12 квітня 2019 р.Справа №225зп-19/160/1858/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування припису №ДН2537/251/АВ/П від 02.01.2019р. та постанов №ДН2537/251/АВ/МГ-ФС/82, №ДН2537/251/АВ/ТД-ФС/83, №ДН2537/251/АВ/ ІП-ФС/84 від 31.01.2019р., -
26.02.2019р. Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області та просить визнати протиправним та скасувати:
- припис відповідача про усунення виявлених порушень №ДН2537/251/АВ/П від 02 січня 2019 року;
- постанову відповідача про накладення штрафу уповноваженими особами № ДН2537/251/АВ/МГ-ФС/82 від 31 січня 2019 року;
- постанову відповідача про накладення штрафу уповноваженими особами № ДН2537/251/АВ/ТД-ФС/83 від 31 січня 2019 року;
- постанову відповідача про накладення штрафу уповноваженими особами № ДИ2537/251/АВ/ІП-ФС/84 від 31 січня 2019 року.
11.04.2019р. позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить зупинити стягнення на підставі постанов Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН2537/251/АВ/МГ-ФС/82 від 31.01.2019р., №ДН2537/251/АВ/ТД-ФС/83 від 31.01.2019р. та №ДН2537/251/АВ/ІП-ФС/84 від 31.01.2019р. посилаючись на те, що 03.04.2019р. Новомосковським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області накладено арешт на майно позивача в межах виконавчого провадження з примусового виконання оспорюваних постанов Держпраці про накладення штрафу, а тому вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушеного права позивача за захистом якого він звернувся до суду, при цьому, вказує, що ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" не містить підстав для зупинення виконавчого провадження у разі оскарження рішення, яке є підставою для стягнення штрафу, а тому зупинення стягнення за оспорюваними постановами можливе лише шляхом вжиття заходів забезпечення позову у порядку, встановленому ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України. В обґрунтування заяви посилається на постанови Пленуму Верховного Суду України та рішення Європейського Суду з прав людини.
Розглянувши вищенаведену заяву позивача про забезпечення позову та вивчивши надані докази на її підтвердження, суд приходить до висновку про наявність достатніх обґрунтованих правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо, зокрема, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
За приписами п.5 ч.1 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно з вимогами ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу, в якій суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.
При цьому, також, відповідно до п.17 а.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008р. "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", в ухвалі про забезпечення позову, суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Так, як вбачається із доданих до заяви постанов Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ВП №58778306, ВП №58777707, ВП №58778106 від 02.04.2019р. (які об'єднані у зведене виконавче провадження ВП №58778306) відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанов №ДН2537/251/АВ/МГ-ФС/82, №ДН2537/251/АВ/ТД-ФС/83 та №ДН2537/251/АВ/ІП-ФС/84 від 31.01.2019р., які оскаржуються позивачем у судовому порядку, а тому за викладених обставин, суд приходить до висновку, що, у даному випадку, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся та зазначені обставини є достатніми підставами для забезпечення даного позову згідно до п. 1 ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, судом приймається до уваги і те, що ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" не містить таких підстав для зупинення виконавчого провадження, як оскарження позивачем оспорюваної постанови у судовому порядку, а тому зупинення стягнення за оспорюваною постановою (виконавчим докуменом) можливе лише шляхом вжиття заходів забезпечення позову.
Враховуючи викладене, та те, що відкриття виконавчих проваджень з приводу примусового виконання постанов відповідача, які позивач оспорює в судовому порядку, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, відсутність у Законі України "Про виконавче провадження" механізму зупинення виконання вказаної постанови до ухвалення судового рішення по суті, суд вважає за необхідне зупинити стягнення на підставі виконавчих документів - постанов Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН2537/251/АВ/МГ-ФС/82, №ДН2537/251/АВ/ТД-ФС/83 та №ДН2537/251/АВ/ІП-ФС/84 від 31.01.2019р. до набранням законної сили судовим рішенням у цій адміністративній справі .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/1858/19 - задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі постанов Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН2537/251/АВ/МГ-ФС/82, №ДН2537/251/АВ/ТД-ФС/83 та №ДН2537/251/АВ/ІП-ФС/84 від 31.01.2019р. до набранням законної сили рішенням суду у адміністративній справі №160/1858/19.
Ухвала підлягає негайному, обов'язковому виконанню шляхом направлення її державним органам для вжиття відповідних заходів згідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку у спосіб та строки, встановлені ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва