04 квітня 2019 року м. Дніпросправа № 211/5292/18 (2-а/211/33/19)
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дурасової Ю.В.,
суддів: Божко Л.А., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу полку Патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України
на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.02.2019 (головуючий суддя Ткаченко С.В.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до полку Патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, поліцейського полку Патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Огородова Кирила Михайловича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття справи про адміністративне правопорушення,-
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, поліцейського полку Патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Огородова Кирила Михайловича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Позов обґрунтовано тим, що позивач не вчиняв адміністративне правопорушення, а під час розгляду та винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення були допущені суттєві порушення норм КУпАП.
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.02.2019 позов задоволено.
Скасовано постанову від 24.10.2018 року серії ЕАВ № 687994 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену поліцейським полку Патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Огородова Кирила Михайловича до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. та справу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрито.
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що відповідач не дотримався порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення встановлений статтею 279 КУпАП, належним чином не обґрунтував свої висновки щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідних доказів не навів, у зв'язку з чим прийняте ним рішення про накладання адміністративного стягнення є незаконним та необґрунтованим і не відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що відповідачем не було порушено порядку розгляду адміністративної справи, визначеного КУПАП.
На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно постанови від 24.10.2018 року серії ЕАВ № 687994, 26.10.2018 року об 11:32 год. за адресою: провулок Бульварний, 16, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом 11.200 державний номерний знак НОМЕР_1, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті з вулиці Павла Глазового на провулок Бульварний, чим порушив п. 9.2.б ПДР.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми КУпАП.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19).
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини.
Так, відповідно до ч.2 ст.122 КУпАП Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до п. 9.2 «б» водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Згідно з п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що оскільки законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, то з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинуватості особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
При цьому зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів (Така позиція зокрема висловлена в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті")
Позивач стверджує, що не порушував правил дорожнього руху та рухався із дотриманням вимог передбачених даними правилами.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції щодо наданого відповідачем відеозапису з бодікамери, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що такий запис не може бути належними доказам адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки обставини, викладені в постанові про адміністративне правопорушення не підтверджуються даним відеозаписом.
Так, на відеозаписі дійсно зафіксована зупинка транспортного засобу, яким керував позивач, але вже після зупинки його поліцейськими УПП і будь-яких даних щодо фіксації адміністративного правопорушення не мітить.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Слід зазначити, що частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. При цьому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення позивачем адмінітсративного правопорушення.
Отже, суб'єктом владних повноважень не підтверджено факту вчинення позивачем правопорушення.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що постанова у справі про адміністративне правопорушення містить лише відомості, внесені особою яка може бути зацікавленою, отже підтвердження зазначених фактів іншими безсторонніми особами матеріали справи не містять. На думку колегії суддів апеляційної інстанції ця обставина обґрунтовано ставить під сумнів надання доказів відповідачем щодо вчинення правопорушення відповідачем.
Аналогічна правова позиція щодо покладення обов'язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року по справі № 201/12431/16-а, від 23 жовтня 2018 року по справі № 743/1128/17, від 15 листопада 2018 року по справі № 524/5536/17.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції рішенням суду права, свободи та інтереси позивача захищені, а права та інтереси відповідача не порушені.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
В силу ч. 3 ст. 272 КАС України справи, визначені статтею 286 КАС не підлягають оскарженню в касаційному порядку.
З огляду на характер спірних правовідносин, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу полку Патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.02.2019 - залишити без задоволення.
Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.02.2019 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Повний текст постанови виготовлено 04.04.2019.
Головуючий суддя Ю.В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя А.В. Суховаров