Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 квітня 2019 р. Справа№200/2948/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірними дії в частині не зарахування до страхового та пільгового стажу період роботи з 11.12.2017 року по 31.01.2019 року, зобов'язання зарахувати до страхового та пільгового стажу період роботи в ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» з 11.12.2017 року по 31.01.2019 року, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з урахуванням страхового та пільгового стажу роботи з 11.12.2017 року по 31.01.2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу з 11.12.2017 року призначена пенсія на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 03 листопада 2018 року. З 25.11.2018 року його пільговий стаж складає 15 років.
04.02.2019 року позивач на підставі ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з моменту її призначення, надавши довідки роботодавця ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» про спуски в шахту та сплату ним єдиного соціального внеску за весь період роботи на шахті.
Зазначає, що період робити з 11.12.2017 року по 31.01.2019 року на ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» не врахований до загального та пільгового стажу, оскільки, на думку відповідача вказане підприємство не платило страхові внески в повному обсязі.
Вважає, що страховий стаж працівника не може ставитися у залежність від неправомірних дій роботодавця щодо неперерахування страхових внесків, тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 10 квітня 2019 року.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Позивачем в позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог викладено клопотання про розгляд справи без участі (а.с. 7, 30).
Відповідачем надано письмовий відзив від 22.03.2019 року № 3229/07 (а.с. 34-36). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що позивачу призначено пенсію за віком з грудня 2017 року.
Позивач звернувся з заявою № 105 від 04.02.2019 року про перерахунок пенсії по збільшенню пільгового стажу згідно ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Відповідно до наданих документів страховий стаж на підземних роботах становить 13 років 11 місяців 13 днів, замість необхідних 15 років, передбачених Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
До страхового стажу не враховано періоди роботи з 11.12.2017 року по 31.01.2019 року на ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» через відсутність відомостей про сплату страхових внесків.
Зазначає, що до страхового стажу зараховуються періоди діяльності залежно від суми сплачених страхових внесків.
За таких обставин позивачеві було відмовлено у зарахуванні вказаних вище періодів до страхового стажу.
З зазначених причин відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_2 (а.с. 9-11). Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.
Судом встановлено, що 04 лютого 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою № 105 про перерахунок пенсії на підставі ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», про що зазначено в рішенні № 105 від 12 лютого 2019 року (а.с. 13), надавши довідки роботодавця ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» про фактичні спуски в шахту та сплату ним єдиного соціального внеску за період роботи на шахті з 2017 року по січень 2019 року (а.с. 19-20).
У трудовій книжці позивача по спірному періоду наявний наступний запис: з 10.09.2007 року по 27.03.2012 року прийнятий на роботу на ДП «Селидіввугілля» електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем під землею (а.с. 18).
З 27.03.2012 року по дійсний час працює на ДП «Селидіввугілля» електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею.
Трудовий стаж позивача на ВП «Росія» ДП «Селидіввугілля», яке в подальшому перейменоване в ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» також підтверджений довідками роботодавця позивача № 04-22/202 від 28.01.2019 року про фактичні спуски в шахту та № 04-22/455 від 19.02.2019 року про сплату роботодавцем єдиного соціального внеску (а.с. 19-20).
Зазначеною довідкою роботодавець позивача підтвердив сплату страхових внесків та єдиного соціального внеску у 2017 році, 2018 році та січні 2019 року.
Разом з тим, суд зазначає, що оскільки підприємство позивача зареєстровано та здійснює свою діяльність з зоні проведення антитерористичної операції, пункт 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» звільняє господарюючих суб'єктів на час проведення АТО.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Пунктом 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.
Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до пункту 3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці. Крім того, після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статті 13,62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Суд зауважує, що в трудовій книжці позивача належно відображено всі спірні періоди роботи позивача на спірному підприємстві з повним робочим днем під землею за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також належно відображено загальний стаж роботи в обсязі, який є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Стосовно несплати підприємством-роботодавцем сум єдиного соціального внеску, суд бере до уваги довідку від 19.02.2019 року № 04-22/455 про нарахування ним ЄСВ у спірних періодах та факту звільнення господарюючих суб'єктів в зоні проведення АТО на час її проведення. Страховий стаж позивача не може ставитися у залежність через невнесення даних про сплату внеску до МДЗ України з наступних підстав.
Порядок обчислення та сплата страхових внесків визначено ст. 20 Закону України № 1058-ХV.
Зокрема, абз. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України № 1058-XV передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Відповідно до положень ч. 2 зазначеної статті обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Згідно з приписами ч. 10 цієї ж статті якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Статтею 106 Закону України № 1058-XV передбачено, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
З аналізу зазначених норм вбачається, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату внесків законом покладено на страхувальника.
З зазначених підстав суд дійшов висновку про неправомірність не зарахування до страхового (пільгового) стажу позивача періоду роботи на підприємстві ВП Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» з 11.12.2017 року по 31.01.2019 року з підстав відсутності відомостей про сплату щомісячних внесків за ці періоди до МДЗ України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відмова у зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_1 не прийнятих відповідачем спірного періоду роботи позивача на підприємстві ВП Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» з 11.12.2017 року по 31.01.2019 року є неправомірною і цей період має бути зарахований до пільгового стажу позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав щодо яких подана позовна вимога.
Вказане підтверджується роз'ясненням поняття «виходу за межі позовних вимог», наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення».
Так, відповідно до пункту 3 цієї Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
В абзаці 10 п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 Конституційний Суд України наголошував, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Таким чином, враховуючи положення статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України для повного захисту прав та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, для ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача та скасувати рішення від 12 лютого 2019 року № 105 про відмову в перерахунку пенсії.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Прийнявши неправомірне рішення щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з підстав не зарахування до пільгового стажу спірного між сторонами періоду, відповідач діяв поза межами статті 19 Конституції України та законів України, не визнавши право позивача на пенсію, що призвело до його порушення, а тому воно підлягає захисту судом.
Відтак, після скасування судом рішення відповідач зобов'язаний повторно розглянути заяву позивача від 04.02.2019 року № 105 про перерахунок пенсії і прийняти рішення з урахуванням зарахованих судом до спеціального стажу спірних періодів праці позивача з дати звернення ОСОБА_1 до управління.
За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина України: АДРЕСА_1; адреса для листування зазначена у позовні заяві: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 41247274) про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 11.12.2017 року по 31.01.2019 року в якості електрослюсаря підземного на ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля».
Скасувати рішення Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 12 лютого 2019 року № 105 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1.
Зобов'язати Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04 лютого 2019 року № 105 про перерахунок пенсії по збільшенню пільгового стажу згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з зарахуванням до страхового та пільгового стажу період роботи на ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» з 11.12.2017 року по 31.01.2019 року.
Стягнути з Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 41247274) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати з судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 12 квітня 2019 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Голубова Л.Б.