про відмову в задоволенні клопотання
12 квітня 2019 року ЛуцькСправа № 140/785/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мачульського В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні за участю сторін в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення від 19.02.2019 №UА205040/2019/000042/2 про коригування митної вартості товару - автомобіля легкового, що був у користуванні, марки - AUDI, модель - Q7, номер кузова - НОМЕР_1, тип кузова - легковий універсал, тип палива - дизель, календарний рік виготовлення - 2006, модельний рік виготовлення - 2007, робочий об'єм циліндрів - 2967 см, потужність - 171 кВт, колісна формула - 4х4, торгівельна марка - AUDI, виробник - Q7, країна виробник - Німеччина.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 26.03.2019 провадження у справі було відкрито та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
10.04.2019 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Одночасно з відзивом представником відповідача подано до суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зважаючи на виключні повноваження органів доходів і зборів України щодо здійснення державної митної справи, в тому числі щодо перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару, що безпосередньо впливає на розмір необхідних до сплати митних платежів за митне оформлення, та вирішення питання щодо підготовки висновків про повернення надмірно сплачених митних платежів.
Відповідно до частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Таким чином, розгляд вказаної заяви за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.
Клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Як передбачено пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно із частиною другою статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частина друга статті 257 КАС України передбачає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно із частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частинами п'ять, шість статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частина сьома статті 262 КАС України передбачає, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Представником відповідача клопотання подано у визначений законодавством строк, одночасно з подачею відзиву.
Разом з тим, подане представником відповідача клопотання не містить жодних конкретних обґрунтувань щодо необхідності проведення судового засідання з викликом сторін.
При цьому суд не бере до уваги посилання на виключність повноважень органів доходів і зборів України щодо здійснення державної митної справи та необхідність вирішення питання щодо підготовки висновків про повернення надмірно сплачених митних платежів, оскільки позивачем в позовній заяві не ставиться під сумнів наявність у відповідача повноважень щодо винесення оскаржуваних рішень, а також не просить суд про повернення надмірно сплачених митних платежів.
Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із частиною дев'ятою статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Зазначені положення кореспондуються з приписам статті 162 КАС України, відповідно до яких, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову; відзив, зокрема, повинен містити заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права та перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду; до відзиву додаються: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Таким чином, пояснення представників сторін, надані в ході судових засідань не є доказами в розумінні приписів статті 72 КАС України, в той час як судом рішення приймається на підставі тих доказів, з якими ознайомлені усі учасники справи та відносно яких, у разі сумнівів в їх достовірності, необхідності уточнення будь-яких даних, сторони мають право подати письмові заяви по суті справи.
Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік справи незначної складності. Відповідно до пункту 10 вказаної норми справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.
Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин, дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому, беручи до уваги, що представником відповідача подано відзив на позовну заяву та докази на підтвердження викладених у ньому заперечень, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.
Керуючись статтями 12, 72, 79, 162, 248, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні за участю сторін в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
Суддя В.В. Мачульський