Справа № 127/6847/19
Провадження № 2/127/954/19
09.04.2019 Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Антонюка В.В,
при секретарі Гончаруку І.О.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що позивач та відповідач успадкували після смерті ОСОБА_3, яка являється їхньою матір'ю, в рівних частках, по Ѕ кожен, житловий будинок з господарськими будівлями за №110 по вул. Комарова в м. Вінниці.
В подальшому свідоцтво було зареєстровано у КП «ВООБТІ» 04.07.1989 року №16074.
Відповідно до даних бюро технічної інвентаризації успадкований ними будинок попередньо мав №102,92.
На підставі рішення виконкому Вінницької міської ради депутатів трудящих №409 від 26.06.1975 року за землекористувачами та власниками будинковолодінь були зареєстровані присадибні земельні ділянки. За будинком №92 по вулиці Комарова в м. Вінниці, власником якого була ОСОБА_3, зареєстрована земельна ділянка загальною площею 3692 кв. м, з яких 910 кв.м в постійне користування, а 2782 кв. м в тимчасове користування, без обмеження будь- яким терміном.
В послідуючому частина земельної ділянки була вилучена.
Станом на даний період часу в користуванні співвласників будинковолодіння знаходиться земельна ділянка, площею 0,1894 га або 18494 кв. м.
Отримавши спадщину сторони фактично встановили порядок користування земельною ділянкою, відповідно до часток у праві власності на будинок, поділивши її порівну по Ѕ кожному, однак юридичного закріплення вказана домовленість не знайшла.
На протязі усіх років кожен зі сторін користувався своєю частиною ділянки. Відповідач здійснив значну добудову до своєї частини будинку, в результаті чого частки у праві власності на будинок значно змінилися.
В даний час позивач вирішила приватизувати земельну ділянку, якою фактично користувалася з 1989 року.
Після виготовлення кадастрового плану позивач звернулася до Вінницької міської ради для проведення приватизації.
Серед переліку документів, які необхідно надати до міської ради, має бути також і угода про розподіл земельної ділянки, юридично посвідчена, однак відповідач ухиляється від вказаного оформлення документів, заявляючи що не має для цього часу та бажання, у зв'язку із цим позивач звернулась до суду з позовом про встановлення порядку користування земельною ділянкою.
В судове засідання позивач не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, за обставин викладених в позовні заяві. Просила суд справу розглянути в підготовчому засіданні. Судові витрати просила залишити за нею.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, щодо задоволення позову не заперечив.
Згідно ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність нез'явившихся осіб, на підставі наявних у справі матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.
Судом достовірно встановлено, що зі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03.06.1989 року, виданого старшим державним нотаріусом третьої Вінницької державної нотаріальної контори ОСОБА_4, ОСОБА_1 ( дошлюбне прізвище ОСОБА_3 а.с.18) О.А. та ОСОБА_2 успадкували після смерті ОСОБА_3, в рівних частках по Ѕ кожен, житловий будинок з господарськими будівлями за №110 по вул. Комарова в м. Вінниці. (а.с.5-6).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 22.12.2018 року державним реєстратором виконавчого комітету Вінницької міської ради ОСОБА_5, індексний № 150910355, ОСОБА_1 являється власником 1/10 частки житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами №110 по вул. Комарова в м. Вінниці. До складу 1/10 частки в житловому будинку літ. «А» входить кухня 2-1, кімната 2-2, загальною площею 29,8 кв.м., житловою 13 кв.м, Ѕ частка сараю літ. «Б», убиральня літ «Г» (а.с.7,9).
Згідно витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 21.02.2018 року державним реєстратором виконавчого комітету Вінницької міської ради ОСОБА_5, індексний №114868400, ОСОБА_2 являється власником 9/10 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами №110 по вул. Комарова в м. Вінниці. 9/10 часток складається з : в житловому будинку літ. «А» коридори 1-1, 1-2, санвузол 1-3, кухня 1-4, кімнати 1-5, 1-6, 1-7, загальною площею 70.6 кв. м, житлового площею 38,6 кв.м; літня кухня літ «Д», сараї літ. «д», літ «б1», Ѕ частка літ. «Б», погріб літ. «п/Д» , навіс літ. «Д1», убиральня літ «Е» (а.с.8,9).
На підставі рішення виконкому Вінницької міської ради депутатів трудящих №409 від 26.06.1975 року власником будинку №92 по вул. Комарова в м. Вінниці була ОСОБА_3 (а.с.10-13)
Відповідно до копії кадастрового плану ДП «Поділлягеодезкартографія» від 14.11.2018 року у користуванні позивача перебуває частина земельної ділянки літ.1 площею 0,0947 кв. м (позначена на плані жовтим кольором), а в користуванні відповідача - земельна ділянка літ. 2 площею 0,0947 га ( позначена на плані блакитним кольором). Вказаний порядок користування ділянок погоджено підписами сторін (а.с.14).
Згідно листа Департаменту Архітектури та містобудування від 01.11.2018 року позивачу ОСОБА_1 відмовлено в приватизації земельної ділянки (а.с.15).
Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з того, що згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами, право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в пунктах 19, 21, 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. В разі неможливості перенесення співвласником господарських будівель і насаджень на надану в його користування частину ділянки суд має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію. При пред'явленні вимог кожним з учасників спільної власності про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо. Абзаци 1 і 2 цього пункту стосуються також випадків, коли належні особам на праві спільної власності жилий будинок, господарські будівлі та споруди розташовані на земельній ділянці, яка знаходилася в їх користуванні до її приватизації або за договором оренди. Виходячи з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд, відповідно до статті 88 ЗК України, бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов'язковою. Це правило стосується тих випадків, коли жилий будинок було поділено в натурі. Суд може не визнати угоду про порядок користування земельною ділянкою, коли дійде висновку, якщо угода явно ущемляє законні права когось зі співвласників, позбавляє його можливості належно користуватися своєю частиною будинку, фактично виключає його з числа користувачів спільної земельної ділянки, суперечить архітектурно-будівельним, санітарним чи протипожежним правилам. Якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої. Суд не може відмовити в позові або закрити провадження у справі про встановлення порядку користування земельною ділянкою з тих підстав, що його визначено угодою сторін. Якщо при вирішенні спору суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку.
Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів суд вважає що позов ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, підлягає до задоволення.
Судові витрати за клопотанням позивача залишити за нею.
Керуючись ст. ст. 368, 369 ЦК України, ст. 86, 89, 158 ЗК України, ст.ст.4, 5, 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 200,263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою- задовольнити.
Встановити порядок користування земельною ділянкою площею 0.1894 га., яка розташована в м. Вінниця, по вул. Комарова, 110 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до фактично встановленого порядку користування, з врахуванням місця розташування будівель, що використовує кожна із сторін, та виділити в користування ОСОБА_1 земельну ділянку 1 площею 0.0947 га (що зображена жовтим кольором на кадастровому плані виготовленому ДП «Поділлягеодезкартографія» від 14.11.2018 року); виділити в користування ОСОБА_2 земельну ділянку 2 площею 0.0947 га (що зображена блакитним кольором на кадастровому плані виготовленому ДП «Поділлягеодезкартографія» від 14.11.2018 року).
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржено, до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлено 11.04.2019 року.
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Суддя: