Іменем України
09 квітня 2019 року м. Кропивницький
справа № 385/1211/18
провадження № 22-ц/4809/627/19
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Мурашка С.І.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4;
відповідач - ОСОБА_5;
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 17 січня 2019 року, ухваленого під головуванням судді Панасюка І.В.,
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про захист честі та гідності й відшкодування моральної шкоди, завданої протиправними діями відповідача ОСОБА_5
В обґрунтування позову ОСОБА_4 зазначив, що починаючи з 23.06.2014 року по 2018 рік відповідач постійно принижує його честь і гідність. Такі дії відповідача полягають в тому, що його сусідка ОСОБА_5 постійно його ображає, принижує, безпідставно роздягається та веде себе антиморально та демонстративно. На його зауваження не реагує, він неодноразово просив її припинити протиправні дії відносно нього, однак жодних результатів це не дало.
Протиправними діями відповідача йому була завдана моральна шкода, яка полягає у фізичних болях та душевних стражданнях, моральних переживаннях, порушенні нормальних життєвих зв?язків, які позначили негативні зміни в його житті, викликали негативні переживання та спогади, насторогу, тривогу, тимчасову відірваність від активного соціального життя, знижений настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційну напругу, почуття образи, обурення, приниженої гідності, розгубленості, нервозність, дратівливість.
Наслідки перенесеної психологічної травми призвели до появи у нього психосоматичних та психоемоційних змін, зокрема, в нього з'явилася швидка втомлюваність, пасивність, пригніченість, образливість, чутливість, замикання, фіксованість на негативних переживаннях, насторога, невпевненість у собі, тривога з приводу майбутнього.
Просив стягнути з відповідача на свою користь матеріальну та моральну шкоду в розмірі 23000 грн.
Короткий зміст рішення суду
Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 17 січня 2019 року в задоволені позову відмовлено повністю.
Ухвалюючи рішення районний суд виходив з того, що позивачем не надано доказів, того, що неправомірними діями відповідача було порушено його особисті немайнові права та спричинено моральну та матеріальну шкоду.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_4 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати.
Скарга мотивована неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи; порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд не розглянув його позовні вимоги в повному обсязі, не дослідив та не надав належної оцінки відеодоказам та проігнорував факт заподіяння шкоди його здоров?ю неправомірними діями відповідача, не взяв до уваги пояснення свідка ОСОБА_6, які в рішенні суду були перекручені та неправильно викладені.
Крім того, зазначає, що відповідач та її представник ОСОБА_7 надали в суд підроблені документи, за якими вони двічі не з?являлися на судові засідання. Ці документи були спростовані ним, але суд на це не відреагував.
Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_5 вказує, що доводи апеляційної скарги не відповідають дійсності. Зазначає, що позивач починаючи з 2012 року не дає спокійно проживати у своєму помешканні їй та членам її сім?ї, постійно обзиває, б?є та погрожує вбити. У органах поліції знаходиться безліч заяв від неї та членів її сім?ї щодо погроз та побиття, тому позов ОСОБА_4 є надуманим і безпідставним.
Вважає, що суд надав належну оцінку доказам та поясненням свідка ОСОБА_6, а позивач в апеляційній скарзі не довів фактів порушення судом його прав та в чому полягає незаконність і необґрунтованість рішення Гайворонського районного суду від 17 січня 2019 року.
Просить взяти до уваги вказані нею доводи та залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_4 без задоволення.
Суд першої інстанції встановив такі обставини
Позивачем не доведено, що відповідач ОСОБА_5 тривалий час постійно ображає, принижує його й веде себе антиморально та демонстративно. Відповідач не притягувалася до юридичної відповідальності за вчинення подібних дій.
Також, свідок ОСОБА_6 не підтвердила фактів аморальної поведінки відповідача щодо позивача, в той же час наголосила на існуючі між ними неприязні відносини.
Покази свідка ОСОБА_8 суд оцінив критично, оскільки останній є рідним батьком позивача, і в нього, крім того, склалися неприязні відносини з відповідачем.
Позивачем не надано суду доказів достовірності дослідженого відеозапису та часу його вчинення, а тому останній не був врахований як доказ у справі.
Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення
Згідно зі ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно зі статтею 3, частиною 4 статті 32 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
У відповідності до норм статей 297, 299 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. Фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
Отже відповідно до Конституції України право на повагу до гідності та честі є одним із особистих немайнових прав фізичної особи, а особливості його здійснення і захисту встановлені Цивільним кодексом України.
Право особи на повагу до її гідності, честі та на недоторканість ділової репутації кореспондує обов'язок інших осіб, які поширюють інформацію, переконатися в її достовірності ( частина 2 статті 302 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 15 Постанови від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що судом не встановлено фактів, а позивачем не надано доказів того, що неправомірними діями відповідача було порушено його особисті немайнові права.
Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Виходячи із змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Колегія суддів вважає, що позивач не надав суду належних і допустимих доказів про існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог.
Зокрема, позивач зазначав, що, протягом досить тривалого часу відповідач безпідставно звинувачує його в тому, що він її ґвалтує, при цьому, вона ображає його, обзиває поганими словами, принижує та поводить себе антиморально.
Разом з тим, ним не надано доказів на підтвердження зазначених фактів.
Більш того, як убачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_4 взагалі не зазначив у ній жодної обставини, за якої було порушено його права, а саме: час, місце та зміст протиправних дій, які, на його думку, здійснила відповідач щодо нього протягом 2014 - 2018 років.
Також, ним не зазначено, яким способом та якому саме колу осіб вона поширила про нього чутки щодо її ґвалтування.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків суду першої інстанції вони не впливають та їх не спростовують.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Отже, з урахуванням наведеного оскаржене судове рішення є таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України зміні чи скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст.375,381,382,384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 17 січня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 09 квітня 2019 року.
Головуючий суддя А.М. Головань
Судді О.Л. Карпенко
С.І. Мурашко