Провадження № 22-ц/803/4265/19 Справа № 212/9543/18 Суддя у 1-й інстанції - Пустовіт О. Г. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
про повернення апеляційної скарги
12 квітня 2019 року м.Кривий Ріг
Справа № 212/9543/18
Дніпровський апеляційний суд у складі судді Зубакової В.П., розглянувши матеріали апеляційної скарги третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 05 лютого 2019 року у цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним, зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», третя особа ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання кредитного договору недійним, -
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року апеляційна скарга третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 05 лютого 2019 року була залишена без руху та надано скаржнику строк для усунення її недоліків - сплати судового збору у розмірі 376,70 грн. або надання відомостей про доходи за попередній календарний рік, для вирішення питання щодо можливості зменшення розміру судового збору за клопотанням ОСОБА_1 (а.с. 55 -56).
Згідно зі ст.ст. 12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах рівності змагальності та диспозитивності.
У відповідності до п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено і в ст. 129 Конституції України.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.
Відповідно до ст.ст. 185, 357 ЦПК України в разі невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк, скарга вважається неподаною та повертається особі, яка її подала.
Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали Дніпровського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року отримана ОСОБА_1 02 березня 2019 року (а.с. 65), однак, судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 05 лютого 2019 року ним не сплачено, відомостей про доходи за попередній календарний рікне надано, на теперішній час недоліки скарги не усунено.
Отже, ОСОБА_1, звернувшись до суду у лютому 2019 року із апеляційною скаргою на ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 05 лютого 2019 року, протягом тривалого часу не виявив належної зацікавленості у розгляді справи, що вказує на відсутність у нього зацікавленості у вирішенні спору по суті.
За таких обставин апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_5 на ухвалу Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 28 листопада 2018 року необхідно вважати неподаною та повернути її скаржникам.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, суд, -
У X В А Л И В:
Апеляційну скаргу третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 05 лютого 2019 рокувважати неподаною та повернути її скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в касаційному поряду безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя: