вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" квітня 2019 р. Справа№ 910/14417/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів: Власова Ю.Л.
Буравльова С.І.
за участю представників: не викликались
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Моххамад Асгар Алі
на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2018
у справі № 910/14417/18 (суддя Зеленіна Н.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Уні-Пак"
до Фізичної особи - підприємця Моххамад Асгар Алі
про стягнення 6 676, 80 грн.
Позов заявлено про стягнення 6 676, 80 грн. заборгованості за неповернене майно за договором оренди, укладеним між позивачем та відповідачем.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.12.2018 у справі № 910/14417/18 позов задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Моххамад Асгар Алі на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Уні-Пак" 5 564, 00 грн. вартості неповернутого майна та 1762, 00 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду грунтується на тому, що:
- внаслідок укладення між ТОВ «Кушнер» (цедент) та ТОВ «Уні-Пак» (позивач, цесіонарій) договору по купівлю-продаж права вимоги (цесії) кредитором у зобов'язанні відповідача, предметом якого є виплата вартості неповернутого майна, став позивач - ТОВ «УНІ-ПАК».
- будь-яких доказів на підтвердження факту виплати відповідачем вартості неповернутого майна у розмірі 5 564,00 грн. або фактичного повернення такого майна не надано.
Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2018 у справі № 910/14417/18 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову .
В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що:
- угода на оренду майна була укладена 17.02.2015 на один рік, відповідно до п.6.1 угоди при відсутності письмових заперечень сторін угода продовжує свою дію на новий річний термін;
- як свідчать матеріали справи орендодавець не направляв письмових заперечень на адресу орендаря (відповідача) щодо продовження термін дії угоди;
- таким чином, двостороння угода на оренду майна, укладена 17.02.2015, не була розірвана, вимога на повернення майна на адресу відповідача не направлялась, тому немає підстав для стягнення з відповідача вартості отриманого за угодою майна.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2019 справа № 910/14417/18 передана на розгляд колегії суддів у складі: Пашкіної С.А. (головуючий), судді Власова Ю.Л., Буравльова С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 колегії суддів у складі: Пашкіної С.А.. (головуючий), судді Власова Ю.Л., Буравльова С.І., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Моххамад Асгар Алі на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2018, апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.1 ст.247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до п.1 ч.5 ст.12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у цьому випадку 176 200грн. (1 762 грн.*100).
Частиною 1 ст.270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (глава 1. Апеляційне провадження Розділу IV ГПК України - прим суду).
Частиною 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762*100=176 200 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
При розгляді справи № 910/14417/18 колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої за 176 200 грн., тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.
За правилом ч.2 ст.270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Частиною 1 статті 273 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Враховуючи, що апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Моххамад Асгар Алі на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2018 у справі № 910/14400/18 прийнято до свого провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду 25.02.2019, розгляд справи в суді апеляційної інстанції розпочався з 11.03.2019, апеляційна скарга має бути розглянута, з урахуванням вихідних днів, 25.04.2018р. включно.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, з урахуванням правил ст.ст.269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.
17.02.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кушнер", як орендодавцем, та Фізичною особою-підприємцем Мохаммадом Асгаром Алі, як орендарем, укладено двосторонню угоду на оренду майна № Д-К9876/2, відповідно до 1.1 якої, орендодавець, з метою популяризації продукції ЗАТ "Оболонь" та його корпоративних підприємств, передає, а орендар приймає в оренду фірмове обладнання (холодильне обладнання, апарати системи "Пре-мікс" в комплекті, рекламне обладнання: каркасно-тентова споруда, к-т меблів пластиковий, комплект меблів "Оболонь", неонова вивіска "Оболонь" (світова вивіска), неонова вивіска у вигляді бокала (світова вивіска), нестандартна тентова конструкція "Оболонь" ("Маркіза"), палатка, парасоля, пневматичний атракціон піраміда "Живчик", пневмо-конструкція "Живчик", пневматичний атракціон горка-батут, стелаж рекламний, стенд вітринний, стіл пластиковий, стілець пластиковий, тент для конструкції "Оболонь-Водолей", тентова конструкція, (шатер) (надалі - майно).
Згідно п. 1.2 Угоди, перелік, кількість, вартість та місцезнаходження майна зазначено в Специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною даної угоди.
Відповідно до Специфікації № 1 та акту прийому-передачі майна №РТО-К136 від 17.02.2015р., орендодавець передав в оренду відповідачу телевізор плазма Samsung, інвентарний номер PS43D450, вартістю 5564 грн. без урахування ПДВ.
Як вказано в п.3.4.11 Угоди, орендар зобов'язаний при невиконанні взятих на себе згідно даної Угоди обов'язків або при закінченні терміну дії даної угоди, протягом трьох робочих днів повернути орендодавцю майно в непошкодженому і справному стані та документацію до нього, при неповерненні майна - відшкодувати орендодавцю його вартість.
Згідно з п.3.4.12 Угоди при псуванні, втраті, знищенні, крадіжці або неповерненні майна на вимогу орендодавця, при розірванні або закінченні договору купівлі-продажу продукції виробництва ЗАТ "Оболонь" та його корпоративних підприємств, орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю або власнику його вартість, яка зазначена в даній угоді.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд зазначає про те, що 24.03.2018 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою (претензією) про погашення заборгованості, у тому числі, за угодою на оренду майна № Д-К9876/2 від 17.02.2015 р., яка відповідачем залишена без відповіді та задоволення, на час розгляду справи доказів на підтвердження факту виплати вартості неповернутого майна у розмірі 5 564,00 грн. відповідачем не надано.
З таким висновком судова колегія не погоджується з огляду на наступне.
Як зазначає позивач, відповідачем не було повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Кушнер" орендоване за угодою на оренду майна № Д-К9876/2 від 17.02.2015 року майно, а саме, телевізор плазма Samsung, інвентарний номер PS43D450.
23.03.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кушнер" (цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УНІ-ПАК" (цесіонарій) укладено договір про купівлю - продаж права вимоги (цесії) №4, відповідно до умов якого ТОВ "Кушнер" відступає, а ТОВ "УНІ-ПАК" повністю приймає на себе право вимоги (право грошової вимоги по сплаті за товари (послуги), відповідно до договорів, укладених із третіми особами, що зазначені у реєстрі вимог (Додаток 1)), що належить ТОВ "Кушнер", і стає кредитором за договорами (основними договорами), укладеними ТОВ "Кушнер" із третіми особами згідно із Реєстром вимог, що додається до цього договору і є невід'ємною його частиною.
Із Додатку № 1 вбачається, що право вимоги по вищевказаній угоді переходить від ТОВ "Кушнер" до ТОВ "УНІ-ПАК".
Відповідно до п. 2.2. договору про купівлю-продаж права вимоги (цесії) № 4 від 23.03.2018р. одночасно з підписанням цього договору цедент передає цесіонарію повідомлення до боржника про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Обов'язок направлення повідомлення боржнику покладається на цесіонарія.
Згідно зі статтею 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов'язанні до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу положень ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України).
При цьому, заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю (ч. 1 ст. 515 Цивільного кодексу України).
Умови договору від 23.03.2018 р., не містять будь-яких обмежень стосовно можливості відступлення прав вимоги за таким договором новому кредиторові.
Враховуючи викладене, кредитором у зобов'язанні відповідача - ФОП Мохаммад А.А., предметом якого є виплата вартості неповернутого майна, став позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "УНІ-ПАК".
24.03.2018 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою (претензією) про погашення заборгованості, у тому числі, за угодою на оренду майна № Д-К9876/2 від 17.02.2015р. Вказаною вимогою позивач також повідомив боржника про відступлення права вимоги та реквізити для повернення заборгованості.
Відповідно до п.1.4 Угоди, вартість прийнятого в користування майна відшкодовується орендарем орендодавцю при: псуванні, втраті, знищенні, крадіжці, неповерненні майна на вимогу орендодавця, або неповерненні майна при закінченні даної Угоди. При розірванні або закінченні строку дії договору купівлі-продажу продукції виробництва ЗАТ «Оболонь» та його корпоративних підприємств між орендарем та орендодавцем, орендар зобов'язаний протягом трьох днів повернути майно орендодавцю або відшкодувати його вартість.
Пунктом 6.1 Угоди передбачено, що угода укладається терміном на один рік, при відсутності письмових заперечень сторін вона продовжує свою дію на новий річний термін.
Відповідно до п.3.4.1 Угоди, орендар зобов'язаний при невиконанні взятих на себе згідно даної Угоди обов'язків, протягом трьох робочих днів з моменту письмової вимоги орендодавця, повернути орендодавцю майно в непошкодженому і справному стані та документацію до нього, при неповерненні майна відшкодувати орендодавцю його вартість.
З умов договору вбачається, що повернення орендарем орендодавцю орендованого майна пов'язане з письмовою вимогою орендодавця та за умови невиконання орендарем взятих на себе обов'язків, і лише при неповерненні майна (на вимогу орендодавця) орендар зобов'язаний відшкодувати його вартість.
Крім того, угода на оренду майна №Д-К9876/2 від 17.02.2015 укладена на один рік. При відсутності письмових заперечень сторін вона продовжує свою дію на новий річний термін (п.6.1 Угоди).
Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Кушнер» не направляв письмових заперечень на адресу орендаря (відповідача) щодо продовження терміну дії угоди. Таким чином, двостороння угода на оренду майна № Д-К9876/2 від 17.02.2015, не була розірвана, вимога про повернення майна на адресу відповідача не направлялась, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача вартості отриманого за Угодою.
Повідомлення про відступлення права вимоги №234 від 24.03.2018, на яке посилається суд та вказує, що позивач звернувся до відповідача з вимогою (претензією) про погашення заборгованості, у тому числі, за угодою на оренду майна № Д-К9876/2 від 17.02.2015 р., не може бути покладене в основу рішення, оскільки за договором купівлі-продажу права вимоги (цесії) №4 від 23.03.2018 до позивача перейшло право вимоги виконання зобов'язань в обсязі і на умовах основного договору, тобто вимоги повернення майна, і лише у разі його неповернення - право грошової вимоги.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З урахуванням вищевикладених обставин, судова колегія вважає що позовні вимоги про стягнення 6 678,80 грн. є недоведеними, а тому апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця Моххамад Асгар Алі підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2018 у справі № 910/14417/18 підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Моххамад Асгар Алі на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2018 у справі №910/14417/18 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2018 у справі № 910/14417/18 скасувати.
3. В задоволенні позовних вимог відмовити.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
5. Постанова може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до ст. 287 ГПК України.
6. Матеріали справи №910/14417/18 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя С.А. Пашкіна
Судді Ю.Л. Власов
С.І. Буравльов