Справа № 761/14778/19
Провадження № 1-кс/761/10458/2019
11 квітня 2019 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , представника власника майна ОСОБА_5 , розглянувши клопотання заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_6 про накладення арешту на майно в рамках досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12017100100011244 від 23 вересня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
Заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_6 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на тимчасово майно, яке було вилучене 05.04.2019 під час проведення обшуку згідно ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_7 № 761/12573/19 під час проведення обшуку помешкання ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 , і які мають доказове значення у вказаному кримінальному провадженні.
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_8 у змові з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , іншими невстановленими особами та приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 шляхом використання завідомо підроблених офіційних документів шляхом обману заволоділи об'єктами нерухомості на території м. Києва.
05.04.2019 під час проведення обшуку помешкання ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено ряд речей і документів, які мають доказове значення у вказаному кримінальному провадженні та підтверджують причетність ОСОБА_4 до шахрайських дій з об'єктами нерухомості в м. Києві.
Таким чином вилучені під час проведення обшуку помешкання ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 речі, майно та документи являються об'єктом кримінально протиправних дій у даному кримінальному провадженні і постановою слідчого СВ Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_13 від 05.04.2019 їх визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12017100100011244.
Прокурор просив клопотання задовольнити.
Власник майна ОСОБА_4 , представник власника майна ОСОБА_5 щодо задоволення клопотання заперечували.
Дослідивши доводи клопотання й додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Також, відповідно до ч.2 ст.171 КПК у клопотанні слідчого про арешт майна повинні бути зазначені, з-поміж іншого, підстави та мета згідно з положеннями статті 170 КПК та відповідне обґрунтування необхідності застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
Для реалізації встановленої законом мети відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи, якщо воно відповідає зазначеним у ст. 98 КПК критеріям.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Однак клопотання прокурора не містить підстав, у з зв'язку з наявністю яких стороною обвинувачення ініційоване застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, які передбачені ст. 170 КПК.
Вказане свідчить, що клопотання подане без додержання вимог ст. 170, 171 КПК, що відповідно до положень ч.3 ст.172 КПК має наслідком повернення клопотання прокурору для усунення недоліків.
Керуючись вимогами ст. 116, 117, 171, 172 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_6 про накладення арешту на майно в рамках досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12017100100011244 від 23 вересня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - повернути прокурору для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1