Справа № 199/1526/19
(2-п/199/20/19)
12.04.2019
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Спаї В.В.
секретар судового засідання Перетятько А.В.,
за участі позивача ОСОБА_1 та представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі заяву відповідача про перегляд заочного рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18.06.2010 у цивільні справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики,
Згідно з поданою заявою відповідач ознайомився із рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18.06.2010 лише 11.02.2019, до цього дня йому не було відомо про його існування і про сам факт наявності судового спору між ним та ОСОБА_1, він не був повідомлений шляхом направлення судової повістки про час і місце розгляду справи, ніяким іншим чином він не був сповіщений тощо.
Відповідно до заяви відповідача про перегляд заочного рішення суду відповідачем заперечується укладення договорів та одержання у позику грошових коштів, через що, на переконання відповідача, є сумнівним існування спору та повинен відбуватися судовий розгляд справи.
Відповідачі не скористалися правом брати участь у судовому засіданні 12.04.2019; подання ОСОБА_3 заяви «про перенесення» судового засідання без зазначення підстав неприбуття та доказів на підтвердження поважності причин розцінюється судом як зловживання процесуальними правами (зволікання з розглядом заяви).
Про обізнаність іншого відповідача ОСОБА_4 про розгляд заяви про перегляд заочного рішення судом повідомив ОСОБА_3 в судовому засіданні 09.04.2019.
Позивач та представник позивача просили відмовити в задоволенні поданої відповідачем заяви, врахувавши те, що належне повідомлення відповідачів про день, час і місце судового засідання при розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики підтверджується судовим рішенням, мотивувальна частина якого містить посилання на те, що відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, про день, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомляли, та 03.09.2010 судове рішення набрало законної сили.
01.10.2010 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська був виданий виконавчий лист, в рамках виконавчого провадження з його виконання тричі проводилися прилюдні торги належного ОСОБА_3 нерухомого майна (прилюдні торги проводилися 09.04.2013, 22.05.2013, 05.07.2013) та згідно ОСОБА_2 про проведення прилюдних торгів, що не відбулися від 19.08.2013 р., затвердженого начальником Амур-Нижньодніпровського ВДВС, ОСОБА_1 було передане нерухоме майно - ј частина домоволодіння (споруди та будівлі па земельній ділянці площею 0,0572 га), розташованого за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро вул. Меліоративна 16.
Згідно з постановою від 19.08.2013 державного виконавця Амур-Нижньодніпровського ВДВС 29.07.2013 року від ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровської ВДВС надійшла заява про залишення за собою нереалізованого на прилюдних торгах майна боржника за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося під реалізацію; вартість вищезазначеного майна склала 67 490,00 грн., ОСОБА_3 направлялася постанова щодо передачі нереалізованого майна від 19.08.2013, що підтверджується відповідним супровідним листом.
09.07.2014 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право власності на вищезазначене нерухоме майно.
Таким чином, з моменту ухвалення судового рішення пройшло майже 9 років, з часу передачі майна - 6 років, відповідач визнав та погодився з частковим виконанням рішення, тому позивач та його представник вважали твердження відповідача про необізнаність із ухваленням судового рішення такими, що не відповідають дійсності.
Розглянув заяву відповідача про перегляд заочного рішення, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ухваленим в порядку заочного розгляду справи рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18.06.2010 р. позовні вимоги ОСОБА_1 у цивільній справі за його позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики задоволені частково: стягнуто з ОСОБА_3 та користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 20.09.2005 в розмірі 186 022 грн. 50 коп., вирішено питання про розподіл судових витрат тощо (а.с. 5-6).
Усього до стягнення присуджено 187 842 грн. 50 коп.
Рішення не було оскаржено відповідачами та набрало законної сили 03.09.2010, що підтверджується відповідною відміткою суду (а.с. 6); рішення суду було звернуто до виконання, та згідно з постановою від 19.08.2013 державного виконавця Амур-Нижньодніпровського ВДВС 29.07.2013 року від ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровської ВДВС надійшла заява про залишення за собою нереалізованого на прилюдних торгах майна боржника за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося під реалізацію; вартість вищеозначеного майна склала 67 490,00 грн. ОСОБА_3 направлялася постанова щодо передачі нереалізованого майна від 19.08.2013, що підтверджується відповідним супровідним листом.
09.07.2014 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право власності на дане нерухоме майно, що підтверджується відповідним свідоцтвом, посвідченим державним нотаріусом Четвертої дніпровської нотаріальної контори від 09.07.2014 р. (реєстр 2-844), та є власником ј частини домоволодіння за адресою: м. Дніпро, вул. Меліоративна, 16, споруди та будівлі розміщені на земельній ділянці площею 0,0572 га.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Заява відповідача про перегляд заочного рішення не містить посилання відповідача на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відтак, оскільки для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а також поважність ненадання відзиву на позовну заяву, але й те, що докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, та лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку, утім, дані умови судом при розгляді даної заяви про перегляд заочного рішення встановлені не були, тому подана заява має бути залишена без задоволення.
Приймаючи рішення за поданою заявою та відмовляючи в її задоволенні, суд враховує наступну практику ЄСПЛ (ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»): у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 р. зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).
Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановления нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).
Обставини суттєвого та неспростовного характеру при розгляді поданої заяви не встановлені.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 258, ст.ст. 259, 260, 261, 287, 288 ЦПК України, суд
Заяву відповідача про перегляд заочного рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18.06.2010 у цивільні справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає, однак відповідач вправі оскаржити заочне рішення суду в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська або безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження відраховується з дати постановлення вказаної ухвали.
Суддя В.В. Спаї