05 квітня 2019 р.Справа №160/1265/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Бєлая Бяроза" про забезпечення позову у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бєлая Бяроза" (49021, м. Дніпро, вул. Манкевича, 91) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49107, м. Дніпро, вул. Казакова, 3) про скасування протиправними та скасування припису та постанови,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бєлая Бяроза" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, з позовними вимогами:
- визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про усунення порушень № ДН2210/250/АВ/П від 20 грудня 2018 року у частині порушень, передбачених ч. 1 ст. 94 КЗпП України та ч. 1 ст. 1 Закону України "про оплату праці" № 108;
- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу у розмірі 148920,00 грн. уповноваженими особами № ДН2210/250/АВ/МГ-ФС/36 від 10 січня 2019 року.
Ухвалою суду від 12.02.2019р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду у підготовче засідання.
04.04.2019р. позивач надав суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН2210/250/АВ/МГ-ФС/36 від 10 січня 2019 року та заборони стягнення з ТОВ «БЄЛАЯ БЯРОЗА» (код ЄДРПОУ 21935485) на підставі постанови Управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН2210/250/АВ/МГ-ФС/36 від 10 січня 2019 року до набрання законної сили судовим рішенням по справі №160/1265/19.
В обґрунтування клопотання зазначено, що оскаржувані постанови є виконавчими документами тому можуть бути пред'явлені до примусового виконання у будь-який час. Під час здійснення виконавчого провадження на позивача будуть покладені обмеження пов'язані з проведенням виконавчого провадження - арешт майна, рахунків, штрафи, виконавчий збір та інше.
Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає здійснити розгляд даного клопотання без повідомлення учасників справи.
Судом встановлено, що 10 січня 2019 року першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Осадчим І.М, на підставі акту перевірки № ДН 2210/250/АВ/МГ-ФС/36 від 11.12.2018 року, було винесено постанову про накладення штрафу № ДН2210/250/АВ/МГ-ФС/36 накладена на підставі абзацу 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України на ТОВ "Бєлая Бяроза" штраф у розмірі 148920,00 гривень, за порушення вимог ч.1 статті 94 КЗпП України.
Згідно з ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо, зокрема, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 17.07.2013 року № 509 передбачено, що не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року № 9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 року № 2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З викладеного слідує, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог.
В той же час заходи забезпечення адміністративного позову мають бути належними та відповідними заявленому адміністративному позову, стосуватись прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі з приводу порушення яких заявлено адміністративний позов.
Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;
- наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;
- ймовірності виникнення ускладнень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
У відповідності до п. 9, 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509, штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб'єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу.
Не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються, зокрема, органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265Кодексу законів про працю України ).
Як визначено п.7 ч.1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII) оскаржені постанови відповідача є виконавчими документами. Постанова пред'являється до виконання органам державної виконавчої служби протягом трьох місяців з наступного дня після набрання законної сили постанови.
Відповідно ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення;
Згідно ч. 7 ст. 26 Закону №1404-VIII у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
Отже, у випадку звернення відповідачем до виконання оскарженої постанови, процедура виконання яких передбачає накладення арешту на рахунки та майно боржника, а також стягнення з боржника виконавчого збору.
З матеріалів справи встановлено, що оскаржувана постанова від 10.01.2019 повинна бути добровільно виконана позивачем протягом одного місяця з дня її прийняття. Враховуючи норми cт. 26 Закону України «Про виконавче провадження», після закінчення добровільного строку на виконання оскаржуваної постанови державним виконавцем має бути винесена постанова про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення штрафу з товариства з обмеженою відповідальністю "Бєлая Бяроза".
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, у разі звернення до виконання постанов про накладення штрафу.
За наведених обставин суд вважає, що клопотання про забезпечення позову є обгрунтованим та підлягає частковому задоволенню, щляхом зупинення дії постанови управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН2210/250/АВ/МГ-ФС/36 від 10 січня 2019 року до набрання законної сили судовим рішенням по справі №160/1265/19.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 166, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Бєлая Бяроза" про забезпечення адміністративного позову - задовольнити частково.
Зупинити дію постанови Управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН2210/250/АВ/МГ-ФС/36 від 10 січня 2019 року до набрання законної сили судовим рішенням по справі №160/1265/19.
В задоволенні іншої частини вимог заяви відмовити.
Копію даної ухвали направити на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Бєлая Бяроза" (49021, м. Дніпро, вул. Манкевича, 91), а також на адресу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ( 49017, м. Дніпро, вул. Казакова, б. 3).
Ухвала підлягає негайному, обов'язковому виконанню шляхом направлення її державним органам для вжиття відповідних заходів згідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України, оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона