Справа № 743/1344/17 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/261/19
Категорія - ч. 3 ст. 185 КК України Доповідач ОСОБА_2
11 квітня 2019 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
сторін кримінального провадження
обвинуваченого ОСОБА_6
його захисника - адвоката ОСОБА_7
прокурора ОСОБА_8
перекладача ОСОБА_9
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016270220000478 від 09 вересня 2016 року, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 18 грудня 2018 року,
щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Потсдам Федеративної Республіки Німеччина, громадянина Республіки Білорусь, з середньою освітою, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , раніше судимого:
1) 06 жовтня 2005 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 309, ст. 69 КК України до штрафу в розмірі 510 гривень;
2) 31 березня 2006 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 187 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
3) 14 січня 2013 року Деснянським районним судом м. Чернігова за частинами 2, 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 4 років 8 місяців позбавлення волі;
21 квітня 2016 року, згідно ухвали Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13 квітня 2016 року, на підставі ст. 81 КК України був звільнений від відбування покарання умовно-достроково на 9 місяців 4 дні;
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,
Цим вироком ОСОБА_6 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 10 місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання призначеного за цим вироком частково приєднане невідбуте покарання за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 січня 2013 року та за сукупністю вироків остаточно визначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
Початок строку відбуття покарання обчислюється з дня фактичного затримання, з 11 липня 2018 року.
Судом зараховано у строк відбуття покарання ОСОБА_6 час затримання на підставі ухвали суду з 14 год. 55 хв. 11 липня 2018 року по 14 год. 55 хв. 12 липня 2018 року та час перебування під вартою з 14 год. 55 хв. 12 липня 2018 року по день набрання вироком чинності, з розрахунку один день затримання та один день перебування під вартою за два дні позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави 12064 грн 21 коп. процесуальних витрат на залучення експерта.
Питання про долю речових доказів і документів було вирішено у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Судом визнано доведеним, що
1) 08 вересня 2016 року близько 22 години, ОСОБА_6 повторно, шляхом виймання віконного скла, проник всередину будинку АДРЕСА_3 , звідки таємно викрав грошові кошти в національній валюті та у доларах США, а також продукти харчування та алкогольні напої, чим спричинив потерпілому ОСОБА_10 майнову шкоду на загальну суму 9 909 гривень 34 копійки.
2) В ніч з 29 вересня 2016 року на 30 вересня 2016 року, у невстановлений органом досудового розслідування час, ОСОБА_6 повторно, через двері проник до господарського приміщення в домоволодінні АДРЕСА_3 , звідки таємно викрав будівельний інструмент, чим спричинив потерпілій ОСОБА_11 майнову шкоду на загальну суму 2 220 гривень.
3) У період з 14 квітня 2017 року по 18 квітня 2017 року, у невстановлений органом досудового розслідування час, ОСОБА_6 повторно, шляхом виймання віконного скла, проник всередину будинку АДРЕСА_4 , звідки таємно викрав будівельний інструмент, чим спричинив потерпілому ОСОБА_12 майнову шкоду на загальну суму 23 406 гривень.
4)22 квітня 2017 року, у вечірній час, ОСОБА_6 потворно, шляхом віджиму решітки та розбиття віконного скла, проник в приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого по АДРЕСА_3 , звідки викрав алкогольні напої та продукти харчування в асортименті, чим спричинив потерпілій ОСОБА_13 майнову шкоду на загальну суму 4 854 гривні 06 копійок.
5)В період з 30 квітня 2017 по 01 травня 2017 року, у невстановлений органом досудового розслідування час, ОСОБА_6 повторно, шляхом збиття навісного замка на вхідних дверях, проник всередину будинку АДРЕСА_4 , звідки таємно викрав будівельний інструмент, самовар та бушлат, чим спричинив потерпілому ОСОБА_14 майнову шкоду на загальну суму 3 700 гривень.
6)У період з 23 квітня 2017 року по 06 травня 2017 року, у невстановлений органом досудового розслідування час, ОСОБА_6 повторно, шляхом розбиття віконного скла та віджиму решіток, проник всередину будинку АДРЕСА_5 , звідки таємно викрав велосипед марки «Україна» та будівельний інструмент, чим спричинив потерпілому ОСОБА_15 майнову шкоду на загальну суму 4 126 гривень.
7)У період час з 00 год. до 06 год. 14 травня 2017 року, ОСОБА_6 повторно, шляхом виймання віконної рами у вагончику, розташованому на території Олешнянського нижнього складу по АДРЕСА_5 , шляхом проникнення до сховища, таємно викрав будівельний інструмент, зарядний пристрій та дві аптечки, чим спричинив Державному підприємству «Добрянське лісове господарство» майнову шкоду на загальну суму 23 624 гривні.
8) В період з 29 травня 2017 року по 02 червня 2017 року, у невстановлений органом досудового розслідування час, ОСОБА_6 повторно, шляхом розбиття віконного скла, проник всередину будинку АДРЕСА_5 , звідки таємно викрав техніку та будівельний інструмент, чим спричинив потерпілому ОСОБА_16 майнову шкоду на загальну суму 1 648 гривень 68 копійок.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 , не оспорюючи вирок суду в частині кваліфікації своїх дій, доведеності вини та міри покарання, просить вирок суду змінити, зарахувати у строк відбуття покарання термін перебування його під вартою у період з 07 грудня 2005 року по 03 листопада 2006 року.
Аргументує тим, що за вироком Ріпкинського районного суду від 18 грудня 2018 року йому було приєднано невідбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 січня 2013 року, яким йому було також приєднано частину невідбутого покарання вироком Ріпкинського районного суду від 31 березня 2006 року. Під час досудового розслідування та судового розгляду, він перебував в умовах слідчого ізолятора і цей строк має бути йому зарахований у строк покарання із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги, додатково просили про пом'якшення покарання з урахуванням стану здоров'я обвинуваченого та наявності на його утриманні малолітньої дитини, прокурора, який заперечував проти доводів обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_6 у таємному викраденні майна потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ДП «Добрянське лісове господарство», ОСОБА_16 , вчиненому повторно, поєднаному з проникненням до житла, інших приміщень та сховищ, відповідають фактичним обставинам справи, зібраним та перевіреним у судовому засіданні доказам, в апеляційній скарзі не оспорюються, тому в цій частині вирок суду не перевіряється.
Відповідно до частини 5 статті 72 КК України, в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII, у разі засудження особи до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, в якому до особи було застосовано попереднє ув'язнення, строк попереднього ув'язнення зараховується у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
У строк попереднього ув'язнення включається строк: затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи; перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляду кримінального провадження.
З матеріалів справи вбачається, що 31 березня 2006 року вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області ОСОБА_6 був засуджений за ч. 3 ст. 187 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислювався з моменту фактичного затримання з 17 листопада 2005 року, а не з 07 грудня 2005 року, як він зазначає в апеляційній скарзі.
Вирок суду набрав чинності 19 жовтня 2016 року, до виправної установи ОСОБА_6 вибув 03 листопада 2006 року.
Вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 січня 2013 року ОСОБА_6 засуджений за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі. До призначеного покарання, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Ріпкинського районного суду від 31 березня 2006 року та остаточно визначено покарання у виді 4 років 8 місяців позбавлення волі.
21 квітня 2016 року, згідно ухвали Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13 квітня 2016 року, на підставі ст. 81 КК України ОСОБА_6 був звільнений від відбування покарання умовно-достроково на 9 місяців 4 дні позбавлення волі.
За правилами ч. 4 ст. 81 КК України, у разі вчинення особою, до якої було застосоване умовно -дострокове звільнення від покарання, протягом невідбутої частини покарання нового злочину, суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими ст. ст. 71 та 72 цього Кодексу.
Призначаючи остаточне покарання за сукупністю вироків, з невідбутого покарання за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 січня 2013 року у виді 9 місяців 4 днів позбавлення волі, суд приєднав тільки два місяці позбавлення волі.
Прохання апелянта про зарахування йому в строк відбування покарання за цим вироком строку тримання під вартою за вироком від 31 березня 2006 року, не підлягає задоволенню, оскільки цей строк йому був зарахований при призначенні покарання в межах іншого кримінального провадження.
Строк попереднього ув'язнення зараховується в строк відбування покарання у межах того самого кримінального провадження, а строк тримання його під вартою з 17 листопада 2005 року, до цього кримінального провадження немає ніякого відношення.
Отже, законних підстав для зарахування строку попереднього ув'язнення по двох інших кримінальних провадженнях, у цьому кримінальному провадженні, не вбачається.
Призначаючи покарання обвинуваченому за вісім епізодів крадіжок чужого майна, суд першої інстанції в повній мірі врахував суспільну небезпечність вчинених злочинів, які усі відносяться до категорії тяжких, були вчинені в період умовно-дострокового звільнення від покарання, і з урахуванням визнання провини, каяття та сприяння у розкритті злочинів, сімейного становища обвинуваченого та його стану здоров'я, обрав покарання за сукупністю вироків у межах, наближених до мінімальної санкції ч. 3 ст. 185 КК України.
Прохання обвинуваченого виключити ст. 71 КК України, не може бути задоволене, оскільки дані крадіжки він вчинив, коли не пройшло 09місяців та 04 днів після його умовно-дострокового звільнення від покарання у виді позбавлення волі, що відповідно до ч. 4 ст. 81 КК України тягне обов"язково призначення покарання за сукупністю вироків.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 532 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 18 грудня 2018 року щодо ОСОБА_6 , без змін.
Ухвала набуває законної сили після її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а для засудженого, який тримається під вартою, в той же строк з дня отримання копії судового рішення.
ОСОБА_17 ОСОБА_18 ОСОБА_19