Ухвала від 08.04.2019 по справі 522/20151/181-кс/522/4463/19

Номер провадження: 11-сс/813/562/19

Номер справи місцевого суду: 522/20151/18 1-кс/522/4463/19

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі:

головуючий суддя: ОСОБА_2

судді ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

прокурора ОСОБА_7

слідчого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси, від 25.03.2019 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України у кримінальному провадженні №2201816000000071, внесеному до ЄРДР 15.11.2018 року

встановив:

Зміст оскарженого судового рішення.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 від 25.03.2019 року, було задоволено клопотання старшого слідчого СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України у кримінальному провадженні №2201816000000071, внесеному до ЄРДР 15.11.2018 року із визначенням застави у розмірі 209 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 401 489 ( чотириста одна тисяча чотириста вісімдесят дев'ять) гривень.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

На вказану ухвалу захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що оскаржена ухвала є необґрунтованою, такою, що постановлена з порушенням вимог КПК України, ризики не доведені, розмір застави необґрунтований, у зв'язку з чим просить скасувати ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси, від 25.03.2019 року і постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.

Позиції учасників судового розгляду.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі.

Прокурор і слідчий заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили апеляційний суд залишити оскаржену ухвалу без змін.

Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Зі змісту оскарженої ухвали слідчого судді вбачається, що вона відповідає приписам вказаних норм кримінального процесуального закону, оскільки у ній наведені положення кримінального процесуального закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали.

З клопотання слідчого вбачається, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні злочину при таких обставинах.

08.02.2019 року (у невстановлений досудовим розслідуванням час) ОСОБА_9 і ОСОБА_10 запропонували придбати у них, за грошові кошти у сумі 400 доларів США, вогнепальну зброю - пістолет системи «ПМ» (пістолет Макарова), громадянину України ОСОБА_11 на що останній погодився та 09.02.2019 року, на вимогу ОСОБА_10 , передав останньому завдаток за придбаний у майбутньому пістолет у розмірі 200 доларів США.

14.02.2019 року, приблизно о 15 год. перебуваючи за місцем фактичного проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 передали ОСОБА_11 вогнепальну зброю - пістолет системи «ПМ» із 6-ма патронами до нього. Після чого, згідно попередньої домовленості ОСОБА_11 передав ОСОБА_10 залишок у сумі 200 доларів США.

Згідно висновку експерта № 103Б/148-Д, від 22.02.2019 року Одеського НДЕКЦ МВС України наданий на дослідження предмет зовні схожий на пістолет системи «ПМ» являється виготовленою кустарним способом нестандартною нарізною вогнепальною зброєю та один з 6-ти патронів наявних в його магазині є боєприпасом.

19.03.2019 року ОСОБА_9 і ОСОБА_10 запропонували придбати у них вогнепальну зброю - револьвер системи Наган, перероблений для стрільби нарізними патронами калібру 5,6 мм, громадянину України ОСОБА_11 , на що останній погодився.

На виконання свого злочинного умислу, 22.03.2019 року, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 дали ОСОБА_12 вказівку перерахувати на банківський рахунок ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 24 000 грн. в якості оплати за револьвер. Цього ж дня, о 17 год. 50 хв. ОСОБА_13 на виконання вказівок ОСОБА_10 і ОСОБА_9 перерахував на банківський рахунок ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 24 000 грн. в якості оплати за вогнепальну зброю.

Закінчуючи спільні злочинні дії з продажу вогнепальної зброї, 22.03.2019 року, приблизно о 20 год., ОСОБА_9 , діючи спільно з ОСОБА_10 , за попередньою змовою з ним, умисно, маючи умисел на незаконний збут вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді порушення встановленого порядку обігу вогнепальної зброї, знаходячись у транспортному засобі «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_1 на автомобільній стоянці біля відділення АТ «Ощадбанк» та магазину «TANGO центр меблів та інтер'єру» за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55/2, незаконно передав ОСОБА_11 револьвер системи Наган, перероблений для стрільби нарізними патронами калібру 5,6 мм.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

Мотивуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_9 слідчий суддя послався в ухвалі на матеріали досудового розслідування кримінального провадження, копії яких долучені до матеріалів клопотання.

Зокрема, з матеріалів провадження вбачається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: протоколом огляду місця події, від 22.03.2019 року, показаннями свідка ОСОБА_11 , від 22.03.2019 року, показаннями свідка ОСОБА_14 , від 22.03.2019 року, протоколом обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_9 , протоколом огляду мобільного телефону, вилученого у ОСОБА_10 , від 22.03.2019 року та іншими матеріалами кримінального провадження.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя мав підстави дійти до висновку про те, що на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

Злочин, передбачений ч.1 ст. 263 КК України, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, оскільки за його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

В зв'язку з цим, відповідно до положень ч.2 ст.183 КПК України, до ОСОБА_9 може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Крім того, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, відповідно до положень ст. 178 КПК України, врахував вагомість наявних доказів, той факт, що ОСОБА_9 раніше не судимий, проте, обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 343 КК України, (обвинувальний акт направлено до суду) не має постійного місця роботи, неодружений, має постійне місце проживання і тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_9 у разі визнання його винуватим.

У судовому засіданні апеляційного суду сторона захисту обґрунтованість підозри не оспорювала.

Апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи сторони обвинувачення відносно того, що підозрюваний не має постійного місця роботи і джерела доходів, що свідчить про наявність ризику переховуватися від органу досудового розслідування або суду.

Крім того, на думку апеляційного суду, слідчий суддя вмотивовано звернув увагу на те, що на даний час у кримінальному провадженні проводяться першочергові слідчі дії, не всі особи, причетні до вчинення злочину встановлені.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді стосовно існування ризику переховування від органу досудового розслідування чи суду, зважаючи на відсутність постійного місця роботи і покарання, яке загрожує підозрюваному, в разі визнання його винуватим.

На думку апеляційного суду, слідчий суддя, під час розгляду клопотання, врахував положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Крім того, апеляційний суд враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про те, що забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_9 неможливо шляхом застосування до нього менш суворого запобіжного заходу.

Що стосується доводів захисника відносно невмотивованості розміру застави, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

На думку апеляційного суду, слідчий суддя при визначенні розміру застави обґрунтовано взяв до уваги тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, дані про особу підозрюваного, у зв'язку з чим не вбачає підстав для зменшення розміру застави.

Відповідно до положень ч.3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Керуючись статями 176, 177, 182, 183, 194, 196, 370-372, 376, 404, 407 КПК України, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси, від 25.03.2019 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України у кримінальному провадженні №2201816000000071, внесеному до ЄРДР 15.11.2018 року, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3

(підпис) (підпис) (підпис)

Згідно з оригіналом.

Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_2

Попередній документ
81110392
Наступний документ
81110394
Інформація про рішення:
№ рішення: 81110393
№ справи: 522/20151/181-кс/522/4463/19
Дата рішення: 08.04.2019
Дата публікації: 15.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Одеський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою