Житомирський апеляційний суд
Справа №286/4352/18 Головуючий у 1-й інст. Невмержицький С. С.
Категорія 50 Доповідач Галацевич О. М.
10 квітня 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Галацевич О.М.,
суддів: Борисюка Р.М., Микитюк О.Ю.,
з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу №286/4352/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2,
на рішення Овруцького районного суду Житомирської області, ухвалене 19 грудня 2018 року суддею Невмержицьким С.С. у м. Овручі,
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, у якому просила стягувати на її користь з ОСОБА_2 аліменти у розмірі ј частини його заробітку (доходу), щомісячно, на утримання їх повнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги.
Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 19 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, аліменти на утримання повнолітньої ОСОБА_3, яка продовжує навчання в розмірі ј частини його заробітку (доходу) щомісячно, без врахування часу канікул, починаючи з 26.11.2018 і до закінчення навчання - 30.06.2022, але не довше ніж до досягнення нею 23 років. Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання. Вирішено питання розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить змінити вказане судове рішення, стягнувши з нього аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу).
На його думку судом першої інстанції при вирішенні спору не враховано, що він сплачує аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу) і сукупний розмір аліментів, які будуть стягуватися з нього, з урахуванням стягнутих судом аліментів на повнолітню дочку ОСОБА_3, становитиме 42% від його пенсії, яка є єдиним джерелом його доходу. Також, зазначив, що не має можливості за станом здоров'я працевлаштуватися, на його утриманні перебуває непрацездатна матір, яка потребує постійного медикаментозного лікування.
В судовому засіданні ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав, ОСОБА_1 - не визнала, посилаючись на її безпідставність.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, враховуючи наступне.
Частиною 1 ст. 199 СК України передбачено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Судом першої інстанції встановлено та із матеріалів справи вбачається, що сторони є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка навчається в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на першому курсі денної (бюджетної) форми навчання, термін якого з 01 вересня 2018 року по 30 червня 2022 року (а.с 7, 8).
Навчання ОСОБА_3 на денному відділенні навчального закладу об'єктивно перешкоджає їй займатись діяльністю, направленою на отримання доходу, зокрема, працевлаштуватись, та, одночасно з цим, вимагає від неї необхідності купувати канцелярські вироби, підручники, інші необхідні для навчання речі та оплачувати необхідні для навчання послуги, зокрема вносити плату за проживання у гуртожитку та комунальні послуги (а.с. 9-11).
Після досягнення старшою дочкою повноліття з відповідача, за рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 14.06.2011, на користь позивачки стягуються аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до 05.08.2027 (а.с. 12).
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що повнолітня дочка сторін продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, а відповідач отримує регулярний дохід та може надавати таку допомогу у визначеному позивачкою розмірі.
Такий висновок суду є правильним, відповідає встановленим судом обставинам справи та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Доводи ОСОБА_2 про не врахування судом його матеріального становища суд апеляційної інстанції вважає безпідставними з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, розгляд справи проведений в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідач, отримавши копію відповідної ухвали суду, своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, будь-яких доказів, які б підтверджували його неспроможність у наданні матеріальної допомоги повнолітній дочці не подав.
Разом з тим, з метою встановлення таких обставин, що мають значення для справи, відповідач надав суду апеляційної інстанції довідку Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 02.04.2019, відповідно до якої середній розмір його щомісячної пенсії за 2018 рік становив 6007,67 грн, а з 01.01.2019 - 6342,75 грн.
Враховуючи розмір пенсії ОСОБА_2 та розмір аліментів, що стягуються з нього на утримання неповнолітньої дочки, висновок суду про можливість надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, у розмірі ј частини доходу відповідача є правильним, оскільки залишок доходу відповідача вдвічі перевищує встановлений законом прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність, а сукупний розмір аліментів не буде перевищувати, встановлений ч. 2 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір стягнення з пенсії.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції також враховує те, що відповідач на праві власності володіє Ѕ частиною житлового будинку у м. Овручі (а.с. 62-63) та автомобілем, про що зазначив в судовому засіданні.
Посилання ОСОБА_2 на перебування на його утриманні матері, необхідність медикаментозного лікування без надання доказів реально понесених у зв'язку із цим витрат на правильність ухваленого рішення не впливають.
З відповідача на користь позивачки відповідно до ст. 138 ЦПК України підлягають стягненню документально підтверджені нею витрати, що пов'язані з явкою до суду в сумі 723,99 грн.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 19 грудня 2018 року - без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2) витрати, що пов'язані з явкою до суду в сумі 723,99 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Судді
Повний текст постанови складений 11 квітня 2019 року.