Провадження № 22-ц/803/4675/19 Справа № 176/2374/18 Суддя у 1-й інстанції - Павловська І. А. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.
12 квітня 2019 рокуколегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді Демченко Е.Л.
суддів - Куценко Т.Р., Макарова М.О.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, без повідомлення учасників справи, в м.Дніпро апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” на заочне рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 08 січня 2019 року по справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У жовтні 2018 року АТ КБ “ПриватБанк” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Вказували, що 26 серпня 2010 року між банком та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір і встановлено відсотки за користуванням цим кредитом.
Посилаючись на те, що відповідач не виконує зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим банк просив суд стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість станом на 18 вересня 2018 року, яка складає 14.187 грн.97 коп., з яких 2.214 грн.28 коп. - тіло кредиту, 2.465 грн.28 коп. - відсотки за користування кредитом, 8.356 грн.60 коп. - пеня, 500 грн. - фіксована частина штрафу, 651 грн. 81 коп. - процентна складова штрафу.
Заочним рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 08 січня 2019 року в задоволенні позовних вимог АТ КБ “ПриватБанк” відмовлено.
В апеляційній скарзі АТ КБ “ПриватБанк” просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що позивачем надано до суду належні та допустимі докази позовних вимог; відповідач укладення чи неукладення кредитного договору не оспорював, розрахунок заборгованості не спростував, не заперечував проти наявності між сторонами кредитних зобов'язань, зустрічних позовних вимог не заявляв; доведеним є факт укладення між позивачем та відповідачем договору, який складається не лише з заяви позичальника, а також з Умов та правил надання банківських послуг.
Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.
Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України).
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.263,264 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим та має стосуватися, зокрема питань: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із установлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин тощо.
Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає з огляду на таке.
Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, що 26 серпня 2010 року відповідач підписав заяву (а.с.7 зворот). Згідно умов вказаної заяви відповідачу відкрито рахунок з встановленим кредитним лімітом в розмірі 1.800 грн. та видано платіжну картку кредитка “Універсальна”.
З наданого позивачем розрахунку заборгованість ОСОБА_1 станом на 18 вересня 2018 року складає 14.187 грн.97 коп., з яких 2.214 грн.28 коп. - тіло кредиту, 2.465 грн.28 коп. - нараховано відсотків за користування кредитом, 8.356 грн.60 коп. - нараховано пені, 500 грн. - фіксована частина штрафу, 651 грн.81 коп. - процентна складова штрафу.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що анкета-заява не містить істотних умов, позовні вимоги є недоведеними.
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було порушено вимоги ст.ст.1049, 1054 ЦК України, в зв'язку з чим, позивач має право вимагати погашення наданого відповідачу кредиту.
Разом з тим, визначаючи розмір боргу, колегія суддів виходить з розрахунку, який надано банком та приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог АТ КБ “ПриватБанк”, визначивши розмір суми, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2.214 грн. 28 коп., що є тілом кредиту.
Інші вимоги позовної заяви задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що анкета-заява, підписана відповідачем, містить лише дані стосовно суми кредитного ліміту в розмірі 1.800 грн. та те, що відповідачу надана платіжна картка кредитка “Універсальна”, будь-яких інших умов кредитування - встановлення розміру процентів, пені, тощо, вказана анкета-заява не містить.
За таких обставин вимоги позовної заяви про стягнення відсотків за користування кредитом в розмірі 2.465 грн.28 коп. та пені 8.356 грн.60 коп. є безпідставними, оскільки підстави для їх нарахування відсутні.
Крім того, не підлягають задоволенню і вимоги позовної заяви про стягнення заборгованості за пенею та штрафами, які передбачені Умовами та правилами надання банківських послуг, оскільки нарахування пені та штрафів також не передбачено умовами анкети-заяви від 26 серпня 2010 року.
В заяві від 26 серпня 2010 року відповідач підписав пункт, відповідно до якого він ознайомлений та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, та Тарифами банку, які були надані йому в письмовому вигляді.
З матеріалів справи вбачається, що додані до позовної заяви банком Умови та Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт “Універсальна” не містять підпису позичальника на вказаних умовах та Витягу, як не містять і зазначення дати їх підписання (а.с.8-23).
Отже, посилання позивача на те, що відповідач ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, про що зазначено в його особистій заяві не заслуговують на увагу, оскільки зазначені Умови не містять підпису позичальника; не встановлено доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови та Тарифи розумів позичальник, підписуючи анкету-заяву позичальника.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Зважаючи на результат розгляду справи, в порядку ч.13 ч.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 4.405 грн. (1.762 грн. за звернення з позовною заявою та 2.643 грн. за подання апеляційної скарги).
Керуючись ст.ст.374,376,382-384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” задовольнити частково.
Заочне рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 08 січня 2019 року скасувати.
Позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” заборгованість за кредитним договором №б/н від 26 серпня 2010 року в розмірі 2.214 грн.28 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” судові витрати у розмірі 4.405 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст постанови складено 12 квітня 2019 року.
Головуючий: Демченко Е.Л.
Судді: Куценко Т.Р.
ОСОБА_2