Провадження № 22-ц/803/577/19 Справа № 204/4592/17 Суддя у 1-й інстанції - Токар Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.
Категорія: 27
09 квітня 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - Свистунової О.В.,
суддів - Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А.,
за участю секретаря - Гулієва М.І.о.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2017 року
по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У липні 2017 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк”, яке згідно затвердженої нової редакції Статуту на підставі рішення Єдиного акціонера Банку від 21.05.2018 року № 519, змінило найменування банку на Акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк” (далі - АТ КБ “ПриватБанк”, банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 25.01.2011 року між АТ КБ “ПриватБанк” та ОСОБА_1 було укладено договір № б/н, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в розмірі 3 200,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання, станом на 30.06.2017 року заборгованість становить 40 559,56 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом - 2 331,17 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом - 32 320,79 грн.; заборгованості за пенею та комісією - 3 500,00 грн.; штрафу (фіксована частина) - 500,00 грн.; штрафу (процентна складова) - 1 907,60 грн.
Ураховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.01.2011 року в розмірі 40 559,56 грн. та судові витрати в розмірі 1 600,00 грн.
Заочним рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29.09.2017 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ “ПриватБанк” заборгованість за кредитним договором б/н від 25.01.2011 року станом на 30.06.2017 року в розмірі 40 559,56 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 2 331,17 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 32 320,79 грн.; заборгованість за пенею та комісією - 3 500,00 грн.; штраф (фіксована частина) - 500,00 грн.; штраф (процентна складова) - 1 907,60 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем пропущено строк позовної давності звернення до суду.
У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу відповідача - без задоволення.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції установлено, що 25.01.2011 року між АТ КБ “ПриватБанк” та ОСОБА_1 був укладений договір № б/н, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 3 200,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
В порушення умов вказаного договору, відповідач допустив прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого за ним, станом на 30.06.2017 року виникла заборгованість в розмірі 40 559,56 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом - 2 331,17 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом - 32 320,79 грн.; заборгованості за пенею та комісією - 3 500,00 грн.; штрафу (фіксована частина) - 500,00 грн.; штрафу (процентна складова) - 1 907,60 грн.
Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з того, що отримання у кредит грошових коштів відповідачем підтверджено належними доказами по справі, і у такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов'язання повернуті такі кошти частинами, у розмірах та у строки, зазначеними у кредитному договорі, та сплачувати відсотки за користування кредитом.
Проте, колегія суддів у повній мірі не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Кредитний договір складається з Анкети-заяви позичальника про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 25.01.2011 року, витяг з Тарифів по картках «Універсальна», «Універсальна Contract» і «Універсальна ГОЛД» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», Умови та правила надання банківських послуг.
Відповідно до Заяви, позичальник підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», затверджена наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відносини між банком та клієнтом, які регулюються Договором про надання банківських послуг можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку або інший інтернет/SMS-ресурс, зазначений банком.
Відповідно до положень Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача АТ КБ “ПриватБанк”, що діяв на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 року, та наразі діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011 року керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг».
Тобто, Умови та правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг банку.
При укладанні договору сторони керувались частиною 1 статті 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Формулярами та стандартними формами, а саме «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті та передбачені умови кредитування та «Тарифи Банку», згідно яких обслуговується відповідач.
Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ “ПриватБанк”, які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
Доказів оскарження відповідачем саме укладеного договору матеріали справи не містять.
Також, свідченням визнання угоди відповідачем є факт користування картрахунку та використання кредитних коштів, так як згідно частини 2 статті 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Таким чином, колегією встановлено, що АТ КБ “ПриватБанк” свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Кредитний договір є укладеним з моменту досягнення його сторонами у письмовій юрмі згоди з усіх істотних умов договору.
Зі змісту Заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг вбачається, що вони містять усі істотні умови договору про надання фінансових послуг, передбачені статтею 6 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг”.
Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Таким чином, укладаючи кредитний договір, сторони за власним волевиявленням досягли істотних умов по ньому і власноручно його підписали, чим взяли на себе зобов'язання виконувати його належним чином.
При підписанні позичальником Заяви він вказав, що ознайомлений та згодний з Умовами та правилами, а також тарифами банку.
Банком було виконано умови кредитного договору належним чином, а саме: перераховано кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 3 200,00 грн. на картковий рахунок відповідача-позичальника.
Позичальник також виконав умови договору в частині отримання кредитних коштів та діями направленими на часткове погашення кредиту в період з 27.01.2011 року по 02.06.2014 року, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по особовому рахунку.
Отже, сторони у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
В силу частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Таким чином, спірний кредитний договір, який було укладено шляхом підписання Анкети-заяви позичальника про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, витягу з Тарифів по картках «Універсальна», «Універсальна Contract» і «Універсальна ГОЛД» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», Умов та правила надання банківських послуг та підписаний позивачем, є укладеним ї письмовій формі.
Спірний кредитний договір повністю відповідає вимогам частини 2 статті 208, частин 1,2 статті 207 ЦК України, якими встановлено вимоги для письмової форми правочину. Спірний кредитний договір є публічним договором, умови якого відповідно до частини 2 статті 633 ЦК України є однаковими для всіх споживачів аналогічних банківських послуг, що надаються банком.
Згідно пункту 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4, 1.1.3.2.3 «Умов та правил надання банківських послуг», Відповідач при укладанні Договору про надання банківських послуг дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.
Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайтів з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 «Умовами та правилами надання банківських послуг».
Пунктом 1.1.3.2.3 «Умов та правил надання банківських послуг» передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватися Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п.п.1.1.3.2.9, 2.1.1.3.7. Відповідно до п.2.1.1.5.3 до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам, але на підставі п.1.1.5.2 Умов та Правил неотримання або несвоєчасне отримання Клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє Клієнта від виконання його зобов'язань за даним Договором.
Сторонами було визначено, що засобами доступу до картрахунку є кредитна карта Клієнта, та телефон Клієнта, який проходить верифікицію з підтвердженням відповідно до п.1.1.1.16 динах Умов.
За допомогою встановлених засобів доступу до карткового рахунку, відповідачу надано можливість здійснювати дистанційне обслуговування (п.1.1.1.25 Умов комплекс інформаційних послуг по рахункам клієнта і здійснення операцій по рахунку на підставі дистанційних розпоряджень клієнта).
Таким чином, позивач забезпечив відповідачу можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема за допомогою карти та телефону на який приходить динамічний (змінюваний) пароль.
Також, АТ КБ “ПриватБанк” було надано відповідачу набір засобів доступу до картрахунку через віддалені канали обслуговування та до пристроїв самообслуговування, через які Клієнтом можуть проводитися банківські операції по картрахунку згідно п.п.1.1.1.82, 1.1.1.96 «Умов та правил надання банківських послуг».
Відповідач на підставі п.2.1.1.5.5 «Умов та правил надання банківських послуг» зобов'язався погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. Також на умовах пунктів 5.6, 5.14 Відповідач зобов'язаний сплачувати комісії та інші плати, встановлені Банком за банківське обслуговування клієнта, у відповідності до Тарифів.
Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п.2.1.1.5.7 «Умов та правил надання банківських послуг», а у разі невиконання зобов'язань за Договором, у відповідності до п.2.1.1.5.6 даних Умов, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.
Для погашення кредиту банк надав відповідачу інструменти передбачені договором, а саме п.2.1.1.12.3 «Умов та правил надання банківських послуг» відповідно до якого поповнення картрахунку, здійснюється шляхом внесення коштів в готівковій або безготівковій формі і зарахування їх Банком на картрахунок держателя, а також шляхом договірного списання коштів з інших рахунків Клієнта на підставі Договору.
Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, хоча статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
У зв'язку з тим, що відповідач не поповнював картрахунок вчасно, та всупереч «Умов та правил надання банківських послуг» допустив заборгованість по проведеним операціям, яка стала заборгованістю по картрахунку відповідача.
У разі непогашення суми простроченого кредиту та у разі виникнення прострочених зобов'язань відповідно до п.2.1.1.12.6.1 цих Умов встановлено, що Клієнт сплачує Банку пеню, яка розраховується згідно «Тарифів Банку» на час порушення зобов'язання та може змінюватись у відповідності до п.1.1.3.2.3 «Умов та правил надання банківських послуг».
Згідно статті 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до частин 1, 2 статті 549 ЦК України та п.2.1.1.7.6 «Умов та правил надання банківських послуг» при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку судовий штраф в розмірі 500 грн. (в еквіваленті 500 грн. за кредитними картками, відкритим у валюті USD) + 5% від суми позову.
Відповідно до п.2.1.1.3.3 «Умов та правил надання банківських послуг» відповідач доручив банку списувати з картрахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами банку при настанні термінів платежів, а при виникненні боргових зобов'язань згідно п.п.2.1.1.3.5, 2.1.1.12.3 «Умов та правил надання банківських послуг», Боржник доручає списувати з будь-якого рахунку відкритого в Банку зокрема картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов'язань, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами Клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання).
Відповідно до п.п.2.1.1.4.2, 2.1.1.12.11. «Умов та правил надання банківських послуг», Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим Договором.
Відповідно до частини 2 статті 1054 та частини 2 статті 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором у відповідача станом на 30.06.2017 року виникла заборгованість в розмірі 40 559,56 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом - 2 331,17 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом - 32 320,79 грн.; заборгованості за пенею та комісією - 3 500,00 грн.; штрафу (фіксована частина) - 500,00 грн.; штрафу (процентна складова) - 1 907,60 грн.
Згідно п.п.1.1.6.1, 1.1.6.2 «Умов та правил надання банківських послуг» Зміни до «Умов та правил надання банківських послуг» вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін не можливо, банк повідомляє клієнтів про внесені змін шляхом використання різних каналів зв'язку, одними з яких є офіційний сайт банку чи SMS - повідомлення клієнтів про зміни даних правил, клієнтські виписки, інші канали інформування.
У разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або «Тарифів Банку» клієнт має право надати Банку заяву про розірвання Договору про надання банківських послуг виконавши умови п.2.1.1.5.4 «Умов та правил надання банківських послуг».
Відповідно до частини 1 статей 598, 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до п.2.10.9 «Умов та правил надання банківських послуг» клієнт має право в будь-який момент розірвати цей Договір, повідомивши про даний намір Банк шляхом подання в Банк письмової заяви про розірвання Договору за формою, встановленою Банком.
Відповідач не надавав до банку жодної письмової вимоги про незгоду з Умовами та правилами чи розірвання договору та не погасив наявну заборгованість.
Відповідно до п.5.12 «Умов та правил надання банківських послуг» Договір діє на протязі 12 місяців з моменту його підписання. Якщо на протязі цього строку жодна з сторін не проінформує другу сторону про розірвання даного договору, він автоматично лонгується на той же строк.
Пунктом 2.10.8 «Умов та правил надання банківських послуг» сторони визнали, що дія договору закінчується в момент закриття останнього рахунку/депозиту Клієнта, відкритого в рамках Договору або підпадаючого під дію Договору, а також при закінченні використання послуг Банка, передбачених договором. За наявної у Клієнта в момент закриття останнього рахунку Клієнта непогашеної заборгованості перед Банком по Договору, в тому числі по овердрафту, а також заборгованості по сплаті комісії перед Банком, дія договору закінчується після повного погашення заборгованості. До того ж згідно п.1.2.15 «Умов та правил надання банківських послуг» закриття картрахунку не тягне припинення обов'язків Клієнта погасити перед Банком заборгованість по ОСОБА_2, включаючи заборгованість з оплати комісій Банку.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання та частиною 2 статті 615 ЦК України встановлено, що відповідач не може бути звільнений від відповідальності за порушення зобов'язання у разі односторонньої відмови від них.
Колегією суддів встановлено, що на теперішній час відповідач не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг, яка утворилась станом на 30.06.2017 року, що є порушенням умов договору.
Доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки останні платежі відповідачем здійснювалися в 2013 році, а з позовом банк звернувся лише 28.07.2017 року, колегія суддів не приймає до уваги як безпідставні, оскільки наведене спростовується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Згідно із ч.1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
Відповідно до п.1.1.7.31 «Умов та правил надання банківських послуг», строк позовної давності по вимогах банка про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів, витрат банку за даним договором встановлюється сторонами тривалістю у 50 (п'ятдесят) років (а.с.22).
Тобто, сторони підписуючи кредитний договір погодили строк позовної давності.
Оскільки банк звернувся з позовом до суду у липні 2017 року, колегія суддів приходить до висновку, що позивач звернувся у межах позовної давності.
Вирішуючи позовні вимоги банку про стягнення з відповідача штрафів, колегія суддів вважає, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів за порушення умов договору слід відмовити.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 року № 6-2003цс15.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судове рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення штрафу за кредитним договором підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог. Рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає зміні в частині визначення складових заборгованості, визначивши вірним до стягнення заборгованість за пенею в розмірі 3 500,00 грн. та змінити загальний розмір заборгованості за кредитним договором з 40 559,56 грн. на 38 151,96 грн., виклавши резолютивну частину наступним чином. Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ “ПриватБанк” заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.01.2011 року станом на 30.06.2017 року в розмірі 38 151,96 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом - 2 331,17 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом - 32 320,79 грн.; заборгованості за пенею - 3 500,00 грн. В іншій частині рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 259,268,374,376,381,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2017 року в частині задоволення позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення штрафу за кредитним договором - скасувати та ухвалити нове.
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення штрафу за кредитним договором № б/н від 25.01.2011 року - відмовити.
Заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2017 року в частині задоволення позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - змінити в частині визначення складових заборгованості, визначивши вірним до стягнення заборгованість за пенею в розмірі 3 500,00 грн. та змінити загальний розмір заборгованості за кредитним договором з 40 559,56 грн. на 38 151,96 грн., виклавши резолютивну частину наступним чином.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.01.2011 року станом на 30.06.2017 року в розмірі 38 151,96 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом - 2 331,17 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом - 32 320,79 грн.; заборгованості за пенею - 3 500,00 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Головуючий О.В. Свистунова
Судді: Т.П. Красвітна
ОСОБА_3