пр. № 2/759/3852/19
ун. № 759/4120/19
05 квітня 2019 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Бабич Н.Д., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, перевіривши виконання вимог ст.ст.174-177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
04.03.2019 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшли матеріали за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
При вивченні матеріалів справи, встановлено, що позивачами за подачу позову до суду не сплачено судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп., крім того, разом з позовом подано заяву про відстрочення сплати судового збору, яку мотивовано тим, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають на пенсії та не мають можливості сплатити судовий збір у передбаченому законом розмірі, тому просять відстрочити сплату судового збору до винесення рішення по справі.
Так, згідно положень ч.ч. 1, 3 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. За зазначених підстав, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
При цьому, частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що суд може розстрочити сплату судового збору за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
А за частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України: 1. Ціна позову визначається: 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до роз'яснень, наданих у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Заява про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК (в редакції Закону, що діяла до 15.12.2017) повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У заяві про розстрочення судового збору позивачі заявляють лише, що позивач-1 ОСОБА_1 та позивач-2 ОСОБА_2 пенсіонери, які не мають можливості сплатити судовий збір разом з поданням позову до суду, не зазначаючи матеріальний стан позивача-3 ОСОБА_3, крім того, у вказаній заяві позивачами не надано відомостей про доходи та реальний майновий стан, як це передбачено ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, з урахування якого суд може розстрочити сплату судового збору на певний строк. На підтвердження незадовільного майнового стану можуть бути надані, наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Враховуючи доводи заяви про відстрочення сплати судового збору та долучені до неї документи, які свідчать про те, що позивачами, у свою чергу, не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність обставини, на які посилаються позивачі, що свідчать зокрема про тяжкий матеріальний стан у розумінні Закону України «Про судовий збір», відсутність доходу, що перешкоджає сплаті ними судового збору у встановленому законом порядку і розмірі, які давали б суду підстави саме для звільнення позивачів від сплати судового збору, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні зазначеного клопотання.
Згідно зі п. 3 Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, якщо позивачем (заявником) заявлено клопотання про відстрочення або розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його оплати відповідно, то наслідки залишення позовної заяви без руху застосовуються лише за умови відмови в задоволенні такого клопотання, про що постановляється відповідна ухвала.
Відповідно ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Однак, дану позовну заяву слід залишити без руху, оскільки, вона надійшла до суду з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України, та при зверненні до суду не додано до матеріалів справи документ, що підтверджує сплату судового збору, а у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору відмовлено.
З матеріалів заяви вбачається, що позовні вимоги є вимогами немайнового характеру.
З урахуванням викладеного вище, відповідно до положень пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір за ставкою: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому позивачем повинна бути сплачена сума судового збору 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. за реквізити для сплати судового збору: https://sv.ki.court.gov.ua/sud2608/gromadyanam/tax/.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи той факт, що позовна заява не містить оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, суддя дійшов висновку, що подана позовна заява підлягає залишенню без руху зі встановленням строку на усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 84, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
У задоволенні заяви позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - залишити без руху.
Надати позивачам строк для усунення недоліків терміном у 10 днів з моменту отримання копії ухвали суду. У спосіб на виконання даної ухвали суду позивачам подати відповідну заяву через канцелярію суду, або направити засобами поштового зв'язку протягом визначеного строку.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Бабич Н.Д.