Рівненський апеляційний суд
12 квітня 2019 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не працюючого, на постанову Дубровицького районного суду Рівненської області від 11 березня 2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-20 КУпАП, -
Постановою Дубровицького районного суду Рівненської області від 11 березня 2019 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-20 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2465 грн.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що дана постанова прийнята при неповному дослідженні всіх обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, є незаконною та необґрунтованою, через що підлягає скасуванню.
Протокол огляду № 34 від 18.02.2019 року КЗ «Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка» Сарненського району є неналежним та недопустимим доказом у даній справі та безпідставно прийнятий до уваги судом першої інстанції.
Вказує, що посадовою особою, якою складено пртокол серії ПиРУ № 301633 від 18.02.2019 року та, в подальшому, судом першої інстанції при винесенні постанови від 11.03.2019 року неправильно кваліфіковано його дії за ч. 1 ст 172-20 КУпАП.
Просив скасувати постанову Дубровицького районного суду Рівненської області від 11.03.2019 року, а провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення правопорушника, суд приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ч.7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 18 лютого 2019 року о 08.00 год. прибув у військове містечко ВПС «Дубровиця» для виконання обов'язків військової служби у прикордонному наряді з охорони державного кордону «Прикордонний патруль» у нетверезому стані.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-20 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, яким суд першої інстанції дав належну оцінку, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ПнРУ № 301633 від 13.02.2019 року, протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп'яніння від 18 лютого 2019 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1
Таким чином, доводи, що наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та зібраними доказами.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251 КУпАП, об'єктивно з'ясував обставини справи із урахуванням наявних та досліджених в судовому засіданні доказів, дійшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-20 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Дубровицького районного суду Рівненської області від 11 березня 2019 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду С.С. Шимків