29 березня 2019 року м. Ужгород№ 305/1772/18
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,
при секретарі судового засідання - Костелей І.Ф.,
за участю сторін:
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Жупан А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-
У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 29 березня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. У зв'язку з відрядженням головуючого судді Іванчулинця Д.В. у період з 09.04.2019 р. по 11.04.2019 р. повний текст рішення виготовлено та підписано 12 квітня 2019 року.
25 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Рахівського районного суду Закарпатської області із позовом до Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яким просить: 1) зобов'язати Тячівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перерахувати розмір пенсійних виплати за період з 02 лютого 2016 року по 02 червня 2016 року та здійснити обчислення розміру пенсії на підставі середньомісячного заробітку згідно довідок про заробітну плату від 14 серпня 2015 року та 15 січня 2016 року; 2) стягнути з відповідача сплачений судовий збір.
28 вересня 2018 року ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області дану позовну заяву передано до Закарпатського окружного адміністративного суду за підсудністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року адміністративну справу передано на розгляд головуючому судді Іванчулинцю Д.В.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження.
Ухвалою суду від 15 березня 2019 року призначено судове засідання з розгляду даної адміністративної справи та витребувано від відповідача матеріали пенсійної справи ОСОБА_1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 02 лютого 2016 року перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком в розмірі 2267,00 грн. на місяць. За період з 02 лютого 2016 року по 02 червня 2016 року йому було нараховано пенсію в розмірі 1074,00 грн. на місяць, що разом становить 4296,00 грн. Підставою для нарахування стали соціальні виплати, які він отримував по догляду за престарілою особою за період з 03 березня 2005 року по 31 травня 2008 року. Вважає, що при нарахуванні пенсії відповідач неправомірно не взяв до уваги його заробітну плату за період з 1985 по 1992 роки та заробітну плату, отриману за сумісництвом, за той же період. Згідно даних документів позивач вказує, що розмір його пенсії повинен був становити 2267,00 грн., що за період чотири місяці різниця складає 4772,00 грн. Вважає, що відповідачем було порушено його права на отримання пенсії у повному обсязі, оскільки при проведенні пенсійних виплат, як підстава для нарахування, повинні були братися довідки про заробітну плату від 14 серпня 2015 року та від 15 січня 2016 року. Дані довідки містяться у матеріалах його пенсійної справи, але відповідачем такі до уваги не беруться. На підставі вищенаведеного просить позов задовольнити.
З відзиву на позовну заяву від 15 листопада 2018 року вбачається, що відповідач позовні вимоги не визнає, проти задоволення таких заперечує, мотивуючи тим, що первинне призначення та розрахунок розміру пенсії здійснювалося на підставі чинного на той момент законодавства та на підставі наданих до заяви документів, а також відомостей, які містяться в персоніфікованому обліку про застраховану особу. Так, станом на 01.01.2016 року, згідно до норм абз. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які діяли на момент звернення за пенсією, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв. Дані зміни були внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи №3668-VІ від 08.07.2011 року. Отже, норма яка обмежувала подання довідок про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу для обчислення розміру пенсій діяла у період з 01.01.2016 року до 15.04.2016 року. Відповідач зазначає, що оскільки позивач звернувся із заявою про призначення пенсії 19.01.2016 року, а його страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становив більше 60 місяців, то відповідно у нього не було права на обчислення пенсії враховуючи заробіток за будь-які 60 календарних місяців до 30.06.2000 року, тобто згідно довідки про зарплату № 33 від 14.08.2015 року, а у спеціалістів не було законних підстав для врахування довідки при розрахунку розміру пенсії. Також зазначає, що 13 травня 2016 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про перерахунок пенсії та додав довідку про заробітну плату для обчислення пенсії № 151 від 10.05.2016 року за 1985-1992 роки. Строки проведення перерахунку обумовлені ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Оскільки заяву про перерахунок пенсії по заробітній платі із застосуванням довідки від 10.05.2016 року позивач подав 13.05.2016 року, то перерахунок пенсії здійснено з 01.05.2016 року. Доплата по перерахунку за травень 2016 року було нараховано і виплачено в червні 2016 року. У відзиві на позовну заяву відповідач наголошує, що перерахунки пенсії проведено на підставі матеріалів пенсійної справи позивача у відповідності до норм чинного законодавства. На підставі вищенаведеного просить відмовити у задоволенні позову.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив такі задовольнити з мотивів, що викладені в позовній заяві.
В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, проти задоволення таких заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позову з мотивів, що викладені у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач з 02.02.2016 року перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком у розмірі 2267 грн. на місяць.
За період з 02.02.2016 року по 02.06.2016 року позивачу було нараховано пенсію в розмірі 1074 грн. на місяць, що разом становить 4296 грн.
Підставою для нарахування вказаної пенсії стали соціальні виплати, які позивач отримував по догляду за престарілою особою в період з 03.03.2005 по 30.05.2008 рр. та з 03.07.2008 по 31.10.2009 рр.
Позивач вважає, що органами пенсійного фонду в Рахівському районі були порушені його права на отримання пенсії, оскільки при призначенні та розрахунку розміру пенсії повинні були братися, як підстава для нарахування, довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 14.08.2015 року та від 15.01.2015 року (за період з 1985р. по 1992р.) та неодноразово звертався до органів Пенсійного фонду із заявами про перерахунок пенсії з моменту її призначення ( з 02.02.2016р. по 02.06.2016р.).
Листами від 23.02.2016 року № 5/Р-99-05, 06.08.2018 року № 5479/03, 17.04.2018 року № 16-Р відповідач повідомив, що перерахунки пенсії проведено на підставі матеріалів пенсійної справи у відповідності до норм чинного законодавства.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, яка була чинною станом на момент призначення та розрахунку розміру пенсії позивачу) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв. Дані зміни було внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011 року.
З 15.04.2016 року набрав чинності Закон України № 1043 - VIII, яким внесено зміни до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме повернуто можливість застосування при обчисленні розміру пенсії за бажанням пенсіонера заробітної плати за 60 місяців підряд до 01.07.2000 року.
Отже, норма яка обмежувала подання довідок про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу для обчислення розміру пенсії діяла у період з 01.01.2016 року до 15.04.2016 року.
Таким чино, суд дійшов висновку, що оскільки позивач звернувся із заявою про призначення пенсії 19.01.2016 р., а його страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становив більше 60 місяців, то відповідно у останнього не було права на обчислення пенсії враховуючи заробіток за будь-які 60 календарних місяців підряд до 1 липня 2000 року, тобто згідно довідок про заробітну плату, а у спеціалістів не було законних підстав для врахування довідок при розрахунку розміру пенсії.
Так, відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058 IV) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 Закону №1058-IV заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Частинами 1, 2 ст. 43 Закону №1058 передбачено, що перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.
Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає правових підстав для проведення перерахунку розміру пенсійних виплат позивачу з моменту її призначення, а саме з 02.02.2016 року по 02.06.2016 року та здійснення обчислення розміру пенсії на підставі середньомісячного заробітку згідно довідок про заробітну плату від 14.08.2015 року та 15.01.2016 року, оскільки, як вбачається з матеріалів пенсійної справи, позивачем до заяви про призначення пенсії від 19.01.2016 року вищевказані довідки не додавались.
Так, Закон № 1043-VIII набрав чинності з дати опублікування, в результаті чого для пенсій, призначених з 01.01.2016 року з'явилась можливість перерахунку по заробітній платі, про що позивача було повідомлено листом Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області № 1533/06.01 від 29.04.2016р.
13 травня 2016 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про перерахунок пенсії та додав довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 10.05.2016р. за 1985-1992 роки.
Згідно з ч. 4 Закону № 1058 IV перерахунок призначеної пенсії проводиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Таким чином, оскільки заяву про перерахунок пенсії по заробітній платі із застосуванням довідки від 10.05.2016 року позивач подав 13.05.2016 року, то перерахунок пенсії відповідачем здійснено з 01.05.2016 року.
18 травня 2016 року позивач вдруге звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та додав довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 15.01.2016р. за 1985-1991 роки (заробіток по сумісництву).
Як зазначалось вище, строки проведення перерахунку визначені ст. 45 Закону № 1058 IV. Оскільки заяву про перерахунок пенсії по заробітній платі із застосуванням довідки від 15.01.2016 року позивач подав 18.05.2016 року, то перерахунок пенсії відповідачем здійснено з 01.06.2016 року.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що перерахунки пенсії відповідачем проведено у відповідності до норм чинного законодавства, на підставі матеріалів пенсійної справи позивача.
Щодо посилань відповідача про те, що ОСОБА_1 пропущений строк звернення до адміністративного суду, то суд приймає до уваги лист відповідача № 5479/03 від 06 серпня 2018 року, з моменту отримання якого у позивача виникло право звернення до суду, а тому позивачем відповідний строк не пропущений.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України: у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки Тячівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області діяло в межах своїх повноважень, передбачених законодавством України, суд приходить до висновку, що правових підстав для задоволення позовних вимог немає.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).
Суддя Д.В. Іванчулинець