чорноморська яхтена верф» вдруге звернулась до митного поста «Варваровка» Миколаївській митниці ДФС про надання дозволу на продовження строку переробки на митній території України.
Рішенням Миколаївській митниці ДФС строк переробки було продовжено до 24.02.2016р.
25.02.2016р. працівники Миколаївської митниці ДФС вийшли за місцезнаходженням ТОВ «Чорноморська яхтена верф» та скалали Акт «Про проведення огляду територій та приміщень складу тимчасового зберігання, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, території вільних митних зон та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи.
14.03.2016р. зазначене обладнання було вивезено ТОВ «Чорноморська яхтена верф» за межі митної території на підставі митної декларації №504070000/2016/100241.
В період з 27.02.2017р. по 03.03.2017р. ГУ ДФС у Миколаївській області проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Чорноморська яхтена верф» з дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи, результати якої були оформлені Актом від 14.03.2017р. за №47/14-29-14-11/33968837.
За результатами документальної перевірки відповідачем кваліфіковані дії ТОВ «Чорноморська яхтена верф», як порушення вимог ч.1 ст.147, ст.151, ч.1 ст.160, ст.284, ч.12 ст.286 Митного кодексу України, підпункту 132.1 статті 132 підпункту в) пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190, пункту 206.12 пункту 206.16 статті 206 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання (в частині недотримання умов митного режиму переробки з умовним повним звільнення від оподаткування та не виконання в строк, встановлений Митним кодексом, заходів щодо завершення митного режиму переробки на митній території України), та як наслідок, до несвоєчасного, недостовірного нарахування та сплати митних платежів у сумі 1127969,75 гривень, з яких ввізне мито 111264,15 гривень, податок на додану вартість 1016705,60 гривень.
30.03.2017р. уповноваженою особою ГУ ДФС у Миколаївській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0003271411 про визначення ТОВ «Чорноморська яхтена верф» грошового зобов'язання з мита на товари в сумі 139080,19 гривень, з яких 111264,15 гривень за податковим зобов'язанням, 27816,04 гривень за штрафними санкціями.
30.03.2017р. уповноваженою особою ГУ ДФС у Миколаївській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0003261411 про визначення ТОВ «Чорноморська яхтена верф» грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1270882 гривень, з яких 1016705,60 гривень за податковим зобов'язанням, 254176,40 гривень за штрафними санкціями.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що відповідальність передбачена ст.ст.132, 206 Податкового кодексу України жодним чином не пов'язана з переходом права власності на товар, щодо якого було порушено строки, встановлені Митним кодексом України щодо завершення режиму звільнення від оподаткування, а тому суд дійшов висновку, про правомірність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п. 206.1. ст.206 Податкового кодексу, під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.
Відповідно до п.206.12 ст.206 Податкового кодексу, до операцій із ввезення товарів на митну територію України в митному режимі переробки на митній території застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 23 Митного кодексу України.
Згідно із ст.147 Митного кодексу, переробка на митній території - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекон подальшого реекспорту продуктів переробки.
Колегія суддів зазначає, що однією з умов встановленого законодавством порядку переробки є строки зазначеної переробки.
Згідно з ст.150 Митного кодексу, строк переробки товарів на митній території України встановлюється органом доходів і зборів у кожному випадку під час видачі дозволу підприємству, виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продуктами їх переробки. Зазначений строк обчислюється, починаючи з дня завершення митного оформлення органом доходів і зборів іноземних товарів для переробки. За заявою підприємства, якому видано дозвіл на переробку товарів, з причин, підтверджених документально, строк переробки товарів на митній території України продовжується зазначеним органом, але загальний строк переробки не може перевищувати 365 днів.
Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки встановлено, що дозвіл Миколаївською митницею ДФС надано до 30.11.2015р., у зв'язку з чим здійснене митне оформлення товару за МД типу «ІМ 51» від 25.02.2015р. № 50406000/2015/000843 на строк до 30.11.2015р. з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами.
З метою продовження строку переробки директор ТОВ «Чорноморська яхтена верф» 27.11.2015р. звернувся до митного поста «Варварівка» Миколаївської митниці ДФС з заявою від 27.11.2015р. №210 про надання дозволу на продовження строку переробки на митній території України судного обладнання, на підставі чого Миколаївською митницею продовжено режим переробки товарів до 24.02.2016р.
Так, продукти переробки, які поміщувались за зазначеною МД у митний режим переробки вивозились з України у митному режимі реекспорту за МД від 14.03.2016р. № 504070000/2016/100241.
Таким чинном, підприємством не дотримано умов режиму переробки товарів на митній території України, а саме: порушено строк переробки товарів.
При цьому, згідно із п.206.16 ст.206 Податкового кодексу України у разі втрати товарів, які перебувають під митним контролем у митних режимах, в яких надано звільнення або умовне звільнення від оподаткування ПДВ, у разі нецільового використання цих товарів або у разі невиконання в строки, встановлені Митного кодексу України, заходів щодо завершення таких митних режимів особа, відповідальна за дотримання митного режиму, зобов'язана сплатити суму податкового зобов'язання, на яку було надано таке звільнення або умовне звільнення, та пеню, нараховану відповідно до ст.129 Податкового кодексу України, розраховану з дня надання звільнення або умовного звільнення від оподаткування ПДВ.
На підставі ч.1 п.132.1 ст.132 Податкового кодексу України передбачено, що у разі порушення умов митних режимів, при розміщенні в які надано умовне звільнення від оподаткування, а також у разі порушення умов щодо цільового використання товарів, при ввезенні яких надано звільнення від оподаткування відповідно до Податкового кодексу України, особа, відповідальна за дотримання митного режиму, а також особа, відповідальна за дотримання умов, за яких надається звільнення від оподаткування (щодо цільового використання товарів), зобов'язані сплатити суму податкового зобов'язання, на яку було надано звільнення (умовне звільнення), та пеню, нараховану на суму такого податкового зобов'язання за період з дня надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування до дня оплати.
Колегія суддів звертає увагу на те, що саме по собі порушення строків, встановлених ч.1 ст.151 Митного кодексу є відповідальністю відповідно до положень Митного кодексу України, яке фактично підприємство понесло відповідно до постанови Миколаївської митниці ДФС від 12.04.2016р. в справі про порушення митних правил №034/50400/16, оскільки відповідальність передбачена ст.ст.132, 206 Податкового кодексу України жодним чином не пов'язана з переходом права власності на товар, щодо якого було порушено строки, встановлені Митним кодексом України щодо завершення режиму звільнення від оподаткування.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморська яхтена верф" - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 року - залишити без змін.
Відповідно до ст. 329 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 12.04.2019 року.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: Ю.В. Осіпов