ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
11 квітня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/2299/18
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів секретар судового засідання Представники сторін: Від ТОВ «Агрофірма Перемога 1 ЛТД» Богатиря К.В. Аленіна О.Ю., Бєляновського В.В. Арустамян К.А. Волочнюк О.С., довіреність № б/н, дата видачі: 10.01.19; свідоцтво НОМЕР_1 від 18.12.18; паспорт НОМЕР_2 від 23.02.98;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Перемога 1 ЛТД»
на рішення господарського суду Одеської області
від19.12.2018року (суддя суду першої інстанції: Літвінов С.В.; час і місце оголошення рішення: 19.12.2018 о 14:33, м. Одеса, пр. Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області, зал судового засідання № 15)
у справі№ 916/2299/18
за позовом до відповідача про Малого приватного підприємство Фірма «ЕРІДОН» Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Перемога 1 ЛТД» стягнення заборгованості 926 915,97 грн.
Мале приватне підприємство Фірма «ЕРІДОН» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Перемога 1 ЛТД», в якому просить господарський суд стягнути заборгованість у розмірі 926 915,97 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.12.2018 позов Малого приватного підприємство Фірма «ЕРІДОН» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Перемога 1 ЛТД» про стягнення 926 915,97 грн. задоволено в повному обсязі; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Перемога 1 ЛТД» на користь Малого приватного підприємство Фірма «ЕРІДОН» 741 403,20грн. - основного боргу, 92 596,68 грн. - пені, 26 547,46 грн. - 10% річних, 66 368,63грн. - відсотки за користування товарним кредитом та 13903,74 грн. - судового збору.
Вказане рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Відповідачем неоплачена частина вартості отриманих засобів захисту рослин за Додатком № 1808/18/195/1-ЗЗР від 27.04.2018р. до Договору поставки № 1808/18/195 від 17.10.2017р., в сумі 741 403,20 грн.
Судом встановлено наявність заборгованості відповідача за поставлений товар у розмірі 741 403,20 грн., у зв'язку з чим позовна вимога позивача задоволена повністю.
Також, суд першої інстанції зазначив, що враховуючи приписи законодавства та умови договору, встановлення судом обставин про наявність заборгованості відповідача та несвоєчасне погашення суми боргу, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 10 процентів річних в сумі 26 547,46грн. підлягають задоволенню в повній мірі.
Згідно умов пунктів 4. та 5. додатків до Договору поставки № 1808/18/195 від 17.10.2017р. сторони передбачили та встановили, що у разі порушення Покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого Товару на строк понад 30 (тридцять) календарних днів, Покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов'язаний сплатити на користь Постачальника плату за користування товарним кредитом (користування чужими грошовими коштами) у розмірі 25% (двадцять п'ять відсотків) річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого Покупцем Товару. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли Товар підлягав оплаті за умовами цього Додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого Товару.
Заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення плати за користування товарним кредитом з відповідача у розмірі 25% річних в сумі 66 368,63грн. також задоволенні судом першої інстанції в повній мірі.
В частині заявлених позивачем позовних вимог щодо стягнення з відповідача 92596,68грн. - пені, суд першої інстанції зазначив, що наданий позивачем розрахунок пені здійснений належним чином, тому пеня задоволена судом у повному обсязі.
18.01.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Перемога 1 ЛТД» на рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2018року, в якій скаржник просить рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2018 року у справі № 916/2299/18 скасувати повністю; прийняти нове рішення по справі, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Як на підставу викладених у скарзі вимог, апелянт посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, а висновки суду щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог - помилковими та такими, що не відповідають обставинам справи.
Апелянт зазначає, що суд не врахував, що підставою для оплати поставленого Товару є рахунки-фактури, які повинен був надати Позивач відповідно до п. 3 Додатку № 1808/18/195/1-ЗЗР до договору поставки № 1808/18/195.
Апелянт наголошує, що позивачем не було надано ніяких доказів, що рахунки-фактури були надані Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Перемога 1 ЛТД».
Як зазначає апелянт, підставою для настання будь-якого виду цивільно-правової відповідальності є порушення зобов'язання. Однак Позивач не надав жодного доказу, який би свідчив про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Перемога 1 ЛТД» своїх зобов'язань.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Перемога 1 ЛТД» (вх. № 356/19 від 18.01.2019р.) на рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2018року у справі № 916/2299/18 залишено без руху; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Перемога 1 ЛТД» строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду 1) доказів сплати судового збору у розмірі 20 855,61грн., а також 2) договору чи витяг з договору про надання правової допомоги із відомостями щодо повноважень адвоката Волочнюка Олександра Сергійовича на представництво інтересів апелянта у даній справі або довіренності, виданої адвокату Волочнюку О.С. щодо представництва інтересів в суді по даній справі - протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху; роз'яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Перемога 1 ЛТД», що у разі невиконання вимог даної ухвали у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
08.02.2019року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Перемога 1 ЛТД» про залучення документів, а саме: платіжного доручення про сплату судового збору у розмірі 20 855,61грн., та копії довіреності виданої ТОВ «Агрофірма Перемога 1 ЛТД» адвокату Волочнюку О.С. (на виконання вимог ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2019року по справі № 916/2299/18).
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Перемога 1 ЛТД» (356/19 від 18.01.2019) на рішення господарського суду Одеської області від 19.12.2018року у справі № 916/2299/18.
22.02.2019 року до Південно-західного апеляційного господарського суду від Малого приватного підприємство Фірма «ЕРІДОН» надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Перемога 1 ЛТД».
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 призначено справу № 916/2299/18 до розгляду на 02 квітня 2019 року о 14:00 год.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 відкладено розгляд справи № 916/2299/18 на 11.04.2019 о 16:30год.
У судове засідання 11.04.2019 з'явився представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Перемога 1 ЛТД». У судове засідання 11.04.2019 не з'явився представник позивача Малого приватного підприємство Фірма «ЕРІДОН».
Статтею 120 частиною 3, 6, 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено наступне:
Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Телефонограмою від 02.04.2019 секретар судового засідання повідомив юрисконсульта МПП Фірма «ЕРІДОН», про те, що розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Перемога 1 ЛТД» на рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2018 року по справі № 916/2299/18 відкладено на 11.04.2019 о 16:30. Засідання відбудеться у Приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду в залі № 1, м. Одеса, пр. Шевченка, 29.
Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 11.04.2019рік, не визнавалась апеляційним господарським судом обов'язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу по суті, до суду не повідомлялося.
Таким чином, на думку колегії суддів, в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги по суті, не дивлячись на відсутність представника Малого приватного підприємство Фірма «ЕРІДОН», повідомленого про судове засідання належним чином. Відсутність зазначеного представника сторони у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
17.10.2017 року між Малим приватним підприємством Фірмою «Ерідон» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Перемога 1 ЛТД» (Покупець) укладено договір поставки № 1808/18/195 (далі по тексту - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору, в порядку та на умовах цього Договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (Товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість такого Товару.
Згідно п. 1.2. Договору, найменування, асортимент та кількість Товару, який підлягає поставці за цим Договором, зазначаються в Додатках, які є його невід'ємною частиною.
В п. 2.1. Договору визначено, що ціна Товару в національній валюті та її еквівалент в іноземній валюті (долар США або Євро), зазначаються в Додатках до цього Договору.
Як встановлено в п. 2.2. Договору, ціна Товару в національній валюті є орієнтовною та остаточно визначається на дату фактичної оплати Товару на умовах цього Договору. Еквівалент ціни Товару в іноземній валюті, який зазначено в Додатку до цього Договору, є незмінним на весь період дії цього Договору.
Згідно п. 2.3. Договору, загальна вартість Товару, що постачається за цим Договором (ціна Договору), визначається Додатками та видатковими накладними, з врахуванням пункту 3.2. Договору. У випадку розбіжності даних у Додатках та у видаткових накладних щодо кількості, асортименту, ціни Товару, перевагу має видаткова накладна.
Відповідно до п. 3.1. Договору, оплата Товару здійснюється Покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором та Додатками до нього. У випадку поставки Товару на умовах попередньої оплати, допускається оплата та поставка Товару на підставі Рахунку на попередню оплату, що містить істотні умови поставки, без укладення Додатків до цього Договору.
Пунктом 3.3. Договору передбачено, що оплата Товару, який постачається на умовах попередньої оплати, здійснюється Покупцем на підставі Рахунку на оплату, сформованого Постачальником, з врахуванням умов пунктів 3.1. та 3.2. Договору. Термін дії Рахунку на оплату складає 3 (три) банківських дні, включаючи дату його оформлення, якщо інше не буде погоджено Сторонами. Оплата Товару, який постачається на умовах відстрочення оплати чи з використанням вексельного способу, здійснюється Покупцем, з дотриманням умов пунктів 3.2. та 3.5. цього Договору.
Згідно п. 3.4. Договору, оформлення видаткових накладних на Товар, який постачається на умовах попередньої оплати, здійснюється за цінами, зазначеними в Рахунку на оплату. Оформлення видаткових накладних на Товар, який постачається на умовах відстрочення оплати або з використанням вексельного способу розрахунків, здійснюється за цінами, визначеними на дату формування видаткової накладної з дотриманням умов пунктів 3.2. цього Договору.
Відповідно до п. 3.7. Договору, здійснюючи оплату Товару, Покупець зобов'язакний зазначити у платіжному дорученні за яким саме Додатком до цього Договору та/або Рахунком на оплату, та/або видатковою накладною, а також, у разі необхідності, за який саме Товар здійснюється оплата.
За порушення умов цього Договору винна сторона відшкодовує спричиненні цим збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством та з урахуванням умов цього Договору (п. 6.1. Договору).
Згідно п. 5.3. Договору, перехід права власності на Товар від Постачальника до Покупця, а також приймання Товару по кількості та якості, здійснюється в момент передачі Товару за видатковою накладною. Датою передачі Товару є дата оформлення видаткової накладної, яка підписується представником Покупця. Підпис представника Покупця у видатковій накладній може бути завірений відтиском печатки Покупця та свідчить про отримання Товару Покупцем:
по кількості - відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної у видатковій накладній;
по якості - відповідно до показників та характеристик, зазначених у документах про якість та походження Товару.
Пунктом 6.2. Договору визначено, що крім відповідальності, встановленої п. 6.1. цього Договору Покупець:
- за несвоєчасну оплату Товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого Товару за кожний день прострочення;
- за необгрунтовану відмову від отримання Товару, сплачує штраф в розмірі 10% (десять) відсотків від вартості такого Товару.
Згідно п. 6.7. Договору, в разі невиконання Покупцем зобов'язань щодо оплати Товару чи невиконання зобов'язань передбачених пунктами 3.2. та 3.3 цього Договору, Покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь Постачальника 10% (десять відсотків) річних. Річні нараховуються на загальну суму прострочення оплати. Для уникнення непорозумінь, Сторони погодили, що сплата коштів, передбачених за цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим ст. 625 Цивільного кодексу України, та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені).
Відповідно до п. 6.8. Договору, сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за цим Договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконанняя стороною зобов'язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України, продовжується до трьох (трьох) років.
Пунктом 9.2. Договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту його підписання вповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін та діє до 31.12.2018 року, а в частині проведення розрахунків за поставлений Товар - до моменту проведення остаточних розрахунків. Закінчення строку дії цього Договору не звільнює Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.
27.04.2018 року між Малим приватним підприємством Фірмою «Ерідон» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Перемога 1 ЛТД» укладено Додаток №1808/18/195/1-ЗЗР до договору поставки № 1808/18/195 від 17.10.2017 (далі по тексту - Додаток до договору).
Згідно п. 1 Додатку до договору, поставці підлягають Товари в наступному асортименті, кількості, ціні та вартості:
Асортимент продукції: Євро-лайтнінг 48% в.р. (10л)
Один.вимір. т, кг, л: л
Кільк. В т, кг, л: 1 300,000
Ціна за т, кг, л, в гривнях, без ПДВ: 642,15
Сума в гривнях, без ПДВ: 834 795,00
Період поставки (з якої по яку дату): з 27.04.2018 по 11.05.2018
Ціна за 1 кг/л, дол. США без ПДВ: 24,50 usd
Вартість, дол. США без ПДВ: 31 850,00 usd.
Відповідно до п. 2 Додатку до договору, загальна вартість товару за цим додатком включаючи ПДВ - 1 001 754,00грн.
Пунктом 3 Додатку до договору передбачено, що оплата повної вартості Товару, який постачається на умовах цього Додатку, здійснюється Покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2.-3.3. Договору поставки не пізніше 28 (двадцять вісім) календарних днів з моменту отримання Товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати на розрахунковий рахунок Постачальника. Сторони визначили, що для Товару який постачається на умовах цього Додатку, термін дії рахунків-фактури складає 3 (три) банківських дні з моменту його оформлення.
Згідно п. 4 Додатку до договору, у разі порушення Покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого Товару він зобов'язаний впродовж 30 (тридцяти) календарних днів з моменту прострочення підписати Угоду про зміну умов придбання та оплати отриманого Товару, а при простроченні оплати на строк понад 30 (тридцять) календарних днів, Покупець, зобов'язаний відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, сплатити на користь Постачальника плату за користування товарним кредитом (користування чужими грошовими коштами) у розмірі 25% (двадцять п'ять відсотків) річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого Покупцем Товару.
Як передбачено п. 5 Додатку до договору, нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли Товар підлягав оплаті за умовами цього Додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого Товару.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем Малим приватним підприємством Фірма «ЕРІДОН», на підставі Додатку № 1808/18/195/1-ЗЗР від 27.04.2018 до Договору поставки № 1808/18/195 від 17.10.2017, Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Перемога 1 ЛТД» поставлено Товар (засоби захисту рослин) на загальну суму 1 001 754,00грн., що підтверджується видатковою накладною № 42984 від 03.05.2018 (а.с. 19).
Позивач в позовній заяві зазначає, що отримані засоби захисту рослин (Євро-лайтнінг 48% в.р. (10л), згідно видаткової накладної № 42984 від 03.05.2018, оплачені відповідачем частково в сумі 260 350,80грн., а саме:
- 02.05.2018 було сплачено 200 350,80грн. (платіжне доручення №710 від 27.04.2018);
- 23.06.2018 було сплачено 10 000,00грн. (платіжне доручення № 786 від 23.06.2018);
- 23.06.2018 було сплачено 10 000,00грн. (платіжне доручення № 787 від 23.06.2018);
- 03.07.2018 було сплачено 10 000,00грн. (платіжне доручення № 799 від 02.07.2018);
- 19.07.2018 було сплачено 10 000,00грн. (платіжне доручення № 817 від 18.07.2018);
- 15.08.2018 було сплачено 20 000,00грн. (платіжне доручення № 834 від 14.08.2018).
Таким чином, неоплачена відповідачем частина вартості отриманих засобів захисту рослин, за Додатком № 1808/18/195/1-ЗЗР від 27.04.2018 до Договору поставки № 1808/18/195 від 17.10.2017, становить 741 403,20грн.
Частинами 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договору. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст.ст. 525, ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч. 2 ст. 598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Як встановлено ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач на виконання своїх зобов'язань за Додатком № 1808/18/195/1-ЗЗР від 27.04.2018 до Договору поставки № 1808/18/195 від 17.10.2017 поставив відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Перемога 1 ЛТД» товар засоби захисту рослин (Євро-лайтнінг 48% в.р. (10л) на загальну суму 1 001 754,00грн., що підтверджується копією видаткової накладної № 42984 від 03.05.2018.
Видаткова накладна № 42984 від 03.05.2018 була підписана уповноваженими особами як постачальника так і покупця, та підписи скріплені печатками підприємств, отже згідно п. 5.3. Договору товар вважається переданим Продавцем та прийнятим Покупцем.
Як передбачено п. 3 Додатку до договору, оплата повної вартості Товару, який постачається на умовах цього Додатку, здійснюється Покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2.-3.3. Договору поставки не пізніше 28 (двадцять вісім) календарних днів з моменту отримання Товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати на розрахунковий рахунок Постачальника. Сторони визначили, що для Товару який постачається на умовах цього Додатку, термін дії рахунків-фактури складає 3 (три) банківських дні з моменту його оформлення.
Таким чином, оскільки Товар було поставлено за видатковою накладною № 42984 від 03.05.2018, відповідач повинен був здійснити оплату отриманого Товару в повному обсязі відповідно до п. 3 Додатку до договору через 28 календарних днів - 31 травня 2018. Відтак, момент виконання зобов'язання оплатити товар настав 31 травня 2018.
Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що оплата отриманого по Додатку до договору товару сплачена частково у розмірі 260 350,80грн., а саме:
- 02.05.2018 було сплачено 200 350,80грн. (платіжне доручення №710 від 27.04.2018);
- 23.06.2018 було сплачено 10 000,00грн. (платіжне доручення № 786 від 23.06.2018);
- 23.06.2018 було сплачено 10 000,00грн. (платіжне доручення № 787 від 23.06.2018);
- 03.07.2018 було сплачено 10 000,00грн. (платіжне доручення № 799 від 02.07.2018);
- 19.07.2018 було сплачено 10 000,00грн. (платіжне доручення № 817 від 18.07.2018);
- 15.08.2018 було сплачено 20 000,00грн. (платіжне доручення № 834 від 14.08.2018).
Апелянт стверджує, що на його думку підставою для оплати поставленого Товару є рахунки-фактури, що повинен був надати Позивач відповідно до п. 3 Додатку № 1808/18/195/1-ЗЗР до договору поставки № 1808/18/195. Однак ніяких доказів, що рахунки-фактури були надані Позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Перемога 1 ЛТД» не було надано.
Дані доводи апеляційної скарги ТОВ «Агрофірма Перемога 1 ЛТД» колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
Пунктом 3 Додатку до договору передбачено, що оплата повної вартості Товару, який постачається на умовах цього Додатку, здійснюється Покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2.-3.3. Договору поставки не пізніше 28 (двадцять вісім) календарних днів з моменту отримання Товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати на розрахунковий рахунок Постачальника. Сторони визначили, що для Товару, який постачається на умовах цього Додатку, термін дії рахунків-фактури складає 3 (три) банківських дні з моменту його оформлення.
Відповідно до п. 3.2. Договору, сторони погодили, що визначення ціни та загальної вартості Товару, що підлягає оплаті Покупцем, здійснюється в національній валюті України, виходячи із курсу продажу долару США або Євро до гривні , встановленому на Міжбанківській валютній біржі на момент закриття торгів у день, що передує даті оплати Товару.
Пунктом 3.3. Договору передбачено, що оплата Товару, який постачається на умовах попередньої оплати, здійснюється Покупцем на підставі Рахунку на оплату, сформованого Постачальником, з врахуванням умов пунктів 3.1. та 3.2. Договору. Термін дії Рахунку на оплату складає 3 (три) банківських дні, включаючи дату його оформлення, якщо інше не буде погоджено Сторонами. Оплата Товару, який постачається на умовах відстрочення оплати чи з використанням вексельного способу, здійснюється Покупцем, з дотриманням умов пунктів 3.2. та 3.5. цього Договору.
Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що відповідачем частково здійснено оплату отриманого товару, що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи (а.с. 20-25).
Дослідивши надані платіжні доручення, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що в платіжному дорученні № 710 від 27.04.2018 року в призначеннях платежу міститься посилання на рахунок № 35500 від 27.04.2018.
Таким чином, даний факт спростовує твердження відповідача про неотримання від позивача рахунку на оплату, оскільки в платіжному дорученні № 710 від 27.04.2018 (а.с. 20) відповідач сам посилається на рахунок на оплату відповідно до якого здійснюється часткова оплата поставленого товару у розмірі 200 350,80грн.
Окрім того колегія суддів зауважує, що умовами вказаного Договору передбачено два різні види оплати:
по-перше, попередня оплата за товар, який ще не поставлений, та яка повинна відбуватися на підставі виставленого рахунку, оскільки інші документи щодо поставки товару (видаткові накладні) до фактичної поставки не оформлюються;
по-друге, оплата з відстроченням платежу за фактично поставлений товар, яка відбувається за ціною та загальною вартістю партії товару, які зазначені у видаткових накладних; тому у даному випадку наявність рахунку-фактури не є обов'язковим для здійснення покупцем платежів за отриманий товар.
З обставин, які встановлені судом у даній справі, вбачається здійснення фактичної поставки товару - засоби захисту рослин (Євро-лайтнінг 48% в.р. (10л) на загальну суму 1 001 754,00грн., що підтверджується копією видаткової накладної № 42984 від 03.05.2018.
Попередня оплата відбувалася лише частково (платіжне доручення № 710 від 27.04.2018). Твердження відповідача про те, що оплата повинна була здійснюватися на підставі виставленого рахунку, можно застосувати лише до попередньої оплати за товар. Але як вже було встановлено судом у платіжному дорученні від 27.04.2018 № 710 є посилання платника (відповідача) на номер та дату рахунку-фактури, що свідчить про його отримання апелянтом. Тобто порушення умов Договору з боку позивача з цього питання не вбачається.
Усі наступні платежі (платіжне доручення № 786 від 23.06.2018; платіжне доручення № 787 від 23.06.2018; платіжне доручення № 799 від 02.07.2018; платіжне доручення № 817 від 18.07.2018; платіжне доручення № 834 від 14.08.2018) відбувалися з відстроченням платежу на підставі відомостей про фактично поставлений товар, зазначених у видатковій накладній.
З врахуванням умов Договору строк оплати за отриманий товар для відповідача настав.
Отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості у сумі 741 403,20грн. за поставлений на підставі Додатку № 1808/18/195/1-ЗЗР від 27.04.2018 до Договору поставки № 1808/18/195 від 17.10.2017 товар з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Перемога 1 ЛТД» на користь позивача.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Згідно із ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Умовами п. 6.2. Договору визначено, що крім відповідальності, встановленої п. 6.1. цього Договору Покупець за несвоєчасну оплату Товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого Товару за кожний день прострочення.
Відповідно до п. 6.8. Договору, сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за цим Договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконанняя стороною зобов'язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України, продовжується до трьох (трьох) років.
Перевіривши розрахунок пені, наведений позивачем у позовній заяві, за яким пеня розрахована з 01.06.2018 по 05.10.2018, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що такий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, здійснений належним чином, а отже, вважає обґрунтованими позовні вимоги Малого приватного підприємства Фірми «ЕРІДОН» в цій частині.
Згідно позовної заяви Мале приватне підприємство Фірма «ЕРІДОН» також просить стягнути з відповідача річні згідно статті 625 Цивільного кодексу України в сумі 26 547,46грн. Дослідивши дані вимоги позивача, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно п. 6.7. Договору, в разі невиконання Покупцем зобов'язань щодо оплати Товару чи невиконання зобов'язань, передбачених пунктами 3.2. та 3.3 цього Договору, Покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь Постачальника 10% (десять відсотків) річних. Річні нараховуються на загальну суму прострочення оплати. Для уникнення непорозумінь, Сторони погодили, що сплата коштів, передбачених за цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим ст. 625 Цивільного кодексу України, та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені).
За таких обставин, перевіривши здійснений позивачем розрахунок у частині визначення розміру процентів за Договором, судова колегія дійшла висновку, що господарським судом правомірно задоволено вимоги про стягнення 10% річних від простроченої суми у розмірі 26 547,46грн.
Щодо позовних вимог Малого приватного підприємства Фірма «ЕРІДОН» в частині стягнення з відповідача відсотків за користування товарним кредитом, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Пунктом 4 Додатку до договору передбачено, що у разі порушення Покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого Товару, він зобов'язаний в продовж 30 (тридцяти) календарних днів з моменту прострочення підписати Угоду про зміну умов придбання та оплати отриманого Товару, а при простроченні оплати на строк понад 30 (тридцять) календарних днів, Покупець, зобов'язаний відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, сплатити на користь Постачальника плату за користування товарним кредитом (користування чужими грошовими коштами) у розмірі 25% (двадцять п'ять відсотків) річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого Покупцем Товару.
Як передбачено п. 5 Додатку до договору, нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли Товар підлягав оплаті за умовами цього Додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого Товару.
Розрахунок заявленої до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Перемога 1 ЛТД» на користь Малого приватного підприємства Фірми «ЕРІДОН» суми плати за користування товарним кредитом у розмірі 25% річних, що становить 66 368,63грн. перевірено колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, визнано арифметично вірним, а тому задоволення позовних вимог місцевим господарським судом в цій частині також є правомірним та обґрунтованим.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції у рішенні не навів конкретного розрахунку сум, які підлягали стягненню, не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки конкретні арифметичні розрахунки викладені позивачем у позовній заяві. Правильність саме цих розрахунків перевірено як судом першої, так і судом апеляційної інстанції. Будь-які недоліки у цих розрахунках відсутні, апелянт своїх власних розрахунків не надав, розрахунки позивача аргументовано не спростував.
Висновки апеляційного господарського суду:
Згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Стаття 74 того ж Кодексу встановлює обов'язок доказування і подання доказів для сторін справи у господарському судочинстві:
1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
2. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
3. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Стаття 86 ГПК України встановлює правові норми для господарського суду щодо оцінки доказів:
1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
2. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог Малого приватного підприємство Фірма «ЕРІДОН» у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Перемога 1 ЛТД» не спростовують висновків, викладених в рішенні Господарського суду Одеської області від 19.12.2018 року у справі № 916/2299/18.
Будь-яких інших доводів, що могли б бути підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення в порядку статей 277 - 279 ГПК України, апелянтом не наведено.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Перемога 1 ЛТД» на рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2018 року у справі № 916/2299/18 без задоволення, а оскаржуваного рішення - без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 269-270, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Перемога 1 ЛТД» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2018року по справі № 916/2299/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено та підписано 12.04.2019.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: О.Ю. Аленін
В.В. Бєляновський