вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"08" квітня 2019 р. Справа№ 910/10031/13
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Дідиченко М.А.
Суліма В.В.
при секретарі судового засідання Мовчан А.Б.,
за участю представників:
від позивача - Купіна А.В., адвокат, довіреність №27/11-2970 від 19.12.2018 та Єркін О.М., адвокат, довіреність №27/11-2952 від 17.12.2018;
від відповідача - представник не прибув;
від третьої особи - представник не прибув;
апелянт - не прибув,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 про відмову в задоволенні заяви про заміну стягувача у справі №910/10031/13 (суддя Зеленіна Н.І., повний текст складено - 01.03.2019) за позовом дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш» до Milimex Trade Co. Limited, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Атлон» про стягнення коштів
ВСТАНОВИВ наступне.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2014 у справі №910/10031/13 позов задоволено повністю; стягнуто з Milimex Trade Co. Limited на користь дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш» 636 579 доларів США заборгованості та 68 820,00 грн. судового збору.
На виконання вказаного рішення, судом було видано наказ від 29.12.2014.
В подальшому від ОСОБА_4 до Господарського суду міста Києва надійшла заява про заміну стягувача у справі №910/10031/13 із дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш» на - ОСОБА_4.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 в задоволенні заяви ОСОБА_4 про заміну стягувача у справі №910/10031/13, відмовлено повністю.
Не погодившись з прийнятою ухвалою суду, ОСОБА_4 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_4 про заміну стягувача у справі №910/10031/13.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що відповідно до договору про відступлення права вимоги (цесії) №166 від 30.11.2016 дочірнім підприємством Державної компанії «Укпрспецекспорт» Державної Госпрозрахункової Зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш» передано товариству з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Атлон» право вимоги до Milimex Trade Co. Limited щодо заборгованості 636 579,00 дол. США, що еквівалентно 5 088 175, 95 грн., а згідно договору №1 від 21.12.2016 зазначене право вимоги перейшло від товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Атлон» до ОСОБА_4, тому на думку апелянта, стягувач у даній справі підлягає заміні з дочірнього підприємства Державної компанії «Укпрспецекспорт» Державної Госпрозрахункової Зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш» на ОСОБА_4
Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Відповідач, третя особа та апелянт правом на участь своїх представників у даному судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Апелянт отримав копію ухвали про відкриття та призначення справи до розгляду - 29.03.2019, що підтверджується наявним у справі повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідачу та третій особі копії ухвали суду направлялись за належними адресами їх місцезнаходження.
Слід зазначити, що явка представників учасників справи не визнавалася обов'язковою, певних пояснень суд не витребував.
З огляду на обмежені строки розгляду спору, а також з урахуванням того, що неявка представників відповідача, третьої особи та апелянта в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, остання розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.
Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за контрактом №Т01/07/2009/181-М від 01.07.2009, в редакції укладених в подальшому додаткових угод, рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2014 у справі №910/10031/13 позов дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш» задоволено та стягнуто з Milimex Trade Co. Limited на користь позивача 636 579 доларів США заборгованості та 68 820,00 грн. судового збору.
На виконання вказаного рішення, судом було видано наказ від 29.12.2014, відповідно до якого стягувачем зазначено дочірнє підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт» Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш», а боржником - Milimex Trade Co. Limited та встановлено строк для пред'явлення наказу до виконання - до 23.12.2015.
Між дочірнім підприємством Державної компанії «Укпрспецекспорт» Державної Госпрозрахункової Зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш» та товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Атлон» 30.11.2016 укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) №166, відповідно до якого, зокрема, перший передає останньому право вимоги до Milimex Trade Co. Limited щодо заборгованості 636 579,00 дол. США, що еквівалентно 5 088 175,95 грн., яка підтверджена рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2014 у справі №910/10031/13.
Також, між стягувачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Атлон» 30.11.2016 укладено додаткову угоду №1 до договору про відступлення права вимоги (цесії) №166.
Згодом, 21.12.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Атлон» та заявником укладено договір про відступлення права вимоги №1, відповідно до якого, зокрема, зазначене право вимоги перейшло до заявника.
Крім того, між товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Атлон» та заявником 22.12.2016 укладено додаткову угоду до договору про відступлення права вимоги (цесії) №1 від 21.12.2016.
ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про заміну стягувача.
Заява мотивована тим, що згідно зазначених угод про відступлення права вимоги до ОСОБА_4 перейшли права вимоги як стягувача у справі №910/10031/13, а тому посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України та ст. 334 Господарського процесуального кодексу України, просить суд здійснити заміну дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш» на - ОСОБА_4, як правонаступника стягувача.
Судом першої інстанції відмовлено у задоволенні вказаної заяви.
Колегія суддів також не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_4 про заміну стягувача у справі, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Приписами статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Заявник вважає, що в результаті укладених угод про відступлення права вимоги, до нього як правонаступника прав кредитора перейшли права вимоги стягувача у справі.
Однак, колегія суддів не може погодитись з таким твердженням заявника.
Згідно зі ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв'язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Так, правочин з відступлення права вимоги є консенсуальним правочином, оскільки вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з приводу всіх його істотних умов, зокрема щодо предмета цесії. Саме необхідність узгодження сторонами усіх істотних умов цесії, дотримання встановленої законом процедури відступлення права, у тому числі обов'язковість передачі новому кредиторові документів, що посвідчують право вимоги, необхідної інформації, створює консенсуальний характер уступки права вимоги, що прямо випливає зі змісту ст. 517 ЦК України.
У відповідності до положень ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Тобто, виконання вимог наведеної норми є необхідною умовою для набуття новим кредитором прав та обов'язків первісного кредитора, і заміни сторони у зобов'язанні.
Однак, матеріалами справи не підтверджено факт передачі первісним кредитором новому кредиторові документів, які засвідчують права, що передаються за договором про відступлення права вимоги, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Факт такої передачі має засвідчуватись відповідним актом приймання - передачі. Утім, акти по договорам №166 від 30.11.2016 та №1 від 21.12.2016 у справі відсутні і заявником їх теж не надано.
Таким чином, вказане свідчить про недоведеність переходу до ОСОБА_4, як до нового кредитора, прав дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш» як первісного кредитора у зобов'язанні.
Крім того, слід зазначити наступне.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно приписів ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.
Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 2432/5 від 05.08.2016, визначено, що автоматизована система виконавчого провадження - комп'ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.
Згідно пунктів 2-4 Розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, виконавцем до АСВП обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень.
До АСВП в обов'язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит державного виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії.
Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до АСВП одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії.
Утім, колегія суддів здійснивши перевірку відомостей щодо виконавчого провадження за наказом від 29.12.2014 у справі №910/10031/13 в автоматизованій системі виконавчого провадження, виявила відсутність даних стосовно такого виконавчого провадження.
Вказане також підтверджується поясненнями представників позивача, наданими в судовому засіданні.
Отже, виданий судом першої інстанції наказ на примусове виконання рішення у даній справі, не пред'являвся до виконання органам виконавчої служби та наразі виконавче провадження відсутнє.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Відповідно до ч. 1 ст. 334 ГПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Заявник просить замінити саме стягувача як сторону у виконавчому провадженні.
Натомість, заміна стягувача у виконавчому провадженні є неможливою через відсутність такого виконавчого провадження.
Таким чином, враховуючи, недоведеність факту правонаступництва ОСОБА_4 прав дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш» через відсутність актів приймання - передачі документів, які засвідчують права, що передаються за договором про відступлення права вимоги новому кредитору, та те, що наказ від 29.12.2014 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2014 у справі №910/10031/13 не пред'являвся до виконання в органи виконавчої служби, і виконавче провадження у справі відсутнє та як зазначив суд першої інстанції, на момент укладення договору про відступлення права вимоги (цесії) №166 від 30.11.2016 строк пред'явлення до виконання наказу закінчився, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для заміни стягувача - дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш» на ОСОБА_4, а відтак, місцевий господарський суд правомірно відмовив в задоволенні заяви ОСОБА_4 про заміну стягувача у справі №910/10031/13.
Разом з тим, доводи апелянта не спростовують встановлених судом обставин, а тому з огляду на їх недоведеність апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на ОСОБА_4 (апелянта).
Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 про відмову в задоволенні заяви про заміну стягувача у справі №910/10031/13 - без змін.
2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - ОСОБА_4.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено: 12.04.2019 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді М.А. Дідиченко
В.В. Сулім