м. Вінниця
03 квітня 2019 р. Справа № 120/227/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дончика В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Слободянюка В.О.,
представника відповідача: Жердєва О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу
23.01.2019 року ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Жмеринського управління Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю вимоги про сплату боргу (недоїмки) Жмеринського управління ГУ ДФС у Вінницькій області від 13.12.2018 року № Ф-125605-52 в розмірі 3100,59 грн. з призначенням платежу «погашення заборгованості з ЄСВ». Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що 22.12.2018 року ним направлено скаргу до Головного управління ДФС України у Вінницькій області. Однак, 04.01.2019 року отримав від Головного управління ДФС України у Вінницькій області відповідь на скаргу з якої вбачалось, що оскаржувана вимога прийнята Головним управлінням ДФС України у Вінницькій області, а контролюючим органом вищого рівня є Держана фіскальна служба України. З огляду на що, на думку позивача, Жмеринське управління ГУ ДФС у Вінницькій області не мало права приймати вимогу.
Також зазначив, що у нього відсутня будь-яка заборгованість, оскільки податки та збори сплачувались ним вчасно та в повному обсязі. Зауважив, що аналогічна вимога про сплату боргу від 04.10.2018 р. за №Ф-120073-52 Жмеринського управління ГУ ДФС у Вінницькій області в розмірі 4996,11 грн. з призначенням платежу «погашення заборгованості з ЄСВ» вже надсилалась, проте, згодом була відкликана, що підтверджує відсутність боргу та протиправність формування вимоги про сплату боргу.
На підставі викладеного, просив визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.12.2018 року № Ф-125605-52.
Ухвалою суду від 29.01.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у адміністративній справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 20.02.2019 року. Крім того, залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління ДФС у Вінницькій області.
Ухвалою суду від 20.02.2019 року відкладено судовий розгляд справи на 13.03.2019 року.
Ухвалою суду від 13.03.2019 року замінено відповідача Жмеринське управління Головного управління ДФС у Вінницькій області на його правонаступника - Головне управління ДФС у Вінницькій області. Відкладено судовий розгляд справи на 03.04.2019 року.
У судове засідання 03.04.2019 року позивач не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами адміністративної справи.
Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що у позивача відсутня заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Формування оскаржуваної вимоги було помилковим, в зв'язку з чим, на даний час були внесені відповідні зміни до облікової картки платника, згідно відомостей якої у позивача рахується переплата зі сплати єдиного соціального внеску.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
На підставі рішення Вінницької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 17 від 25.03.2013 р. ОСОБА_2 має право на заняття адвокатською діяльністю, про що видано відповідне свідоцтво за №824 від 13.06.2006 року.
ОСОБА_2 з 01.04.2016 року перебував на спрощеній системі оподаткування (III група). Дата встановлення ознаки незалежної професійної діяльності 16.08.2018 року. Дата проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності 14.09.2018 року. Дата проведення державної реєстрації припинення незалежної професійної діяльності 31.10.2018 року.
Станом на 01.10.2018 року ОСОБА_2 проведено сплату єдиного соціального внеску за відповідний період підприємницької діяльності, 3 квартали 2018 року, в сумі 7371,54 грн.
03.10.2018 позивачем подано ліквідаційний звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за звітний період 2018 рік. Даний Звіт пройшов в ІКП річною сумою нарахувань - 7371,54 грн.
Водночас, за 2018 рік відповідно в ІКП (код платежу - 71040000) проходили автоматичні щоквартальні нарахування в наступних сумах:
- 1 квартал 2018 року - 2457,18 грн.,
- 2 квартал 2018 року - 2451,18 грн.
Відповідно до АІС «Податковий блок» з технічних причин надалі та станом на 31.10.2018 року по ФОП ОСОБА_2 рахувався неправомірний борг по єдиному внеску в сумі 3919,65 грн.
Після сплати 29.11.2018 р. поточного платежу особою яка проводить незалежну професійну діяльність 819,06 грн., неправомірний борг зменшився та становив 3100,59 грн.
Службовою запискою від 28.12.2018 року проведено ручне коригування по Звіту поданого 03.10.2018 року, а саме зменшено нарахування за 1-2 квартали 2018 року на суму 4914,36 грн.
В результаті, станом на 31.12.2018 року по даному платежу рахувалась переплата в сумі 1813,77 грн.
Переплата виникла через відсутність з технічних причин нарахувань за 4 квартал 2016 року в сумі 990 грн., та нарахувань за жовтень 2018 згідно поданого Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску від 30.11.2018 року за № 7713 як особи яка проводить незалежну професійну діяльність.
Станом на 28.12.2018 року у позивача відсутній борг та рахується переплата в розмірі 1813,77 грн., згідно відомостей з витягу облікової картки платника податків.
Разом з тим, 13.12.2018 року Жмеринським управлінням ГУ ДФС у Вінницькій області винесено відносно ОСОБА_2 вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-125605-52 в розмірі 3100,59 грн. з призначенням платежу «погашення заборгованості з ЄСВ».
Вважаючи таку вимогу протиправною, позивач оскаржив її до адміністративного суду.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 1 Закону України № 2464-VI від 08.07.2010 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
В силу вимог п. 4, п. 5 ч. 1 ст.4 Закону України № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності
Відповідно до частини 4 статті 25 Закону України № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015 року затверджено "Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Пунктом 5 Розділу VI. "Порядок стягнення заборгованості з платників" цієї інструкції також визначено, що у разі незгоди з розрахунком органу доходів і зборів суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.
В той час, як пункт 6 цього ж Розділу вказує, що вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо:
- сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі;
- орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки);
- вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили;
- борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 Закону, в порядку, визначеному пунктами 9-11 цього розділу,- у день прийняття органом доходів і зборів рішення про списання боргу (недоїмки) відповідно до частини сьомої статті 25 Закону;
- є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі, - у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства.
Як вже було встановлено судом, станом на 01.10.2018 року ОСОБА_2 проведено сплату єдиного соціального внеску за відповідний період підприємницької діяльності, 3 квартали 2018 року, в сумі 7371,54 грн.
03.10.2018 позивачем подано ліквідаційний звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за звітний період 2018 рік. Даний Звіт пройшов в ІКП річною сумою нарахувань - 7371,54 грн.
Водночас, як вказував відповідач, станом на 31.12.2018 року по особовому рахунку позивача рахувалась переплата в сумі 1813,77 грн., яка виникла через відсутність з технічних причин нарахувань за 4 квартал 2016 року в сумі 990 грн., та нарахувань за жовтень 2018 згідно поданого Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску від 30.11.2018 року за № 7713
Таким чином, судом встановлено, що станом на 28.12.2018 року у позивача була відсутня заборгованість та рахувалась переплата в розмірі 1813,77 грн., зі сплати єдиного соціального внеску.
Однак, Жмеринським управлінням ГУ ДФС у Вінницькій області 13.12.2018 року сформовано ОСОБА_2 вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-125605-52 в розмірі 3100,59 грн. з призначенням платежу «погашення заборгованості з ЄСВ».
На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, у відповідача були відсутні підстави для формування оскаржуваної вимоги, а тому остання є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України 9далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В силу вимог частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, відповідач, приймаючи оскаржувану вимогу, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені законодавством України. Відтак, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо стягнення на користь позивача судових витрат, суд зазначає наступне.
За приписами частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу Жмеринського управління Головного управління ДФС у Вінницькій області № Ф-125605-52 від 13.12.2018 року.
Стягнути на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39402165) в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення у повному обсязі виготовлене 15.04.2019 року
Суддя Дончик Віталій Володимирович